Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 283/1620/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року         селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Піщуліної І.С.,

з секретарем                   Ніконенко О.І.,

з участю:

позивачів:                     ОСОБА_1 ,

                                       ОСОБА_2 ,

                                       ОСОБА_3 ,

представників:

відповідача                   ОСОБА_4 ,

третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі у порядку цивільного судочинства звернулись до суду із зазначеним позовом, в якому просять визнати протиправною і скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40506079 від 05 квітня 2018 року про державну реєстрацію за Державною судовою адміністрацією України права власності на об`єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення будівлі суду площею 656,5 кв.м., загальною площею будівлі суду та гаражів 769,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що державна реєстрація права власності будівлі Малинського районного суду Житомирської області була здійснена з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, оскільки її було проведено внаслідок подачі відповідачем для державної реєстрації технічного паспорта, виготовленого 20 березня 2018 року, із внесенням до нього відомостей про належність Державній судовій адміністрації України всієї будівлі суду, площею 656,5 кв.м., а не на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №7016 від 11 листопада 2010 року, згідно якого площа будівлі суду складає 626,9 кв.м. 

При цьому, державним реєстратором було прийнято рішення про реєстрацію за відповідачем права власності на всі приміщення зазначеної нежитлової будівлі, у тому числі, й на належні позивачам у цій будівлі два кабінети, загальною площею 24,6 кв.м., які відповідно до рішення виконкому Малинської районної ради народних депутатів від 17 вересня 1991 року №184 «Про передачу майна бувшого райкому Компартії України» були передані на баланс президії Житомирської обласної колегії адвокатів для розміщення юридичної консультації, якими вони протягом 30 років правомірно безперервно володіють та користуються.

Також, обґрунтовуючи звернення до суду із зазначеним позовом, позивачі посилались на те, що у провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області перебуває пред`явлений ними позов до Державної судової адміністрації України про визнання права власності за набувальною давністю на приміщення двох кабінетів площею 24,6 кв.м. у будівлі Малинського районного суду Житомирської області.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Позивач ОСОБА_6 про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належний чином, у поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити без його участі та, позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення будівлі у АДРЕСА_1 прийнято з додержанням вимог законодавства, також акцентував увагу суду на відсутності у позивачів підстав для звернення до суду із зазначеним вище позовом, оскільки останніми не надано доказів щодо виникнення у них законних прав на спірне майно. Крім цього, представник відповідача просив відмовити у позові ще й з огляду на вимоги статті 267 ЦК України, оскільки позивачі звернулись до суду після спливу позовної давності.

14 листопада 2023 року Народицький районний суд Житомирської області своєю ухвалою прийняв до розгляду, та відкрив загальне позовне провадження у цій цивільній справі, й зокрема, надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15 березня 2024 року до участі у справі за клопотанням представника відповідача залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області.

Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про призначення будівельно-технічної експертизи.

11 грудня 2023 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, втім, з трекінгу поштового відправлення ( т.1. а.с.137) вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження представник відповідача за довіреністю отримав 20 листопада 2023 року. Отже, відзив на позовну заяву подано після спливу визначеного строку.

Позивачі в судовому засіданні просили суд не приймати до розгляду відзив на позов, представник відповідача в судовому засіданні не обґрунтував поважності причин пропуску строку для подання до суду відзиву на позовну заяву, клопотань про поновлення пропущеного строку не подав.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що цивільну справу слід вирішувати за наявними у справі матеріалами без урахування поданого відповідачем відзиву.

22 березня 2024 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача надіслала до суду письмові пояснення (заяву), в яких (якій) зазначила, що на її думку позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що позивачі не мають права на пред`явлення позову, оскільки не надали належних доказів того, що вони є правонаступниками Житомирської обласної колегії адвокатів, ліквідованої 01 лютого 1993 року, й на балансі якої перебувала 1/10 приміщення суду, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також того, що позивачі не набули у визначений законом спосіб право власності на зазначене приміщення.

Також вказала на те, що обраний позивачами спосіб захисту прав не передбачений цивільним законодавством, оскільки вимога про оскарження дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності є похідною від вимоги про захист права власності та не підлягає самостійному задоволенню. До того ж, зазначає, що вказана вище будівля суду завжди перебувала у державній власності, право власності на яку зареєстровано за державою в особі Державної судової адміністрації України, а тому права та охоронювані законом інтереси позивачів, про захист яких вони просять у позові, відповідачем не порушувались.

Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

З наданих суду позивачами письмових доказів вбачається, що 17 вересня 1991 року рішенням виконкому Малинської районної ради народних депутатів №184 «Про передачу майна бувшого райкому Компартії України» приміщення колишнього РК КПУ, що знаходиться на пл.25 років Жовтня в м.Малині, загальною площею 591,4 кв. м, балансовою вартістю 70822 крб 18 коп вирішено прийняти на баланс райвиконкому, передати безоплатно: 9/10 часток площею 532 кв. м разом з господарськими надвірними будівлями (згідно з паспортом на приміщення) на баланс народного суду Малинського району з розміщенням в ньому нотаріальної контори; 1/10 частину, загальною площею 59,4 кв. м (5 кімнат) на баланс президії Житомирської обласної колегії адвокатів для розміщення юридичної консультації Малинського району; вивільнені приміщення народного суду і юридичної консультації прийняти на баланс райвиконкому з послідуючою передачею в користування МУКБ, районного відділу по землевпорядкуванню, племстанції.

Рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області № 355 від 15 листопада 2006 року вирішено оформити право власності на об`єкти нерухомого майна та видати свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю на площі Соборній, 8, Державні судовій Адміністрації України (п. 1.8 рішення).

21 листопада 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Малинської міської ради  Державній судовій адміністрації видано свідоцтво № НОМЕР_1 серії САА №301375 про право власності на нерухоме майно нежитлову будівлю суду та гаражі за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності - державна. Згідно з копією свідоцтва загальна площа об`єкта 625,7 кв.м. (виправлено 626,9 кв.м., гаражі пл.46,0 кв.м.; 66,6 кв.м.).

29 квітня 2010 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області звернулося із листом №04-910/10 до голови Малинського районного суду, у якому зазначило, що відповідно до свідоцтва про право власності від 21 листопада 2006 року загальну площу об`єкта нерухомості вказано 625,7 кв.м., одночасно в інвентаризаційній справі №1712 на будівлю АДРЕСА_1 , виготовленій Малинським бюро технічної інвентаризації, загальна площа будівлі становить 625,9 кв.м., гаражів 66,6 кв.м. та 46,0 кв.м. Територіальне управління у листі просило вжити заходів щодо доповнення графи опис об`єкта у свідоцтві про право власності інформацією про площу гаражів відповідно до інвентарної справи.

Пунктом 3 рішення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області №193 від 18 серпня 2010 року вирішено внести зміни до п.1.8. рішення виконкому №355 від 15 листопада 2006 року та викласти його в такій редакції: «1.8. на нежитлову будівлю та гаражі площею 46,0 м.кв. та 66,6 м.кв. на площі Соборній, 8, Державній судовій адміністрації України».

11 листопада 2010 року на підставі рішення виконкому Малинської міської ради №193 від 18.08.2010 Державній судовій адміністрації видано свідоцтво про право власності №7016 серії САС №571840  на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, будівлю суду та гаражи за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 739,5 кв.м., будівля суду пл. 626,9 кв.м., гаражи пл.46,0кв.м., пл. 66,6 кв.м., форма власності – державна.

З довідки Малинського районного комунального підприємства з технічної інвентаризації Житомирської обласної ради №1712 від 20 березня 2018 року вбачається, що станом на 01 січня 2013 року право власності на будівлю літ. «А» пл. 626,9кв.м., гараж літ. «Г» пл. 46,0 кв.м., гараж літ. «Г1» пл. 66,6. кв.м., зареєстровано на загальну площу 739,5 кв.м. за Державною судовою адміністрацією на підставі свідоцтва про право власності від 11 листопада 2010 року №7016, яке занесене у реєстрову кадастрову книгу під №93 №6.

У результаті проведеного технічного обстеження 20 березня 2018 року була зафіксована зміна загальної площі будівлі суду з 626,9 кв.м. на 631,9 кв.м. за рахунок внутрішньої реконструкції будівлі суду. Під час попередньої реєстрації права власності 24,6 кв.м. не були внесені до державного реєстру речових прав. Фактично загальна площа будівлі суду становить 656,5 кв.м. Загальна площа станом на 20 березня 2018 року будівлі суду та гаражів становить 769,1 кв.м.

Технічний паспорт на будівлю суду та гаражі № НОМЕР_2 на площі Соборній виготовлено 20 березня 2018 року.

05 квітня 2018 року державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40506079 на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, будівля суду, загальною площею 656,5 кв.м., - загальна площа будівлі суду та гаражів становить 769,1 кв.м., форма власності - державна. Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності на нерухоме майно №7016 від 11.11.2010.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №119808452 від 05 квітня 2018 року вбачається, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області є правокористувачем та наділене правом оперативного управління нежитловим приміщенням будівлі суду загальною площею 656,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є Державна судова адміністрація України.

Обмірковуючи правомірність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на таке.

Згідно частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (стаття 11 ЦК України).

Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина друга цієї статті).

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За правилами статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 3 Закону передбачає обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав згідно статті 4 Закону підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності, зокрема право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менше трьох років.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина 2 статті 18 Закону).

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) цього права відповідачем.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Заслухавши пояснення учасників справи та проаналізувавши надані ними докази, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати позивачів такими, що у визначений Законом спосіб здобули право власності на нерухоме майно, державну реєстрацію якого вони  вважають протиправною.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач своїми діями, тобто, здійснивши державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, не порушив прав, свобод чи законних інтересів позивача, а тому, в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію індексний номер 40506079 від 05 квітня 2018 року за Державною судовою адміністрацією України права власності на об`єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення будівлі суду площею 656,5 кв.м., загальною площею будівлі суду та гаражів 769,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 слід відмовити за безпідставністю.

Щодо застосування за заявою представника відповідача позовної давності, суд враховує таке.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

З огляду на те, що судом було з`ясовано, що права та охоронювані законом інтереси позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, порушені не були, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в позові у зв`язку зі спливом позовної давності.  

Позивачами сплачено судовий збір в сумі 4294 гривні 40 копійок, який за правилами статті 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає та має бути покладеним на позивачів.

Керуючись статтями 3, 10, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивачі: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ,

ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ,

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26255795.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, місцезнаходження: вул. Бориса Лятошинського, 5, м. Житомир, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26255795.

Повне рішення суду складено 21 жовтня 2024 року.

Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА