Справа № 2-14/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

27 квітня 2011 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                                                            Свиргуненко Ю. М.

при секретарі                                                                      Федорченко Г. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи, що для викладення доводів та обґрутнувань сторін потребується значний час суд вирішив оголисити вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 29 квітня 2011 року.

На підставі вище викладеного, керуючись абз. 1 ч. 1 ст. 230, ч. 1 ст. 231, ст. ст. 526, 610, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 57, 58, 60, 64, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» 86591 грн. 15 коп. заборгованості за кредитом, 2474 грн. 27 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 863 грн. 87 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 113 грн. 30 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором, 930 грн. 43 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільної справи.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Справа № 2-14/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

27 квітня 2011 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                                                            Свиргуненко Ю. М.

при секретарі                                                                      Федорченко Г. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2009 року Закрите акціонерне товариство «Акцент-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 жовтня 2008 року між ЗАТ «Акцент-Банк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким банк надав останньому кредит у сумі 89 985 грн. 96 коп. зі сплатою 16,92% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 30 вересня 2013 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору, банк просить стягнути з нього 86 591 грн. 15 коп. заборгованості за кредитом, 2 474 грн. 27 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 863 грн. 87 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 113 грн. 30 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором та понесені судові витрати.

17 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним та стягнення моральної шкоди, в якому вказує, що ОСОБА_2 та її родичі – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, скориставшись тим, що він є інвалідом ІІІ групи, страждає психічним захворюванням, під впливом обману та психічного тиску примусили його підписати кредитний договір. Цього ж дня за кредитні кошти подружжя ОСОБА_4 придбало для себе автомобіль.

Посилаючись на вказані обставини, керуючись ст. ст. 230, 231 ЦК України ОСОБА_1 просить визнати недійсним кредитний договір №АВZFА80000154507 від 01 жовтня 2008 року та стягнути на його користь 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача – Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» - ОСОБА_5 позов підтримав, просив стягнути із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальній сумі станом на 19 лютого 2009 року 90 042 грн. 59 коп. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 представник банку просив відмовити за необґрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 проти позову ПАТ «Акцент Банк» заперечували, підтримавши зустрічні позовні вимоги, згідно яких просили визнати кредитний договір недійсним та стягнути моральну шкоду.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була сповіщена про час, день і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила, заперечень з приводу позовних вимог суду не надала.

Заслухавши представника ПАТ «Акцент Банк» ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_1, представників останнього – ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «Акцент Банк» необхідно задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 – відмовити.

До такого висновку суд приходить, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2008 року між ЗАТ «Акцент Банк», правонаступником якого є ПАТ «Акцент Банк», і ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір №АВZFА80000154507, за яким банк надав останньому кредит для придбання автомобіля у сумі 89 985 грн. 96 коп. зі сплатою 16,92% річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 30 вересня 2013 року.

Договір підписаний ОСОБА_1 і уповноваженим представником банку. Спір з приводу невідповідності підписів у кредитному договорі між сторонами у справі відсутній.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів про відмову в порушення кримінальної справи №6865/8, мати відповідача - ОСОБА_8 неодноразово зверталася із заявою до Зарічної районної прокуратури м. Суми щодо проведення перевірки по факту шахрайських дій невстановлених осіб, які в 2008 році вмовили ОСОБА_1 та його колишню дружину ОСОБА_2 отримати кредит на придбання автомобілів. За наслідками проведених перевірок у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було відмовлено у зв’язку з відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки останній всупереч ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів на підтвердження того, що спірний договір було укладено під впливом обману або насильства.

Твердження ОСОБА_1 стосовно того, що він має фізичні вади і страждає психічним захворюванням суд також не приймає до уваги, оскільки жодних належних і допустимих доказів цьому не надано. В установленому законом порядку позивач  недієздатним не визнаний.

У той же час, у випадку порушення кримінальної справи та ухвалення обвинувального вироку відносно осіб, які, як стверджує ОСОБА_1, примусили його укласти кредитний договір, він не буде позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 19 лютого 2009 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 90 042 грн. 59 коп., яка складається з:

-          86 591 грн. 15 коп. - заборгованості за кредитом,

-          2 474 грн. 27 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом,

-          863 грн. 87 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом,

-          113 грн. 30 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором.

Зазначена заборгованість підтверджується кредитним договором від 01 жовтня
2008 року та розрахунками на а. с. 29. Правильність розрахунків відповідачем не оспорюється.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент Банк» необхідно стягнути 86 591 грн. 15 коп. заборгованості за кредитом, 2474 грн. 27 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 863 грн. 87 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 113 грн. 30 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент Банк» пропорційно до розміру задоволених позовних вимог необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме: 900 грн. 43 коп. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільної справи, а всього 930 грн. 43 коп., та на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільної справи, оскільки їх не було сплачено ОСОБА_1 при зверненні з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись абз. 1 ч. 1 ст. 230, ч. 1 ст. 231, ст. ст. 526, 610, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 57, 58, 60, 64, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» 86591 грн. 15 коп. заборгованості за кредитом, 2474 грн. 27 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 863 грн. 87 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 113 грн. 30 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором, 930 грн. 43 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільної справи.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: