ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2024 Справа №607/19174/24 Провадження №3/607/8105/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

        головуючого                 Ромазана В.В.

з участю секретаря         Бумба М.І.

захисника Суворової Ю.І.

представника Тернопільської митниці Лось О.Р., Гребеняка Р.Б.

розглянувши у режимі відео конференції у залі суду міста Тернополя матеріали, які надійшли від Тернопільської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм,

за ч.1 ст.483 Митного Кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Тернопільською митницею 04.09.2024 скеровано в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України.

Як вбачається із протоколу про порушення митних правил №0048/40300/24 від 01.08.2024, 27.12.2023 о 12 год. 01 хв. через пункт пропуску «Смільниця-Кросценко» Львівської митниці гр..України ОСОБА_1 на транспортному засобі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 було ввезено товар «автомобіль легковий, такий, що використовувався: марки «Mercedes –Benz» модель «С-Сlass С300» номер кузова НОМЕР_3 , календарний рік випуску 2016. В якості підстави для переміщення вказаного товару разом із МД типу ЕЕ №23UA403070006350U7 гр. ОСОБА_1 подані такі документи: договір купівлі-продажу (інвойс) №72534183 від 21.11.2023; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_4 від 07.11.2023, довіреність від 26.12.2023 зареєстрована в реєстрі №2376, згідно якої ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 бути представником в усіх установах, у тому числі з питань отримання, експедирування, супроводження та оформлення вантажів, яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петренком П.І. Вартість товару згідно договору купівлі-продажу (інфойс) №72534183 від 21.11.2023 складає 7103 долари США, що складає на день переміщення товару 265 427,75 грн. 28.12.2023 ОСОБА_1 вказаний товар було доставлено до Тернопільської митниці, який в подальшому оформлено у вільний обіг. Листом Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 29.04.2023 №26964/08.02-24 Тернопільську митницю повідомлено, що ОСОБА_3 не реєстрував приватну нотаріальну діяльність по місту Одеса та Одеській області, серед працівників державних нотаріальних контор ОСОБА_3 відсутній, а відтак зазначена довіреність є підробленою.

Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів, а саме довіреності від 26.12.2023, зареєстрованої в реєстрі за № 2376.

Представник Тернопільської митниці Державної митної служби України у судовому засіданні вважає, що слід притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за даний вид правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Суворова Ю.І. у судовому засіданні вважає, що провадження в даній справі слід закрити на підставі пункту 1 та пункту 7 ч.1 ст.247 КУпАП. Так, зазначила, що митний орган мав виявити факт підробленої довіреності під час перевірки документів, а саме 27.12.2023 року, відтак термін притягнення особи до адміністративної відповідальності слід обраховувати на її думку із вказаної дати. Крім цього, зазначила, що ОСОБА_1 був перевізником означеного транспортного засобу, працював водієм у ФОП ОСОБА_4 та отримав спірну довіреність перед перетином кордону, відтак, він не повинен був перевіряти її дійсність та не знав, що вона підроблена . Крім цього, зазначила, що документи на Тернопільську митницю були подані митним брокером. Відтак, ОСОБА_1 не був декларантом згідно даних митної декларації, а тому не повинен нести відповідальність за вказане порушення митних правил. Також, звернула увагу суду та ту обставину, що під час переміщення товару через митний кордон та подальшого митного оформлення товару, ОСОБА_1 подавав спочатку копію довіреності уповноваженій посадовій особі Львівської митниці, а у подальшому – уповноваженій особі Тернопільської митниці. При цьому, обов`язок зазначених службових осіб полягав у перевірці достовірності поданих документів. Зважаючи на те, що професійно обізнані службові особи митниці візуально не встановили невідповідність поданої довіреності встановленій формі, а тому вважає, що таку невідповідність не зміг встановити й сам ОСОБА_1 . Крім цього вказала, що як вбачається із протоколу про порушення митних правил, митний орган зазначає, що об`єктивною стороною адміністративного правопорушення є подання ОСОБА_1 для митного оформлення підробленого документу, а саме довіреності. Однак, доказів підробки такого документу митним органом не надано.

Заінтересована особа – власник транспортного засобу марки «Mercedes –Benz» модель «С-Сlass С300» номер кузова НОМЕР_3 ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини.

Факт увезення 27.12.2023 о 12 год. 01 хв. через пункт пропуску «Смільниця-Кросценко» Львівської митниці гр.України ОСОБА_1 на транспортному засобі ВС 9600РА/ВС5826XF товару : «Автомобіль легковий, такий, що використовувався: марки «Mercedes –Benz» модель «С-Сlass С300» номер кузова НОМЕР_3 , календарний рік випуску 2016, стверджений у протоколі про порушення митних правил №0048/40300/24 від 01.08.2024, даними АСМО Інспектор.

В якості підстави до переміщення вказаного товару разом із митною декларацією типу ЕЕ № 23UA403070006350U7 гр. ОСОБА_1 були подані такі документи: договір купівлі-продажу (інвойс) № 72534183 від 21.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 07.11.2023; довіреність від 26.12.2023, зареєстрована в реєстрі за № 2376.

Як вбачається із копії указаної довіреності від 26.12.2023, ОСОБА_2 , який виступав власником товару уповноважує ОСОБА_1 , який виступав перевізником товару, бути представником в усіх установах, у тому числі з питання отримання, експедирування, супроводження та оформлення вантажів. Довіреність видано та посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петренком Петром Івановичем.

