Справа № 629/5614/21

провадження № 1-кп/632/14/24

У Х В А Л А

16 жовтня 2024 року                                                        місто Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого – ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , представника потерпілого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 серпня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_14 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 жовтня 2024 року, включно, без визначення розміру застави.

16 жовтня 2024 року прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_14 , без визначення застави.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_14 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_14 було вчинене ним у складі організованої групи, з погрозами насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, прокурор вказав, що підставою для продовження строку цього запобіжного заходу відносно ОСОБА_14 , з урахуванням даних про особу обвинуваченого, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховування від суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, які ґрунтуються на тому, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду; впливати на потерпілого і свідків, які ще не допитані судом та оскільки докази не досліджені; вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчинених кримінальних протиправних дій, у яких він обвинувачується.

Також прокурор зазначив, що ОСОБА_14 має постійне місце проживання, малолітніх дітей, матір, яка є пенсіонеркою, однак неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, неодноразово був оголошений у розшук у зв`язку із переховуванням від органу досудового розслідування та суду, востаннє був затриманий працівниками правоохоронного органу 03 липня 2024 року, порушив умови запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Сукупність наведених даних характеризують ОСОБА_14 , у тому числі, як особу схильну до переховування.

На підставі викладеного прокурор вважає, що ризики про які йдеться вище, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_14 , є реальними ї їх ступінь на даний час не зменшився.

Крім того, прокурор зазначив, що наведені ризики, та той факт, що обвинувачений схильний до переховування та має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування (проживання), вказують на те, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, не зменшить до прийнятного рівень наведених ризиків.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити, оскільки вважає мету і підстави продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_14 законними і обґрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_14 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, зазначивши, що воно є необґрунтованим. Доказів його винуватості не має, він не переховувався від суду, а перебував на лікуванні.

Захисник ОСОБА_16 проти задоволення клопотання прокурора заперечував.

Вважає, що ризики, у тому числі ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, не доведені.

ОСОБА_14 має постійне місце мешкання, де проживає разом із дружиною, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, батьків похилого віку, що вказує на наявність міцних соціальних зв`язків.

Також обвинувачений має незадовільний стан здоров`я.

Разом із цим, посилаючись на наведені обставини, захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_14 – на домашній арешт із забороною обвинуваченому залишати житло цілодобово.

Представник потерпілого ОСОБА_18 – адвокат ОСОБА_19 вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки воно є законним і обґрунтованим, а ризики носять достатньо реальний характер.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, яке вирішується, суд доходить наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, згідно із ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

19 травня 2022 року ОСОБА_14 , який перебував у розшуку, був затриманий у порядку, визначеному ст. 191 КПК України, у тому числі і за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2022 року щодо обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підставою для прийняття такого рішення слідчим суддею стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінального правопорушення – особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яка підтверджувалася зібраними у кримінальному провадженні доказами, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на потерпілого; вчиненню іншого кримінального правопорушення, продовженню кримінального правопорушення, у якому підозрювалася зазначена особа.

У подальшому, під час судового провадження, з наведених вище підстав, щодо ОСОБА_14 неодноразово обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2022 року запобіжний захід щодо ОСОБА_14 у вигляді тримання під вартою був продовжений до 13 лютого 2023 року, без визначення застави.

Підставою для прийняття такого рішення слідчим суддею стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінального правопорушення – особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яка підтверджувалася зібраними у кримінальному провадженні доказами, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ухвали Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2022 року скасовано.

При цьому постановлено нову, якою у відношенні ОСОБА_14 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною йому залишати житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Цією ж ухвалою на ОСОБА_14 покладені процесуальні обов`язки, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

У подальшому зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_14 , неодноразово був продовжений Первомайським міськрайонним судом Харківської області та були продовжені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

24 серпня 2023 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області постановлено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, із застосуванням електронного засобу контролю, продовженого щодо обвинуваченого ОСОБА_14 ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19 липня 2023 року, починаючи з 25 серпня 2023 року, виконувати за адресою: АДРЕСА_2 , на умовах визначених ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19 липня 2023 року.

У подальшому зазначений запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_14 , неодноразово був продовжений Первомайським міськрайонним судом Харківської області, останній раз - до 02 червня 2024 року.

До цієї ж дати відносно обвинуваченого були продовжені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В той же час, ухвалою суду від 03 червня 2024 року, у зв`язку із переховуванням обвинуваченого ОСОБА_14 , останнього оголошено у розшук, надано дозвіл на затримання з метою приводу до суду.

03 липня 2024 року обвинувачений ОСОБА_14 був затриманий оперативними співробітниками поліції поблизу Державного кордону України – у селі Оноківці Ужгородського району Закарпатської області.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 04 липня 2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому було продовжено до 25 жовтня 2024 року.

Разом із цим ОСОБА_14 , перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом згідно із ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 квітня 2024 року порушив умови цього запобіжного заходу, зокрема покладені на нього обов`язки, залишив місце мешкання, про що не повідомив а ні прокурора, а ні суд, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, поважні причини неявки суду не повідомив, встановити його місцезнаходження вдалося лише шляхом проведення розшуку.

