Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2024 року                                                             Справа№200/4053/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса: 54008 м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

                                                           ВСТАНОВИВ:

19 червня 2024 року (14 червня 2024 року направлено засобами поштового зв`язку) до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.04.2024 № 914270169228 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.03.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 07.10.2022 звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від 26.10.2022 № 91427016922 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв`язку із недостатністю пільгового стажу 25 років. Також повідомлено, що пільговий стаж складає 23 роки 9 місяців 15 днів.

26.03.2024 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням відповідача від 01.04.2024 № 914270169228 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв`язку із недостатністю пільгового стажу 25 років. Також повідомлено, що пільговий стаж складає 23 роки 6 місяців 24 дні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету або заяви про те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням адвоката.

06.08.2024 на адресу суду від представника позивача надійшли докази наявності електронного кабінету.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Зобов`язано відповідача подати до суду засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

16.08.2024 на адресу суду надійшли витребувані документи та відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 26.03.2024 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

01.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 914270169228 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 26.03.2024.

Відповідач вказав, що загальний страховий стаж позивача - складає 23 роки 11 місяців 21 день з урахуванням додаткових років за Списком № 1 -10 років. Робота на підземних професіях, яка зараховується до 25-річного стажу складає 23 роки 6 місяців 24 дні, а саме: робота на підземних провідних професіях - 2 роки 6 місяців 10 днів, робота на підземних інших професіях - 8 років 0 місяців 16 днів; перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 01.12.2010 по 31.01.2019, з 01.06.2019 по 26.03.2024 складає 12 років 11 місяців 26 днів, що є недостатнім відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно наданих документів до пільгового стажу зараховано усі періоди крім, періодів за які відсутні дані про фактично відпрацьований час в підземних умовах.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 витребувано у відповідача інформацію у формі довідки (протоколу) в якій зазначити періоди роботи, які: були зараховані до пільгового стажу ОСОБА_1 згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 04.07.1994; не були зараховані до пільгового стажу ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю даних про фактично відпрацьований час в підземних умовах згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 04.07.1994. Провадження у справі було зупинено до отримання витребуваних доказів.

14.10.2024 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшла витребувана інформація, у якій відповідач зазначив, що до пільгового стажу зараховано всі періоди згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 04.07.1994.

Періоди з 10.12.1999 по 25.01.2000, з 01.05.2004 - 13.05.2004, з 31.07.2004 - 31.07.2004, з 01.11.2004 - 22.11.2004, з 01.06.2005 - 06.06.2005, з 01.07.2010 - 04.07.2010 до пільгового стажу не було зараховано періодів роботи, у зв`язку із відсутністю даних про фактично відпрацьований час в підземних умовах, згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 04.07.1994.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2024 поновлено провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

07.10.2022 позивач звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від 26.10.2022 № 91427016922 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв`язку із недостатністю пільгового стажу 25 років. Також повідомлено, що пільговий стаж роботи складає 23 роки 9 місяців 15 днів (в тому числі підземні роботи за ст. 14.25 -11 років 10 місяців 16 днів та період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням - 11 років 10 міс. 29 днів).

26.03.2024 позивач повторно звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіального прийняття рішень заява була передана для розгляду та ухвалення відповідного рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішенням відповідача від 01.04.2024 № 914270169228 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв`язку із недостатністю пільгового стажу 25 років. Також повідомлено, що загальний страховий стаж позивача складає 23 роки 11 місяців 21 день з урахуванням додаткових років за списком №1 — 10 років. Робота на підземних професіях, яка зараховується до 25-річного стажу складає 23 роки 6 місяців 24 дні, а саме: робота на підземних провідних професіях - 2 роки 6 місяців 10 днів, робота на підземних інших професіях - 8 років 0 місяців 16 днів, перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 01.12.2010 по 31.01.2019, з 01.06.2019 по 26.03.2024 складає 12 років 11 місяців 26 днів.

Згідно наданих документів до пільгового стажу зараховано усі періоди крім, періодів за які відсутні дані про фактично відпрацьований час в підземних умовах.

Рішення від 01.04.2024 № 914270169228 позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що за 1 рік 5 місяців (проміжок часу між першою та другою відмовою у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах) його пільговий стаж не збільшився, а навпаки зменшився на 3 місяці до 23 років 6 місяців 24 дні.

Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналіз ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV дає підстави для висновку, що умовою реалізації права на призначення пенсії є:

- робота особи не менше 25 років на посадах за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України (Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.94 № 202), або 20 років на провідних професіях на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень);

- зайнятість особи повний робочий день на роботах згідно затвердженого Кабінетом Міністрів України Списком.

