Справа №  1-38/11

   В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2011

          Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Ширінська О.Х.,

 при секретарі – Деревенської Н.А.,

              за участю потерпілого –ОСОБА_1,

              представника потерпілого –ОСОБА_2,

              захисника підсудного –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань кримінальну справу про обвинувачення

               ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

               уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2,

               громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3,

               не працює, одружений, має двох малолітніх дітей,

               раніше не засуджений, проживає в с. Стара Збур’ївка

               Голопристанського району Херсонської області,

               вул.. Леніна, 7

                      за ч. 2 ст. 125 КК України, -

                           в с т а н о в и в:

     ОСОБА_4 15.02.2010 р. близько 10.00 год. ранку в с. Стара Збур’ївка Голопристанського району Херсонської області,  біля подвір’я по вул. Леніна, 5, де проживає ОСОБА_1, під час сварки, яка виникла на грунті неприязних відносин, умисно наніс удар залізною частиною лопати по голові ОСОБА_1, при цьому зачепив праве плече, чим спричинив останньому легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров’я.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину по пред’явленому обвинуваченню не визнав і пояснив, що ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не наносив. Дійсно вранці 15.02.2010 р. прибирав сніг біля свого будинку. Мимо його двору проходив ОСОБА_1 Він зробив зауваження ОСОБА_1 за те, що на передодні 14.02.2010 р. він дуже гучно включав музику, чим дуже заважав відпочивати його маленьким дітям та членам родини і попросив так більше не робити. На що ОСОБА_1 відповів, що у своїй хаті буде робити що захоче. У відповідь висловився в адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, але. ударів йому не наносив, цивільний позов не визнає.

   Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина у спричинені легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами по справі.

    Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вранці 15.02.2010 року виносив сміття на вулицю, коли до нього підійшов ОСОБА_4 і пригрозив, що якщо він буде гучно слухати музику, то  він «відкрутить йому голову». На це нічого йому не відповів, оскільки ОСОБА_4 вже не вперше провокував сварки, повернувся і пішов до дому. Але ОСОБА_4 його наздогнав і ззаду наніс удар залізною частиною лопати по голові. Від удару втратив свідомість і впав вперед на коліна та руки. Після чого підвівся, мати допомогла зайти йому у двір. Батько поїхав до опорного пункту, але начальника опорного пункту там не було, був лише сільський голова ОСОБА_5 Після цього начальник опорного пункту та сільський голова приїздили до їх помешкання і намагалися примирити його та ОСОБА_4, але він відмовився, оскільки сварки і бійки з боку ОСОБА_4 були не вперше. Були випадки коли ОСОБА_4 бив його матір та батька. 14.02.2010 р. дійсно слухав музику, але не гучно, що можуть підтвердити батьки, які живуть разом з ним, вони похилого віку і не дозволили б йому гучно вмикати музику.

     Цивільний позов підтримує і просить його задовольнити. Після отриманої травми на переміну погоди відчуває періодично головний біль. Таким чином, в результаті нанесеного йому травми отримав ушкодження здоров’я, що заважає йому працювати. Щодо міри покарання підсудному, то при вирішенні цього питання покладається на розсуд суду.  

   Свідок  ОСОБА_6 в судовому засіданні  пояснила, що потерпілий ОСОБА_1  її син. З родиною ОСОБА_4 раніше, років 9-10 тому були неприязні стосунки. Потім відносини налагодились. Попросила сина 15.02.2010 р. винести сміття. Почула як ОСОБА_4 пригрозив сину, що відкрутить йому голову. Бачила як ОСОБА_4 вдарив сина лопатою по голові. Удар прийшовся  із заду з правої сторони голови, лопата зачепила праве плече. Син впав на землю на коліна та руки. Вона та чоловік підняли сина та відвели до двору. Чоловік хотів наздогнати ОСОБА_4, але той втік до себе у двір. Чоловік побіг до дільничного, але його не застав. Був сільський голова ОСОБА_5 Сина відвезли у лікарню. Сільський голова ОСОБА_5 та начальник опорного пункту ОСОБА_7 намагалися наступного дня помирити сина та ОСОБА_4, але син відмовився, оскільки ОСОБА_4 раніше вчиняв сварки, побив колись її, ображав її чоловіка. Оскільки вона вже людина похилого віку, то гучна музика їй заважає, тому син гучно музику не вмикає. ОСОБА_4 просто шукав привід для конфлікту, тому сказав, що йому заважала гучна музика.

