ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.06 Справа № 15/350пн.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
закритого акціонерного товариства «Брянківське управління шахтобудмеханізації», м. Брянка Луганської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШ», м. Луганськ
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білогоровська селищна рада Попаснянського району Луганської області, сел. Білогоровка Луганської області
про визнання відомостей, викладених у скарзі на результати закупівель такими, що не відповідають дійсності, зобов’язання спростування цих відомостей та стягнення матеріальної шкоди у сумі 10 134 грн. 51 коп.
За участю представників сторін:
від позивача –Барабанщіков О.М., юрисконсульт за довіреністю від 30.10.2005р. №1121;
від відповідача –Мартіросян Л.С., представник по довіреності від 20.09.2006р.;
від третьої особи –Гниденко В.Д., голова тендерного комітету по довіреності від 22.09.2006р. №104/2-18.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:
- визнання відомостей, викладених у скарзі ТОВ «МАРШ»№6 від 19.07.2006р. «Про порушення проведення процедури закупівель поточного ремонту автодоріг»такими, що не відповідають дійсності;
- зобов’язання спростувати відомості, викладені у скарзі ТОВ «МАРШ»№6 від 19.07.2006р. «Про порушення проведення процедури закупівель поточного ремонту автодоріг»;
- стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 10 134 грн. 51 коп.
Позовні вимоги за позовною заявою ґрунтувалися зокрема на наступних обставинах. За результатами тендеру на закупівлю поточного ремонту автодоріг кращім визнана пропозиція позивача. ТОВ «МАРШ»подало скаргу до спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель посилаючись на порушення проведення процедури закупівель. Позивач посилається на те, що вказана скарга подана відповідачем з порушенням встановленого законодавством 15-денного строку. Замовник –Білогоровська селищна рада зупинив проведення робіт. В наслідок невиконання вчасно робіт у зв’язку з їх зупиненням замовником буде нанесено шкоду діловій репутації підприємству позивача. Також, при цьому позивач відтранспортував техніку з місця виконання робіт, чим йому завдано матеріальну шкоду.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, зданому у судовому засіданні, посилаючись зокрема на наступне. Позивач не вказує які саме відомості у скарзі він просить визнати такими, що не відповідають дійсності. Чинне законодавство прямо передбачає право учасника тендерних торів на подання скарг. Зупинення процедури закупівель не може потягнути за собою невиконання зобов’язань за договором. Тому, відповідач ні яким чином не порушив права позивача.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, виходячи з наступних підстав.
На засіданні тендерного комітету Білогоровської селищної ради 10.05.2006р. прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 10.05.2006р. про обрання процедури закупівлі робіт з проведення ремонту автодоріг –відкриті торги.
В результаті комплексної оцінки представлених пропозицій тендерний комітет вирішив прийняти пропозицію ЗАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації», що зазначено в протоколі №4 оцінки тендерних пропозицій від 13.07.2006р. Згідно даного протоколу тендерний комітет акцептував тендерну пропозицію позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРШ», яке було учасником тендеру подало скаргу від 19.07.2006р. №6 до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, в якій посилалось на те, що процедуру оголошення та закупівлі поточного ремонту автодоріг проведено з порушенням вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
За результатами розгляду даної скарги Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України прийняла рішення від 30.08.2006р. №29/10-СКК-9р, яким скарга відповідача залишена без задоволення.
Позивач у позовній вимозі не вказує які саме відомості наведені у скарзі він просить визнати такими, що не відповідають дійсності.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»будь-який учасник або інша особа (скаржник), який вважає, що замовником було порушено процедури закупівлі, встановлені цим Законом, має право на оскарження дій замовника.
Реалізація відповідачем свого закріпленого Законом права на подачу скарги жодним чином не завдає шкоди діловій репутації позивача.
Наведені у скарзі відповідача відомості не є такими що порочать ділову репутацію позивача.
Господарське процесуальне законодавство не передбачає можливості розгляду у порядку господарського судочинства позовів про встановлення факту невідповідності дійсності відомостей наведених у скаргах на результати тендерів.
Такі факти мають встановлюватися судом під час встановлення обставин при вирішенні спорів про визнання недійсними актів та договорів, складених за результатами проведених тендерів, а також уповноваженим державою органом - Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України при розгляді скарг.
Щодо другої позовної вимоги додатково доцільно відзначити, що незрозуміло у який спосіб підлягають спростуванню відомості викладені у скарзі.
Враховуючи наведене та виходячи з положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що предмет позову (перша та друга позовні вимоги) не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав. У зв’язку з цим у задоволенні позову слід відмовити. Така позиція співпадає з позицією Верховного суду України, наведеною зокрема у постанові від 13.07.2004р. №10/732.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майновою шкодою є шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Подача скарги учасником тендеру не є неправомірною дією та навпаки таке право прямо передбачено нормою ст. 36 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Позивачем не додано належних доказів завдання відповідачем шкоди згідно заявлених позивачем підстав.
Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування шкоди, є об’єктивна сторона, яку утворюють: наявність шкоди (збитків) у майновій сфері кредитора; протиправні дії відповідача; причинний зв’язок між протиправними діями відповідача та шкодою.
При цьому, важливим елементом об’єктивної сторони правопорушення є причинний зв’язок між шкодою та протиправними діями відповідача. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода (збитки) –наслідком протиправної дії.
Позивач не довів всіх складових правопорушення.
Слід зазначити також, що ТОВ «МАРШ»до якого заявлені позовні вимоги не зупиняв виконання позивачем зобов’язань з проведення поточного ремонту автодоріг та не зобов’язував його перевозити техніку в інше місце.
Зупинення ж виконання договірних зобов’язань в односторонньому порядку у наведеній ситуації чинним законодавством не передбачено. Ці питання мають вирішуватися між контрагентами за договором. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України. Тому, відповідач у даній справі не має відповідати за зупинення виконання робіт підрядником.
Крім того, позивач взагалі не довів початок виконання ним робіт на підставі чинних правовідносин та правомірність зупинення виконання робіт замовником та неправомірність подачі скарги відповідачем.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у складі: 187 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Позивачем сплачено державне мито у складі 85 грн. за позовними вимогами немайнового характеру та 101 грн. 34 коп. –за вимогою майнового характеру –про стягнення майнової шкоди. Проте, відповідно до п.п. «а»п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, позивач за майновою вимогою повинен був сплатити державне мито у розмірі 102 грн.
У зв’язку з недоплатою позивачем вита у встановленому розмірі з нього в доход державного бюджету підлягає стягненню державне мито у сумі 00 грн. 66 коп.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Сплачені позивачем при поданні позову судові витрати у складі: 186 грн. 34 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Брянківське управління шахтобудмеханізації», м. Брянка Луганської області, вул. Шахтарської дивізії, б. 25, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00181438 у доход державного бюджету України рахунок 31111095600006, банк УДК у Луганській області, одержувач ВДК Ленінського району м. Луганська, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 00 грн. 66 коп. Видати наказ ДПІ у м. Брянка Луганської області.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 26.09.2006р.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |