КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/5466/2024 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

№ 367/2662/24

Категорія КК: ч. 2 ст. 121 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 , -

У С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2024 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 16 листопада 2024 року включно.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання по АДРЕСА_1 з покладенням обов`язків не залишати місця свого проживання, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, судом допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

Сторона захисту вважає, що підстав для задоволення клопотання прокурора без належного обґрунтування наявності ризиків у суду не було.

На думку апелянта, пред`явлена ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою. Частиною досліджених в судовому засіданні доказів спростовується пред`явлене обвинувачення. Тому і пред`явлена підозра є припущенням органу досудового розслідування.

На думку захисника, поведінка його підзахисного під час досудового розслідування свідчить про відсутність ризику ухилення від явки до суду. Так, останній не переховувався від органу досудового розслідування, отримавши клопотання про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з`явився до суду.

Також захисник вважає, що судом залишено поза увагою наявність міцних соціальних зв`язків ОСОБА_7 , а саме наявність на його утриманні 4 дітей та батьків похилого віку. ОСОБА_7 має постійне місце роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, у зв`язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали з судового провадження, надані захисником та судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги захисника колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду суд, відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Як убачається з матеріалів з судового провадження прокурором в ході судового розгляду в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 . Судом заслухано думку сторін обвинувачення та захисту, вивчено матеріали судового провадження.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вимоги кримінального процесуального закону в ході розгляду вказаного питання.

Судом враховано те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, наслідком якого настала смерть особи. Тому колегія суддів погоджується з продовженням існування ризику ухилення обвинуваченого від явки до суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою судом враховано дані про особу обвинуваченого.

Так, судом зазначено, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, йому інкримінується вчинення злочину за ч. 2 ст. 121 КК України під час іспитового строку. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про продовження існування ризику вчинення ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги захисника про наявність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження. Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, в матеріалах судового провадження відсутні дані, які б підтверджували, що ОСОБА_7 одружений, на його утриманні перебувають діти чи батьки, а також, що він працевлаштований. Відповідні докази не були долучені стороною захисту і до апеляційної скарги.

Так само колегія суддів погоджується з продовженням існування ризику незаконного впливу обвинуваченого та потерпілих та свідків, які ще не були допитаними в судовому засіданні.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, з урахуванням стадії судового розгляду, тяжкості інкримінованого злочину, фактичних обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого.

Крім того, на даний час відсутні дані про зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, колегія суддів також не вбачає.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів винуватості його підзахисного, оскільки вказані обставини підлягають дослідженню та встановленню за результатами судового розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 .

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2024 року, а тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 407, ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 16 листопада 2024 року, - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

С у д д і :

_________________ _________________ _________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4