    Свідок ОСОБА_8 пояснила, що потерпілий по справі її племінник. Вранці 15.02.2010 р. поверталась з магазину і бачила як ОСОБА_1 йшов із боку річки. Його наздогнав ОСОБА_4, щось сказав, на що ОСОБА_1 махнув рукою та пішов далі. ОСОБА_4 догнав його та вдарив по голові лопатою. Після чого ОСОБА_1 впав на землю. Знає, що раніше ОСОБА_4 побив матір ОСОБА_9 –ОСОБА_6

   Свідок ОСОБА_7, який працює начальником опорного пункту в селі, пояснив що 15.02.2010 р. до опорного пункту приїздив батько ОСОБА_1 та повідомив про те, що ОСОБА_4 вдарив  його сина по голові лопатою. Разом із сільським головою намагався примирити ОСОБА_4 та ОСОБА_1, але вони відмовились миритись. Як пояснив ОСОБА_4 між ним і ОСОБА_1 була бійка  У ОСОБА_1 був синець і бруд на щоці. Знає, що ОСОБА_1 після цього інциденту лікувався у лікарні. Після того як справа почала слухатися в суді, зустрів ОСОБА_10, який розповів, що у нього була розмова з ОСОБА_4, який сказав йому, що нібито напередодні 15.02.2010 р. він і Повод побили ОСОБА_1. ОСОБА_10 сказав, що ОСОБА_11 ні він, ні Повод не били і вони не збираються брати на себе чужу вину, тим більше, що в той час і він і Повод відбували умовну міру покарання за вироком суду..

   Свідок ОСОБА_5 пояснив, що працює сільським головою в с. Стара Збур’ївка. 15.02.2010 р. до опорного пункту прийшов батько ОСОБА_1 та повідомив, що ОСОБА_4 вдарив його сина лопатою по голові. Разом з ОСОБА_7 поїхали до хлопців щоб їх примирити, але ОСОБА_1 відмовився миритися із ОСОБА_4. На щоці у ОСОБА_1 було почервоніння.

    Свідок ОСОБА_12 пояснила, що 14.02.2010 р. була у гостях у ОСОБА_1 і підтвердила той факт, що в той вечір музику гучно ніхто не вмикав. Ніяких синців на обличчі ОСОБА_1  14.02.2010 р. не було. Про будь-яку бійку на передодні 14.02.2010 р. їй нічого не відомо.

   Згідно висновку судово-медичної експертизи в результаті конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_1. М.М., потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, крововиливи у м’які тканини голови в правій тім’яної області голови, забій правого плечового суглобу. Дані тілесні ушкодження утворились в наслідок впливу тупого предмету, можливо 15.02.2010 р. і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я .

   Будучі допитаним в ході судового слідства судово-медичний експерт ОСОБА_13 щодо механізму утворення тілесних ушкодження у ОСОБА_1 пояснив, що пошкодження у вигляді  гематоми тім’яної області були спричинені шляхом застосування сили тупим твердим обмеженим предметом

    Згідно рапорту оперативного чергового Голопристанського РВ УМВС слідує, що 16.02.2010 р. до чергової частини надійшло повідомлення від статиста районної поліклініки про те, що  з незначними тілесними ушкодженнями за медичною допомогою звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає в с. Ст. Збур’ївка. Тілесні ушкодження йому спричинив гр. ОСОБА_4  

    Свідок з боку підсудного ОСОБА_14 пояснив, що є рідним братом підсудного і знає, що конфлікт між його братом та ОСОБА_1 виник через гучну музику, яку вмикає ОСОБА_1 Бійки між ними не було, оскільки  він знає, що дружина брата забрала його до дому. За два-три дні до 15.02.2010 р. бачив ОСОБА_1 побитим із синцем під оком, його побили  мешканці села Повод і ОСОБА_10.

   Свідок ОСОБА_15 пояснила, що є дружиною підсудного. Разом із чоловіком 15.02.2010 р. прибирали сніг біля будинку. Чоловік зробив зауваження ОСОБА_1 щоб той вночі не слухав голосно музику. Між чоловіками виникла сварка, тому забрала чоловіка у двір. Чоловік не бив ОСОБА_1. В той час на дворі нікого не було.

