Справа № 2-н-1310/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2011 р. суддя Суворовського районного суду м. Херсона  Біднина О.В., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль»до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію  і гаряче водопостачання, -

встановив:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання в сумі 3273 грн. 86 коп.

Зазначена у позовній заяві адреса відповідача відноситься по територіальності до Суворовського району м. Херсона. Однак, згідно отриманої судом 27.04.2011 року довідки обласного адресно-довідкового бюро місце проживання  відповідача ОСОБА_1  зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, дані за 21.03.2003 р., що по територіальності відноситься до Комсомольського  району м.Херсона. (згідно рішення  ХХХ1 сесії  V скликання Херсонської міської ради  «про затвердження положень Переліку геометрів міста Херсона, селищних та сільських рад , розташованих на території, яка входить до юрисдикції Херсонської міської ради»від 13.10.2009 року № 1279).

Відповідно до ст. 97 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно до абзацу 3 ч. 6 ст. 100 ЦПК України у разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.

Так як зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування)  ОСОБА_1 не відноситься до Суворовського району м. Херсона по територіальності, будь-яких інших підстав розгляду заяви Суворовським районним судом м. Херсона в ній не наведено, то суддя вважає, що заяву має бути повернуто позивачу для звернення до належного суду за підсудністю відповідно до абзацу 3 ч. 6 ст. 100 ЦПК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 83 ЦПК України сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. 97, ч. 1 ст. 109, п. 2 ч. 2 ст. 83, абзацом 3 ч. 6 ст. 100  ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

          Заяву публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль»до  ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію  і гаряче водопостачання  повернути заявнику, роз'яснивши, що для вирішення спору потрібно звернутися до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) боржника.

Зобов’язати УДК в м.Херсоні повернути публічному акціонерному товариству «Херсонська теплоелектроцентраль»суму сплаченого ІТЗ  в розмірі 30 грн. за платіжним дорученням №2895 від 12.04.2011 р.

          Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд Суворовського району м. Херсона шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.

СуддяОСОБА_2