Позивач зазначає, що за 1 рік 5 місяців (проміжок часу між першою та другою відмовою у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах) його пільговий стаж не збільшився, а навпаки зменшився на 3 місяці до 23 років 6 місяців 24 дні.

Відповідач вказав, що згідно наданих документів до пільгового стажу позивача зараховано усі періоди крім, періодів за які відсутні дані про фактично відпрацьований час в підземних умовах.

Суд зазначає, що в рішенні від 01.04.2024 № 914270169228 відповідачем не вказано, які саме періоди не враховано до пільгового стажу позивача.

Щодо необхідності пільгового стажу 25 років для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI, суд зазначає наступне.

Як видно із копії трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 позивач у період:

- з 04.07.1994 по 30.11.1996 працював учнем гірника, гірником 1 розряду;

- з 28.05.1997 по 02.06.1997 працював учнем машиніста підземних установок;

- з 02.06.1997 по 16.07.1997 навчання по професії машиніста підземних установок;

- з 16.07.1997 по 25.01.2000 працював машиністом підземних установок;

- з 21.06.2000 по 26.06.2000 заняття;

- з 27.06.2000 по 10.05.2001 працював гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті;

- з 15.07.2002 по 04.02.2003 працював гірником з ремонту гірничих виробок 3 розряду;

- з 17.02.2003 по 20.06.2005 працював гірником, гірником з ремонту гірничих виробок 3 та 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 15.07.2005 по 15.12.2005 працював гірником з ремонту гірничих виробок;

- з 20.02.2006 по 29.06.2009 працював гірником з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 13.11.2009 по 30.11.2009 заняття;

- з 01.12.2009 по 08.04.2010 працював гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 05.05.2010 по 08.11.2010 працював підземним гірником очисного вибою 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

Аналіз посад на яких працював позивач дає підстави для висновку про належність їх до професій, що передбачена ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Разом з тим, досліджуючи вказані записи у трудовій книжці позивача суд встановив, що періоди з 04.07.1994 по 30.11.1996, з 28.05.1997 по 02.06.1997, з 02.06.1997 по 16.07.1997, з 16.07.1997 по 25.01.2000, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 15.07.2002 по 04.02.2003, з 15.07.2005 по 15.12.2005, з 13.11.2009 по 30.11.2009 не містять відомостей про роботу позивача повний робочий день.

При цьому решта періодів з 27.06.2000 по 10.05.2001, з 17.02.2003 по 20.06.2005, з 20.02.2006 по 29.06.2009, з 01.12.2009 по 08.04.2010, з 05.05.2010 по 08.11.2010 підтверджують безпосередню зайнятість позивача протягом повного робочого дня.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є пріоритетним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а.

При цьому, надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Так в матеріалах справи наявні уточнюючі довідки ДП "Селидіввугілля" ВП "Шахта 1/3 "Новоградовская" від 09.06.2022 № 26/117; ДП "Мирноградвугілля" ВП "Шахта "Капітальна" від 21.07.2022 № 455, № 456, № 457; ДП "Мирноградвугілля" від 01.08.2022 № 1-240; ПРАТ "Шахтоуправління "Покровське" від 10.06.2022 № 344; ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" від 22.06.2022 № 01/11-135/15, які підтверджують безпосередню зайнятість позивача повний робочий день на роботах згідно Списку № 1 у період з 28.05.1997 по 02.06.1997, з 02.06.1997 по 16.07.1997, з 16.07.1997 по 25.01.2000, з 15.07.2002 по 04.02.2003, з 21.06.2000 по 26.06.2000, з 15.07.2005 по 15.12.2005, з 13.11.2009 по 30.11.2009.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено пільговий стаж роботи за вказані періоди, а тому відповідач повинен врахувати їх до пільгового стажу.

Щодо періоду з 04.07.1994 по 30.11.1996, то суд зазначає, що в матеріалах справи наявний наказ "Шахта 1/3 "Новоградовская" від 29.12.1995 № 77-ТБ про проведення атестацію робочих місць, з якого вбачається що професія "гірник підземний" віднесена до професій, що дає право на пільгову пенсію.

Як вже встановлено судом позивач у період з 04.07.1994 по 30.11.1996 працював учнем гірника, гірником 1 розряду, а тому вказаний період теж підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено пільговий стаж роботи за вказані періоди, а тому відповідач повинен врахувати їх до пільгового стажу.

Разом з тим з протоколу розрахунку стажу позивача форми РС-право встановлено, що відповідачем з невідомих суду причин, не враховано періоди роботи до пільгового стажу, а саме: з 04.07.1994 по 30.11.1996, з 28.05.1997 по 23.06.1997, з 26.06.1997 по 30.06.1997, з 11.07.1997 по 16.07.1997, з 30.12.1997 по 31.12.1997, з 21.12.1998 по 05.01.1999, 31.03.1999, з 21.04.1999 по 26.05.1999, 31.05.1999, з 18.06.1999 по 21.06.1999, з 24.12.1999 по 03.01.2000, з 21.06.2000 по 26.06.2000, 30.11.2000, з 22.12.2000 по 31.12.2000, з 16.01.2001 по 23.01.2001, з 15.07.2002 по 17.07.2002, з 01.05.2004 по 13.05.2004, 01.07.2004, з 01.11.2004 по 22.11.2004, 15.06.2005 по 30.06.2005, з 20.02.2006 по 02.03.2006, з 13.11.2009 по 20.11.2009, з 23.11.2009 по 26.11.2009, з 01.03.2010 по 03.03.2010.

Суд зазначає, що вказані періоди роботи мають бути враховані до пільгового стажу позивача, оскільки підтверджуються записами трудової книжки та уточнюючими довідками.

Щодо періоду перебування позивача на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

З протоколу розрахунку стажу позивача форми РС-право встановлено, що відповідачем з невідомих суду причин, не враховано періоди перебування позивача на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019. Разом з тим вказані періоди враховані тільки до страхового стажу.

При цьому періоди перебування позивача на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 01.12.2010 по 31.01.2019 та з 01.06.2019 по 26.03.2024 зараховані до пільгового стажу.

Суд зазначає, що періоди з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019 теж мають бути враховані до пільгового стажу позивача, оскільки позивача було звільнено з роботи по інвалідності внаслідок професійного захворювання.

Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини судом встановлено, що пільговий стаж позивача згідно записів трудової книжки та уточнюючих довідок становить більше 26 років, а тому позивач має право на переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Перевіривши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 01.04.2024 № 914270169228 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Щодо належного способу поновлення порушеного права позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 року у справі № 826/17220/17.

На час звернення із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах від 26.03.2024 позивач відповідав вимогам щодо пільгового стажу роботи, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що належним способом поновлення порушеного права позивача є: зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 04.07.1994 по 30.11.1996, з 28.05.1997 по 23.06.1997, з 26.06.1997 по 30.06.1997, з 11.07.1997 по 16.07.1997, з 30.12.1997 по 31.12.1997, з 21.12.1998 по 05.01.1999, 31.03.1999, з 21.04.1999 по 26.05.1999, 31.05.1999, з 18.06.1999 по 21.06.1999, з 24.12.1999 по 03.01.2000, з 21.06.2000 по 26.06.2000, 30.11.2000, з 22.12.2000 по 31.12.2000, з 16.01.2001 по 23.01.2001, з 15.07.2002 по 17.07.2002, з 01.05.2004 по 13.05.2004, 01.07.2004, з 01.11.2004 по 22.11.2004, 15.06.2005 по 30.06.2005, з 20.02.2006 по 02.03.2006, з 13.11.2009 по 20.11.2009, з 23.11.2009 по 26.11.2009, з 01.03.2010 по 03.03.2010 та час перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019 до пільгового стажу роботи, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 26.03.2024.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -

                                                          ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 01.04.2024 № 914270169228 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 04.07.1994 по 30.11.1996, з 28.05.1997 по 23.06.1997, з 26.06.1997 по 30.06.1997, з 11.07.1997 по 16.07.1997, з 30.12.1997 по 31.12.1997, з 21.12.1998 по 05.01.1999, 31.03.1999, з 21.04.1999 по 26.05.1999, 31.05.1999, з 18.06.1999 по 21.06.1999, з 24.12.1999 по 03.01.2000, з 21.06.2000 по 26.06.2000, 30.11.2000, з 22.12.2000 по 31.12.2000, з 16.01.2001 по 23.01.2001, з 15.07.2002 по 17.07.2002, з 01.05.2004 по 13.05.2004, 01.07.2004, з 01.11.2004 по 22.11.2004, 15.06.2005 по 30.06.2005, з 20.02.2006 по 02.03.2006, з 13.11.2009 по 20.11.2009, з 23.11.2009 по 26.11.2009, з 01.03.2010 по 03.03.2010 та час перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 09.11.2010 по 30.11.2010, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.05.2019 до пільгового стажу роботи, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 26.03.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.     

Суддя                                                                                   О.С. Духневич