   Свідок ОСОБА_16 пояснила, що родини ОСОБА_15 та ОСОБА_1 постійно конфліктують між собою. Приблизно  10.02.2010 р. бачила як ОСОБА_1 били ногами ОСОБА_10 і Повод. Це було вночі. Удари наносили по всіх ділянках тіла.

    Свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона колишня співмешканка гр. ОСОБА_18 і була свідком сварки між ОСОБА_15 та ОСОБА_1. При цьому стверджувала, що в той момент знаходилась на вулиці і бачила, що бійки не було.

    Свідок ОСОБА_10 пояснив, що у нього та Повода ніяких конфліктів з ОСОБА_1 не було. Не він, ні Повод його не били. Крім того, вони в той час відбували умовну міру покарання за вироком суду.

   Свідок з боку підсудного ОСОБА_18 пояснень щодо обставин події надати не зміг, оскільки не був їх очевидцем.

   Суд критично відноситься до показів свідків ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 з наступних підстав.

   Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 є близькими родичами підсудного –дружиною та рідним братом, які шляхом надання неправдивих свідчень намагаються допомогти підсудному уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

   При цьому свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_16 з цією метою навмисно оговорили гр. ОСОБА_10 і Повод, які нібито наносили тілесні ушкодження ОСОБА_1 на передодні вказаного конфлікту 15.02.2010 р.

  Однак, покази вказаних свідків спростовуються як поясненнями самого потерпілого, так і показами допитаного в якості свідка  гр. ОСОБА_10, показам вище зазначених свідків, які цей факт спростували.

  Крім того, цю обставину також спростовує висновок судово-медичного експерта, в якому не зазначено будь-яких інших тілесних ушкоджень, крім тих, на які вказав потерпілий.

   Сам судово-медичний експерт ОСОБА_13 надав пояснення в суді, згідно яких при проведенні судово-медичного дослідження відносно потерпілого ОСОБА_1 ніяких інших тілесних ушкоджень, крім тих, які зазначені в експертизі, виявлені не були.

  На думку суду, вразі побиття потерпілого напередодні 15.02.2010 р. двома особами, які, як пояснила ОСОБА_16, «били ОСОБА_1 ногами в різні частини тіла», характер, кількість та локалізація нанесених тілесних ушкоджень була б зовсім іншою.  

   Таким чином, виходячі з вище наведених доказів –показів потерпілого, свідків, письмових доказів, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

  Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України - як  умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

   Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному, є скоєння злочину впереше, перебуванні на утриманні двох неповнолітніх дітей.

   Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

   При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, обставини, що пом’якшують покарання, данні про особу підсудного –позитивно характеризується, і приходить до висновку, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства у зв’язку із чим слід призначити покарання з випробуванням, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України.

    Цивільний позов потерпілого підлягає частковому засдоволенню. В частині понесених витрат на лікування у розмірі 1521 грн. 50 коп., витрати на судово-медичний огляд у розмірі 36 грн., витрати на юридичну допомогу у розмірі 2000 грн. позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки підтведжуються фактом доведенності вини підсудного, призначеннями лікаря, аптечною довідкою, квітанціями.

  В частині понесених транспортних витрат у розмірі 515 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відсутні інші будь-які докази, окрім наданих фіскалних чеків на придбання пального, якіб підтверджували мету поїздок, направлення, їх пов’язанність із даною справою.

  Суд вважає, що неправомірними діями підсудного була спричинена потрпілому і моральна шкода, яка полягає у пошкодженні здоров’я, необхідності проходити курс лікування, порушенні звичайних життєвих звязків через отриману травму. Враховуючи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задволенню у розмірі 3 000 грн.  

      Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

                        З А С У Д И В:

   ОСОБА_4 визнати винним і призначити покарання за ч. 2 ст. 125 КК Украни у вигляді ОСОБА_19 обмеження волі.

   На підставі ст.ст. 75,76 КК України від призначеного покарання звільнити з випробуванням, призначивши іспитовий строк ОДИН РІК, якщо протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки :

     - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

             - періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

       До вступу вироку у законну силу обрати засудженому запобіжний захід у вигляді  підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

      Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1:

-          матеріальну шкоду у розмірі 3 557 (три тисячі п’ятьсот п’ятьдесят сім ) грн. 50 коп.;

-          моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень,

всього –6 557 грн. 50 коп.

      Стягнути  з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 23 грн. 34 коп.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області протягом 15 діб із моменту проголошення, засудженим в той же строк –з моменту отримання копії вироку, через районний суд.

Суддя   ОСОБА_20