Частинами 1, 2 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого і свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

У ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і у сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд на даній стадії судового провадження не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.

Разом із цим, відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, враховуючи наведені вище критерії, на обґрунтованість обвинувачення для вирішення питань у цій стадії кримінального провадження вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування, окрім інших, ОСОБА_14 було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення – особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України – вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, у складі організованої групи.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Суд, враховуючи викладене, доходить висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого, про які йдеться у клопотаннях прокурора та які доведені прокурором під час судового розгляду.

Так, у даному випадку, ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю встановленого покарання, оскільки злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, у якому обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_14 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Водночас, встановлюючи існування ризику переховування від суду, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його сімейний стан та спосіб життя, те, що він неодноразово перебував у розшуку як у зв`язку з ухиленням від досудового розслідування, так і суду, порушив умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, був затриманий на відстані 75 метрів від Державного кордону України без будь – яких розумних підстав перебування у даній місцевості за наявності щодо нього кримінального провадження.

Вказане свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_14 , який хоча й має постійне місце мешкання, неповнолітніх дітей, опинившись на волі, може залишити місця проживання та переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, як на території України, так і за її межами, а також не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі обвинуваченим ОСОБА_14 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду.

Разом із цим не може залишатися поза увагою суду, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Отже, суд зазначає, що ризик переховування в умовах воєнного стану, який діє в Україні, є досить вагомим.

Надаючи оцінку ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків (потерпілих) може бути визнано на початкових стадіях процесу.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими і свідками у кримінальному провадженні, в тому числі й на стадії судового розгляду - надаються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ст. ст. 352, 353 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого і свідка та дослідження їх судом.

Враховуючи обсяг висунутого обвинувачення, ступінь тяжкості та характер кримінального правопорушення, те, що потерпілий, який згідно із обвинувальним актом був безпосереднім учасником події вчинення злочину щодо нього, судом не допитаний, як і не допитані свідки у даному кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що ризик прийняття обвинуваченим ОСОБА_14 спроб незаконного впливу на потерпілого та свідків, з метою переконання або змушення останніх надати покази у вигідному для нього аспекті, є реальним.

Факт направлення обвинувального акта (актів) до суду та призначення судового розгляду не зменшує ризик можливого незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_18 та свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його настання внаслідок обізнаності обвинувачених з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі, протоколами допитів потерпілого і свідків з наданими показаннями та наближенням стадії допиту потерпілого і свідків.

Проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинуваченого, його соціальні зв`язки, репутацію та майновий стан, у сукупності з обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_14 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, суд доходить висновку, що наведені обставини об`єктивно вказують на наявність ризику продовження ОСОБА_14 кримінально-протиправної діяльності та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наведені вище обставини свідчать про наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_14 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом також враховано наявність обставин, які відповідно до вимог ст. 178 КПК України, повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його репутацію, наявність та відсутність судимостей, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, наявність утриманців.

Враховуючи викладене, існування та вагомість доведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, характеристику кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_14 , його репутацію, те, що обвинувачений ОСОБА_14 раніше не дотримався умов такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, суд доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, та саме тільки такий запобіжний захід зможе запобігти цим ризикам.

За таких обставин суд доходить висновку про доцільність продовження строку дії застосованого щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Щодо можливості запобігання наявним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, то суд з урахуванням даних, які характеризують ОСОБА_14 , тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, стану здоров`я, щодо якого на даний час у розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні дані про неможливість перебування вказаної особи під вартою, вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

При цьому обставини, на які посилається сторона захисту у даному конкретному випадку, не є тими стримуючими факторами, які свідчать про те, що обвинуваченим не будуть чинитися перешкоди відправленню правосуддя, вчинятися кримінально-протиправні діяння та недостатньо свідчать про належне виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, у разі обрання щодо нього більш м`яких запобіжних заходів.

З огляду на сукупність наявних на даний час відомостей щодо особи обвинуваченого ОСОБА_14 суд доходить висновку, що на даному етапі судового провадження жодний інший вид запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Крім того, згідно із сформованою практикою ЄСПЛ, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (справа «Летельє проти Франції»).

При цьому, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, зокрема обвинувачення у вчиненні злочину на території Харківської області, у складі організованої групи, вид і розмір об`єктів посягання – майнові права та майно в особливо великому розмірі, дані про потерпілого, у тому числі про види його діяльності, висвітлення подій даного кримінального провадження у засобах масової інформації, на думку суду, у цій справі наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

На підставі викладеного, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є досить вагомими і достатніми для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку, що клопотання захисника ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_14 – задоволенню не підлягає.

Враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_14 , даних про особу, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави в межах застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_14 – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, строком на шістдесят днів, тобто по 14 грудня 2024 року, включно, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_14 – з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово – відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору негайно після її оголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» – для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий                                 ОСОБА_1

Суддя                                         ОСОБА_2

Суддя                                         ОСОБА_3