2-а-2708/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року                                                                                            м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської обл. в складі :

головуючого судді Єйбог І.М.,

при секретарі  Боруль А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Каховка адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Первомайської РДПС сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в :

        07 квітня 2011 р. ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про  визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді 255 грн. штрафу.

        Вимоги мотивовано тим, що 28.03.2011 р. він рухався по автодорозі Ул'янівка-Миколаїв  на автомобілі «Хюндай», номерний знак НОМЕР_1,  та був зупинений співробітником ДАІ, який склав протокол про адміністративне правопорушення та постанову про порушення п. 12.9, 12.10 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 122 ч. 1 КУпАП, якою на нього накладено стягнення у вигляді 255 грн. штрафу.

        В судове засідання  позивач надав заяву з проханням справу розглянути в його відсутність, на позові наполягає у повному обсязі.

        Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

        Суд вважає можливим справу розглянути у відсутність сторін на підставі ст. 128 КАС України.

        Позов підлягає задоволенню.

        Суду  для дослідження та вирішення по справі надано копію протоколу та постанови від 28 березня  2011 року.

        Відповідно до протоколу ВЕ 1 № 109251 від 28.03.2011 р. о 12.23  год. ОСОБА_1 керував автомобілем «Хюндай», номерний знак ВТ 1800АМ, по автодорозі Ул'янівка-Миколаїв і рухався зі швидкістю 92 км/год. в зоні дії дорожнього знаку "Обмеження максимальної швидкості руху 50 км/год.". Швидкість вимірювалась приладом «Радіс»№ 4347. Своїми діями порушив п. 12.9, 12.10 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП.

        Водій з вчиненням правопорушення не згоден, про що зазначив у протоколі по суті пред’явленого порушення.

        Постановою від 28.03.2011 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення допустимої   швидкості руху і рух зі швидкістю 92 км/год, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122 ч.1 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді 255 грн. штрафу.

        Мотиви та  чинні нормативно-правові акти, на підставі яких суд дійшов свого висновку.

       Відповідальність за ст. 122 ч.1 КУпАП наступає у випадку, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год. Санкція вказаної частини статті передбачає накладення штрафу в розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, від 255 грн. до 340 грн.

        Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

        Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

        Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом ( ст. 7 КУпАП).  

        Висновок  про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).          

        Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст. 27 Закону України "Про дорожній рух").

        Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації і за умови, що вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію (ст. 9 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність").

        В постанові зазначено про застосування  приладу "Радіс"№ 4347, однак відсутні дані чи сертифікований даний прилад як прилад вимірювання швидкості руху для використання в Україні, чи пройшов він державну повірку або метрологічну атестацію, як він був налаштований, який був встановлений тип цілі та ін., чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами.

        Тому суд не може прийняти показання цього приладу, зазначені в протоколі та постанові, як доказ достовірно встановленої швидкості  руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1

        В судовому засіданні не спростовано твердження позивача щодо руху його автомобіля з допустимою швидкістю.  

        В порушення п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення до протоколу не долучено матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

        Згідно розпорядження МВС від 21.05.2009 р. № 466 „Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису” вимагається (п. 1.6) виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

        Протокол про адміністратвине правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП в частині зазначення місця вчинення правопорушення, а саме у протоколі вказано про перевищення швидкості руху у населеному пункті, у той час, як не вказано у якому саме населеному пункті рухався  автомобіль під керуванням ОСОБА_1 з порушенням максимально встановленої швидкості руху.

        Доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, що відповідає ст. 71 ч.2 КАС України.

        Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.

        На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства суд прийшов до висновку, що вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача відповідачем не спростовано, тому постанова підлягає скасуванню, а справа – закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП.

        Додаткових доказів суду не надано.

        Керуючись 2, 17, 18, 19, 71, 79, 86, 128, 158, 160-163, 171-2 КАС України, ст.ст.7, 122 ч.1, 252, 256, 268, 277, 280, 283, 287, 288, 289 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

        Адміністративний позов  ОСОБА_1 до інспектора Первомайської РДПС сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –задовольнити.

        Постанову серії  ВЕ № 274151 від 28 березня  2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП - скасувати, а провадження по справі –закрити.

        Постанова  є остаточною і  оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_3