Справа № 180/1188/20

1-кп/180/217/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

       11.10.2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченрму ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала своє клопотання і просила його задовольнити з тих підстав, що на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження йому тримання під вартою.

Захисники ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домшній арешт, оскільки ОСОБА_4 тяжко хворіє і потребує лікування в домашніх умовах.

Заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до такого.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Статтею 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового  розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання  в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Судом встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 обрано та неодноразово продовжувався у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4 неодноразово судимий, має незняті та не погашені судимості, неодружений, соціальних зв`язків не має, не працює, будь-якого доходу не має, отже існують ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

На даний час суду не надано доказів того, що ризики, які існували під час обрання та продовження запобіжного заходу, зменшились або відсутні.

Так, відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10-ти років, тому є достатньо підстав вважати, що з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання винуватим, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Також, обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, оскільки неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, не працює, інших джерел доходу не має.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених прокурором у клопотанні ризиків та дотримання ОСОБА_4 належної процесуальної поведінки, і не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраної для обвинуваченого міри запобіжного заходу.

Крім того, суду не надано доказів того, що обвинувачений не може за станом здоров`я перебувати в умовах СІЗО.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.291, 314-316, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістьдесят) діб – до 14 грудня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1