№522/13284/24, 1-кп/522/3066/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                        підготовчого судового засідання

8.10.2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

Головуючого судді                                - ОСОБА_1 ,

судді                                                - ОСОБА_2 ,

судді                                                - ОСОБА_3 ,

за участю секретаря                                - ОСОБА_4 ,

розглянувши обвинувальний акт, який надійшов із відділу поліції №2 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023162510001520 від 15.11.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоіванівки, Баштанського району, Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-санітара 3 відділення 2 взводу 1 роти морської піхоти БМП 2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні матроса, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора                                                - ОСОБА_6 ,

потерпілої                                                - ОСОБА_7 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_5

адвокатів                                                - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченого                                        - ОСОБА_5 ,

перекладача                                                -  ОСОБА_10 , суд

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив письмове та усне клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 погодилась із думкою прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_9 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цього обвинуваченого, та звернувся до суду із усним та письмовим клопотанням, у якому просив повернути вище указаний обвинувальний акт прокурору із підстав зазначених ним письмово.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_8 заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цього обвинуваченого, та просила змінити запобіжний захід на інший запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, та просила відкласти розгляд клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору, так як у неї є додаткові доводи, які б вона хотіла надати у наступному судовому засіданні під час розгляду цього клопотання, та підтримала указане клопотання захисника ОСОБА_9 . Також у судовому засіданні захисник ОСОБА_8 звернулась до суду із усним клопотанням про здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України судом присяжних.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні погодився із думкою захисників.

Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Суд вважає, що є ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у разі обрання йому м`якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні,  вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Також, при вирішенні питання, суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого ОСОБА_5 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; дані про особу, судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання указаного обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його стан здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.                                                                Із урахуванням даних про особу указаного обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вище указане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вище зазначеним ризикам. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для продовження запобіжного заходу щодо указаного обвинуваченого у вигляді тримання під варту, на даному етапі провадження не зменшились.                

При продовженні запобіжного заходу, суд, враховуючи підстави, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, згідно до вимог п.2 ч.4 ст.183 КПК України, вважає за доцільне не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки він обвинувачується у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке спричинило загибель людини.                        

Суд вважає, що інша міра запобіжного заходу не здатна забезпечити належної поведінки цього обвинуваченого, та захисниками обвинуваченого не надано документів, які свідчать, що з`явились нові обставини для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на інший запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Клопотання захисників про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не містять будь-яких даних щодо зміни обставин обвинувачення чи раніше встановлених ризиків, що могло би слугувати підставою для зміни та застосування указаному обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, нової інформації, яка могла б вплинути на зміну запобіжного заходу зазначеному обвинуваченому вище указаним захисником надано не було.               

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не встановлено.

Суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідає вимогам ст.184 КПК України, тому не підлягає поверненню прокурору.

Крім того, прокурор звернувся до суду із вище указаним клопотанням, у якому просив продовжити утримувати під вартою указаного обвинуваченого на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Як вбачається, із обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_5 утримується під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Відповідно до ст.4 Закону України “Про попереднє ув`язнення” установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є:

-слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України;

-гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

На підставі зазначеного, враховуючи, що вище указані дві установи призначені для виконання аналогічних завдань,суд вважає за необхідне та доцільне утримувати у подальшому обвинуваченого ОСОБА_5 у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», тому клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.

Що стосується клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокатів ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 ,та обвинуваченого ОСОБА_5  про повернення обвинувального акту прокурору, суд вважає наступне.                                                                        Відомості, які має містити обвинувальний акт, передбачені ст.291 КПК України.        

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.        Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст.291 КПК України. Обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту є предметом розгляду в судовому засіданні провадження по суті.                        

Згідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 22.03.2022 року висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Крім того, згідно до ч.6 ст.368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.                Тому суд враховує висновок у постанові Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №273/1053/17, за яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Суд вважає, що повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, й тому для такого не може бути підставою будь-яка формальна невідповідність акту вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити наявність реальних перешкод для призначення судового розгляду.                        Тобто питання про відповідність викладення обвинувального акту фактичним обставинам справи, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, про наявність чи відсутність тих чи інших відомостей, не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими (детективами) та прокурорами, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.        

Також, відповідно до частини 4 статті 291 КПК забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.                        Тому оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених під час досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора виключно на підставі доводів однієї сторони порушить принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст якого за частинами 1, 2 статті 22 КПК полягає у  самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, та рівних прав  сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.                                На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що відсутні законні підстави для повернення обвинувального акту прокурору Одеської спеціальної прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_8  про здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням  ОСОБА_5  за ч.1 ст.115 КК України судом присяжних, суд вважає наступне.                                                                               Згідно до ч.3 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.                                                                                                Як вбачається, із обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України, за яке не передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.        

Так як санкцією ч.1 ст.115 КК України не передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, суд вважає, що відсутні законні підстави для здійснення розгляду вище указаного кримінального провадження судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_8 про здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України судом присяжних не підлягає задоволенню.

       Керуючись ст.ст.27, 177, 178, 183, 197, 199, 291, 323, 371, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисникам обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокатам ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 ,та обвинуваченому ОСОБА_5  про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 – задовольнити частково, та долучити клопотання до кримінального провадження.

У задоволенні клопотання захисникам обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокатам ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 ,та обвинуваченому ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Захиснику ОСОБА_8  у задоволенні клопотання про здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5  за ч.1 ст.115 КК України судом присяжних– відмовити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 /шістдесят/ днів.

Розмір застави обвинуваченому ОСОБА_5 не визначати                        Строк дії ухвали про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з 8.10.2024 р., та припиняє свою дію 7.12.2024 р.        

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження, та уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_5 .

       На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів у Одеський апеляційний суд.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.        

Колегія суддів

Приморського районного суду м. Одеси

ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

08.10.2024