Згідно даних, які містяться у митній декларації типу ЕЕ №23UA403070006350U7 від 31.12.2023, у графі 14 «Декларант/Представник» зазначено ФОП ОСОБА_5 , у графі 8 «Вантажоодержувач» зазначено ОСОБА_2 .

Вартість товару згідно з договором купівлі-продажу (інвойс) № 72534183 від 21.11.2023 складає 7103 доларів США (на день переміщення товару згідно з курсом НБУ складає 265427,75 грн.)

28.12.2023 зазначений товар був доставлений ОСОБА_1 до митниці призначення (Тернопільська митниця), який в подальшому 29.12.2023 відділом митного оформлення № 3 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці оформлений у вільний обіг товар за митною декларацією типу ДЕ № 23UA403070006504U5 «автомобіль легковий, такий що використовувався, марки «Mercedes –Benz» модель «С-Сlass С300» номер кузова НОМЕР_3 , календарний рік випуску 2016.

Як вбачається із копії митної декларації типу ДЕ № 23UA403070006504U5 від 29.12.2023, у графі 8 «Вантажоодержувач» зазначено « ОСОБА_6 », у графі 14 «Декларант/представник» ФОП ОСОБА_5 .

 Відповідно до інформації, яка міститься у листі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 29.04.2023 №26964/08.02-24, адресованого Тернопільській митниці, ОСОБА_3 не реєстрував приватну нотаріальну діяльність по місту Одеса та Одеській області, серед працівників державних нотаріальних контор ОСОБА_3 відсутній.

У протоколі про порушення митних правил №0048/40300/24 від 01.08.2024, стверджується, що 27.12.2023 о 12 год. 01 хв. ОСОБА_1 на транспортному засобі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , ввозячи на митну територію України товар «автомобіль легковий, такий, що використовувався: марки «Mercedes –Benz» модель «С-Сlass С300» номер кузова НОМЕР_3 , календарний рік випуску 2016, вчинив дії спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме подання митному органу, як однієї із підстави для переміщення товару підробленого документу - довіреності від 26.12.2023, зареєстрована в реєстрі №2376.

Статтею 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України полягає у переміщення або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відтак, об`єктивною стороною даного правопорушення розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Частиною 2 ст. 460 МК України визначено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України характеризується наявністю прямого умислу, коли особа, яка вчинила правопорушення, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх. Тобто правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару, є підробленими чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає шляхом подання цих документів незаконно перемістити товар.

Так, згідно з роз`ясненнями, що викладені у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», для притягнення до відповідальності за ст.483 МК України необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

За відсутності зазначених умов, в діях особи не утворюється склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Крім цього, визначальним для встановлення наявності у діях особи складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є доведеність прямого умислу особи.

Статтею 489 МК України визначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 під час переміщення через митний кордон указаного товару, як перевізник, усвідомлював те, що довіреність від 26.12.2023, зареєстрована за № 2376, яка посвідчена нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петренком П.І. не відповідає дійсності та того, що ОСОБА_2 не вчиняв на користь ОСОБА_1 такої довіреності. Адже, ОСОБА_7 за своїм статусом є лише перевізником даного товару, що підтверджується даними АСМО Інспектор. Також суд зауважує, що для складання довіреності потрібна особиста присутність особи, яка видає таку довіреність (довірителя), її паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Натомість присутність повіреного не є обов`язковою. Також, матеріали справи не містять обвинувального вироку суду, яким було встановлено використання ОСОБА_7 завідомо підробленого офіційного документу.

Також, суд відхиляє доводи представника митного органу в тій частині про умисне подання ОСОБА_7 митному органу, як підстави для переміщення товару через митний кордон України, як перевізником товару, спірної довіреності, яка візуально не відповідала встановленій формі та була оформлена на спеціальному бланку, оскільки матеріалами справи підтверджено, що така довіреність була прийнята посадовими особами пункту пропуску «Смільниця-Корсценко» Львівської митниці та спростовує такі твердження про очевидну для ОСОБА_7 невідповідність форми довіреності вимогам законодавства, оскільки останній міг бути не обізнаний із порядком вчинення нотаріальних дій та бланків їх оформлення. Зважаючи на те, що професійно обізнані службові особи візуально не встановили невідповідність поданої довіреності встановленій формі, суд вважає цілком ймовірним, що таку невідповідність не зміг встановити й сам ОСОБА_7 .

Також, суд встановив, що представником декларанта у даній справі є агент з митного оформлення та митний брокер ОСОБА_5 , який здійснював свою діяльність та діяв в інтересах декларанта ОСОБА_2 , який зазначений у договорі купівлі-продажу (інвойсі) №72534183 від 21.11.2023, як покупець, проводячи митне оформлення транспортного засобу в момент його переміщення через кордон. Таким чином, відповідальним за ввезення товару ОСОБА_7 згідно даних матеріалів справи та даних декларацій не виступав.

Отже, достатніх даних і доказів для того, щоб зробити категоричний висновок про наявність в діях ОСОБА_7 прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України митними органами не зібрано та в ході розгляду справи не встановлено.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так само Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справах «Кобець проти України» (рішення від 14.02.2008), «Берктай проти Туреччини» (рішення від 08.02.2001), «Леванте проти Латвії» (рішення від 07.11.2002) вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За таких підстав суд доходить висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Керуючись ст. 4, 458, 483, 495, 526, 527, 528 Митного кодексу України ,ст. 7, 9, 40-1, 245, 247, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України закрити, за відсутністю в його діях складу даного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

СуддяВ. В. Ромазан