Справа № 1718/2-а-643/11
2011 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 травня 2011 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - ТОВСТИКИ І.В.
при секретарі - ПОЛУПАН Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахування та виплати надбавки до пенсії як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи ,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахування та виплати надбавки до пенсії як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов”язання нарахування та виплати вказаної доплати до пенсії.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є особою, яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, а тому має право на отримання додаткової пенсії у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року) та на отримання доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення згідно ч.2 ст. 39 цього Закону в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, оскільки рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані неконституційними зміни, внесені до цих статтей Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, в зв"язку з чим просить визнати неправомірною бездіяльність Управління ПФУ в Сарненському районі щодо нездійснення перерахунку та виплати недоотриманих соціальних доплат до пенсії в розмірі відповідно до ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 року по 03.03.2011 року та зобов"язати нарахувати і виплатити недоплачені суми вказаних доплат до пенсії, та виплачувати їх в майбутньому.
Ухвалою суду від 22.03.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахування та виплати надбавки до пенсії як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов"язання нарахування і виплати надбавки до пенсії як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 22.05.2008 року по 02.09.2010 року залишені без розгляду.
Позивач письмовою заявою підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача УПФУ в Сарненському районі ОСОБА_2 позов
не визнала, про що подала письмові заперечення, в яких посилається на те, що при здійсненні повноважень в сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач керується нормативними актами Кабінету Міністрів України, які є обов"язковими до виконання, зокрема Постановою № 530 від 28.05.2008 року, на підставі якої нараховувалась і виплачувалась в 2010 році додаткова пенсія позивачу як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та Постановою № 836 від 26.07.1996 року, на підставі якої нараховувалась і виплачувалась в 2010 році доплата за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, в межах коштів, які надходили з Державного бюджету на виплату соціальних доплат до пенсії, крім того КМУ має законне право встановлювати розміри соціальних виплат, які залежать від розміру мінімальної заробітної плати, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення зі слідуючих підстав.
Із посвідчення №042546, довідки УПФУ від 21.02.2011 року судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі як пенсіонер по віку, отримував в 2010 році соціальні доплати до пенсії, передбачені ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( надалі Закон № 796-ХІІ), але з урахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, № 836 від 26.07.1996 року.
ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 4 згідно посвідчення серія В-І № 127775 від 18.05.1994 року.
Згідно ч.1,ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, зокрема в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Позивач ОСОБА_1 не надав належних бесспірних доказів про те, що є непрацюючим пенсіонером та дійсно проживає на території радіоактивного забруднення в м.Сарни Рівненської області, оскільки пенсійне посвідчення підтверджує лише право на пенсію по віку, ксерокопія паспорта підтверджує лише факт реєстрації в м.Сарни, крім того довідка УПФУ в Сарненському районі №240 не може бути допустимим доказом статусу непрацюючого пенсіонера і проживання на території радіоактивного забруднення, так як є незавіреною копією без належних реквізитів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення нарахування та виплати доплати до пенсії як постраждалому від Чорнобильської катастрофи за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю згідно ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є необгрунтованою.
Відповідно до ст.49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді : а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Отже, вихідним критерієм обчислення державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом.
Відповідно до положень ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, віднесеним до четвертої категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміни внесені Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року в ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними та надалі дія статті в попередній редакції не зупинялась.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю позивачу відповідно до ч.3 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю та зобов"язання нарахувати і виплатити її, починаючи з 03 вересня 2010 року по 03 березня 2011 року відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням положень ч.2 ст.99 КАСУ, яка передбачає шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів з дня, коли особа дізналась про їх порушення, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням виплачених сум, є обгрунтованими і підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що позивач отримував додаткову за шкоду, заподіяну здоров"ю в 2010 році в розмірах, передбачених Постановою № 530 від 28.05.2008 року, а не в розмірі, передбаченому ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв”язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати соціальні доплати до пенсії відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в майбутньому, то вказана вимога не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб"єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто є неможливим зобов"язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому, в зв”язку з чим позовна вимога в цій частині є необґрунтованою.
Суд з відповідача судового збору не стягує, так як в силу п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.
Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахування та виплати надбавки до пенсії як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю ОСОБА_1 та виплатити її, починаючи з 03 вересня 2010 року по 03 березня 2011 року відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням виплачених сум.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня отримання повного тексту постанови, через Сарненський районний суд.
Суддя