Справа № 1-137/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року                                                                     Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді               Музичук Н.Ю.

при секретарі               Радюк  Ю.Ю.

з участю прокурора    Горського В.П.

захисника                     ОСОБА_1

розглянувши  в відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не військовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого приватним підприємцем, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, у вчиненні злочину,  передбаченого ст. 366 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_2, будучи службовою особою в силу виконання організаційно-розпорядчих  та адміністративно-господарських функцій, перебуваючи в кінці 2008 року на своєму робочому місці за місцем реєстрації як фізичної особи –підприємця суб’єкта за адресою села Звіздівка вулиця Молодіжна, 10 Костопільського району Рівненської області, діючи умисно, склав завідомо неправдивий документ, а саме довідку, яка є офіційним документом, на ім’я ОСОБА_3, який начебто працював у вказаного приватного підприємця на посаді водія, згідно із наказом №12 від 20 січня 2006 року, на закріпленому за ним автомобілі марки ЗІЛ -130 д.н. ВК 032-34РО і загальний стаж на посаді водія становить 2 роки та видав її громадянину ОСОБА_3, котрий у вказаний період у вказаного приватного підприємця на вказаній посаді не працював. Отримавши вищевказану довідку, ОСОБА_3 з метою отримання права на посвідчення водія категорії «Д»представив її разом із іншими документами у Рівненський ВРЕР УДАІ УМВС України в Рівненській області та за результатами здачі іспитів 20 травня 2009 року отримав посвідчення вказаної категорії.  

          Будучи допитаним в якості підсудного, ОСОБА_2 визнав повністю вину у вчиненні злочину по суті пред’явленого обвинувачення. Суду показав, що, будучи приватним підприємцем Костопільського району,  він в травні 2009 року  на прохання знайомого ОСОБА_3  для отримання останньому посвідчення водія категорії «Д», діючи умисно,  при зазначених постановою обставинах, на наданих ОСОБА_3 бланках склав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме довідку на ім’я ОСОБА_3, який начебто працював у вказаного приватного підприємця на посаді водія згідно із наказом №12 від 20 січня 2006 року на закріпленому за ним автомобілі марки ЗІЛ -130 д.н. ВК 032-34РО і загальний стаж на посаді водія становить 2 роки, виписав трудову книжку на ім’я  ОСОБА_3 на підтвердження того ж періоду роботи, які підписав та посвідчив власною печаткою і видав їх громадянину ОСОБА_3 За вчинені на користь ОСОБА_3 протиправні дії він нічого не отримував, як використані ОСОБА_3 документи йому невідомо. Після виклику його органами міліції він зрозумів, що поступив незаконно, активно сприяв розкриттю злочину. У вчиненому щиро розкаюється, за період до і після інкримінованого злочину не вчиняв правопорушень, не притягувався до відповідальності, злочин вчинив необдумано, своєю поведінкою, працею та відношенням до вчиненого бажає довести своє виправлення.  Підтримує клопотання захисника і просить закрити провадження в кримінальній справі на підставі ст. 45 КК України.

          Крім повного визнання вини підсудним, злочинні його дії стверджуються дослідженими судом  показами свідка, письмовими доказами в справі.

          Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду показав, що станом на весну 2009 року він не мав роботи і на пропозицію знайомого мав намір на влаштування водієм маршрутного таксі, для чого необхідно отримати посвідчення водія категорії «Д». Він звернувся в навчально-виробничий комбінат міста Рівне, де необхідно було надати докази трудового стажу водія. З цією метою він взяв бланк довідки, придбав новий бланк трудової книжки та звернувся до знайомого підприємця  ОСОБА_2, в якого він особисто ніколи не працював, проте був відповідний автомобіль та працював його брат, попросив видати йому відповідну довідку та заповнити трудову книжку про наявність двох років трудового стажу водія. Що підсудний і зробив на його пропозицію в його присутності, завідомо неправдиві документи посвідчив підписами та печаткою. Після отримання в підсудного завідомо неправдивих довідки і трудової книжки  він надав довідку в оригіналі та копію трудової книжки в навчально-виробничий комбінат міста Рівне, де після закінчення навчання одержав посвідчення водія вищої «Д»категорії. Трудову книжку він більше не використовував, представив її суду.

                 Судом досліджені зібрані в справі  письмові докази, зокрема:

       Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в якому зазначається, що ОСОБА_2 зареєстрований 29 листопада 2005 року у Костопільській районній державній адміністрації Рівненської області, як фізична особа –підприємець, а.с. 26-27;

                довідка без номера та дати видачі на ім’я ОСОБА_3 про те, що він працював  у приватного підприємця ОСОБА_2 на посаді водія згідно із наказом №12 від 20 січня 2006 року і за ним закріплений автомобіль марки ЗІЛ-130 державний номер 032-34РО, загальний стаж роботи на посаді водія становить 2 років, посвідчена печаткою фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, а.с.37;  

                постанова слідчого від 15.10.2010 року про визнання вищенаведеної довідка без номера та дати видачі на ім’я ОСОБА_3 речовим доказом в справі, а.с. 38;  

              заява №2452 на обмін посвідчення водія ОСОБА_3 в Рівненське ВРЕР УДАІ УМВС в Рівненській області із додатком трудової книжки серії МК №588032 від 20.01.2006 року та інших документів, а.с. 70-74.

                 Таким чином, суд прийшов до висновку, що вина підсудного підтверджується сукупністю досліджених в справі доказів, винні дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ст. 366 ч.1 КК України, як службове підроблення, а саме складання і видача службовою особою завідомо неправдивих документів.  

                 Вирішуючи кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 по суті, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що, у відповідності ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, характеризуючі його дані, відношення до скоєного. Зокрема те, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 притягується вперше, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, зайнятий суспільно-корисною працею, відсутність компрометуючих даних щодо особи до та після вчиненого злочину, відсутність заподіяних збитків в результаті вчиненого злочину.        

                  За таких обставин, з урахуванням позиції прокурора, суд  прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного і попередження вчинення ним нових злочинів без застосування до нього кримінальної  відповідальності, та достатність підстав для закриття кримінальної справи і звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, у відповідності до ст.45 КК  України, у зв’язку з дійовим каяттям.

          На підставі ст.45 КК України, керуючись ст. ст.  7-1, 248 КПК України, -

                                                                       ПОСТАНОВИВ:   

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину за ст. 366 ч.1 КК України, у зв’язку з дійовим каяттям.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.366 ч.1 КК України провадженням закрити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2  скасувати.

Речовий доказ у вигляді довідки без номера та дати видачі на ім’я ОСОБА_3 на а.с. 37 залишити в матеріалах кримінальної справи.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                      ОСОБА_4