У х в а л а

18 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 404/1229/21

Провадження № 61-12887ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)

на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року

у справі за позовом скаржниці до Кропивницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення міської ради та

в с т а н о в и в :

1. 18 січня 2024 року скаржниця вперше подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.

2. 31 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу скаржниці. Остання мала: зазначити про наявність або відсутність у неї електронного кабінету, надати копії касаційної скарги, яких не додала раніше, для інших учасників справи, обґрунтувати, в чому полягає неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зазначивши підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

3. У лютому 2024 року скаржниця надіслала уточнену касаційну скаргу.

4. 4 березня 2024 року цей суд постановив ухвалу про повернення касаційної скарги скаржниці. Мотивував тим, що скаржниця не усунула недоліки касаційної скарги: не зазначила про наявність чи відсутність у неї електронного кабінету, не обґрунтувала, в чому полягає неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та не зазначила передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження.

5. У квітні 2024 року скаржниця повторно звернулася з касаційною скаргою на ті самі судові рішення.

6. 5 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю. постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржниці. Мотивував тим, що скаржниця не зазначила підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, що згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України є підставою для повернення касаційної скарги.

7. 4 травня 2024 року скаржниця втретє подала касаційну скаргу на ті самі судові рішення.

8. 27 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржниці. Мотивував аналогічно до попередньої.

9. 12 червня 2024 року скаржниця вчетверте подала касаційну скаргу на ті самі судові рішення.

10. 26 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржниці. Мотивував тим, що скаржниця, подаючи вчетверте скаргу, не зазначила підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, що є проявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами.

11. 25 липня 2024 року скаржниця вп`яте подала касаційну скаргу на ті самі судові рішення.

12. 6 серпня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржниці. Мотивував так: скаржниця повторно не навела підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України; посилання на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без обґрунтування випадків (випадку), передбачених пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

13. 12 вересня 2024 року скаржниця знову подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ті самі судові рішення.

14. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржниця не зазначила у ній передбачені Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) підстави касаційного оскарження.

15. Касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку (пункт 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України).

16. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

17. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України).

18. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);

(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. За змістом наведених приписів, скаржниця, яка подала касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави). Скаржниця, вшосте подаючи касаційну скаргу, зазначила лише, що судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають нормам матеріального та процесуального права, однак не вказала підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, тобто не усунула обставин, що стали підставою для повернення її попередньо поданих касаційних скарг.

20. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

21. За змістом наведених приписів за необхідності особа, яка подає касаційну скаргу, може звернутися за отриманням правничої допомоги. Зокрема за отриманням безоплатної вторинної правничої допомоги до центрів з надання безоплатної правничої допомоги або адвокатів, які включені до реєстру адвокатів і надають безоплатну вторинну правничу допомогу (статті 13-15 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»).

22. Оскільки скаржниця у касаційній скарзі не зазначила передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку та не навела відповідне обґрунтування, таку скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню із касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення міської ради.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима