Єдиний унікальний № 947/13662/22

Провадження № 1-кп/946/192/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

21 жовтня 2024 року                                                        місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у колегіальному складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

       судді – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 ,

потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12016160380001362, за обвинуваченням –

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новобахмутівка, Ясинуватівського району, Донецької області, громадянин України, українець, із незакінченою середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 – п. 3, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 357 КК України, -

встановив:

Прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора, висловивши думку, що провина обвинуваченого не доведена, ризики на які посилається прокурор не доведені.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися.

Судом встановлено, що вироком Ізмаїльського міськрайонного суду від 23 жовтня 2021 року ОСОБА_6 був засуджений за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Строк покарання закінчується 22 жовтня 2024 року.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлене прокурором клопотання, дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.

За змістом ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу положень ч. 3 ст. 315 КПК України, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Тому при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються, а саме покарання у виді довічного позбавлення волі; вік та стан здоров`я обвинуваченого (42 роки, стан його здоров`я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, у тому числі те, що він не має постійного місця роботи, не одружений. У зв`язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому  ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого.

Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені розпочатий, але всі свідки та потерпілі не допитані судом, у зв`язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК України, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, з урахуванням вказаних положень національного кримінального процесуального законодавства, факт допиту потерпілих та свідків під час досудового розслідування не може бути підставою для висновку, що на стадії судового провадження цей ризик не може бути актуальним. Більше того, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 , а також того, що йому відомі відомості про потерпілих та свідків, він, перебуваючи на свободі, може застосувати спроби незаконно вплинути на них шляхом умовлянь та погроз з метою схилити їх до зміни своїх показань під час судового розгляду. Тому суд також погоджується з тим, що продовжує існувати і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого.

В обґрунтування наявності ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_6 прокурор навів обставини того, що він раніше неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень, оголошувався в розшук. Тому суд вважає, що прокурором доведене продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_6 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні розпочатий, але всі свідки та потерпіліне допитані, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_6 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України , а тому суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 на строк, що не перевищує 60 днів - до 19 грудня 2024 року.

Виходячи з наведеного у ч. 4 ст. 183 КПК України формулювання, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 199, ч. 3 ст. 315, ст. 370 - 372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 – п. 3, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 357 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на стадії судового провадження на строк до 19 грудня 2024 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_6 , який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , а також направити для виконання до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3