Справа № 298/1725/24

Номер провадження 2/298/220/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

судді Зизич В.В.,

секретар судового засідання Коваль А.Ю.,

номер справи 298/1725/24

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідачки - адвоката Моняк О.В.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначено, що 14 травня 2009 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано виконкомом Малоберезнянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, актовий запис № 05. Після укладення шлюбу відповідачка прізвище не змінювала.

Зазначає, що за час перебування в шлюбі сторони мають троє дітей, двоє з яких усиновлено позивачем, а саме: ОСОБА_3 , 2004 р.н., ОСОБА_4 , 2007 р.н., та один народжений від шлюбу - ОСОБА_5 , 2009 р.н.

Вказує, що з відповідачкою прожили у спільному шлюбі більше 13 років. Протягом останніх 2 років відносини між ними істотно погіршились. З травня 2022 року разом не проживають та не ведуть спільне господарство. Про неповнолітніх дітей позивач турбується, кошти на утримання дітей надає та не заперечує проти їхнього проживання з мамою.

Посилається, що позивач прийшов до висновку, що розлучення це єдиний вихід для сторін побудувати нове життя та зберегти нормальне бачення про сім`ю для їхніх дітей.

На думку позивача, збереження сім`ї і подальше спільне проживання з відповідачкою є неможливим, а збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Зазначив, що шлюб розриває повторно.

Позивач зазначив, що станом на дату звернення з позовом до суду спорів з приводу набутого за час шлюбу майна у сторін нема, за наявності спорів позов буде подано в установленому порядку та за підсудністю. Неповнолітні сини сторін по справі навчаються закордоном. Спору щодо визначення місця проживання у батьків не має.

З урахуванням наведеного та з посиланням на ст.ст. 105, 110 Сімейного кодексу України, просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачка відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надала.

17 жовтня 2024 року представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Моняк О.В. через канцелярію суду було подано письмові пояснення на доводи позовної заяви. У поданих пояснення зазначила, що фактично сторони по справі то проживали разом, то ні. Спільне проживання було неможливим через постійні сварки, під час яких позивач погрожував відповідачці фізичною розправою, морально принижував, виганяв з дому, наносив тілесні ушкодження.

Зазначила, що на даний час спору щодо спільного майна нема, однак зауважила на тому, що позивач подарував відповідачці частку земельної ділянки і їй на праві спільної часткової власності 1/2 належить будинок садибного типу загальною площею 207,7 кв.м., житловою площею 107,1 кв.м.

Наголосила на тому, що між сторонами існує домовленість, що після розірвання шлюбу майно, яке зареєстровано за відповідачкою, буде належати їй.

Відповідачка, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилася.

Відповідно до ст.223 ЦПК України неявка сторін, які були повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав наведених в ньому. Шлюб між ним та відповідачкою просив розірвати. Наполягав на розірванні шлюбу, строк на примирення просив не надавати. Просив стягнути з відповідачки на його користь судові витрати.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Моняк О.В. у судовому засіданні зазначила, що відповідачка не заперечує проти задоволення позову позивача та розірвання шлюбу між ними. Строк на примирення просить не надавати.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14 травня 2009 року, судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 14 травня 2009 року у виконавчому комітеті Малоберезнянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, про що було складено відповідний актовий запис №05.

Сторони мають трьох дітей, а саме: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження (повторно) серії НОМЕР_2 від 27 листопада 2012 року); сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження (повторно) серії НОМЕР_3 від 27 листопада 2012 року); сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 3 червня 2009 року)

Позивач, вказуючи на наявність підстав для розірвання шлюбу, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Таким чином, спірні правовідносини з приводу припинення шлюбу, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 11 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою. Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, що визначено ч. 3 ст. 105 СК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Положеннями ст.24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, суд вважає, що подальше спільне проживання суперечитиме інтересам позивача, що має істотне значення.

При цьому, судом враховуються аргументи позивача, наведені ним в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема, щодо припинення шлюбних відносин, припинення ведення спільного господарства та спільного проживання, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, та не оспорювалися відповідачкою, а навпаки представником відповідачки було висловлено позицію відповідачки про незаперечення щодо задоволення позову позивача та розірвання шлюбу.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі, в зв`язку з наданням сторонам строку на примирення.

Приймається до уваги судом і та обставина, що сторони будь-якого бажання щодо збереження сім`ї не висловили, хоча мали таку можливість, а навпаки як позивач, так і представник відповідачки наполягали на розірванні шлюбу.

При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, та на які вірно посилається позивач в поданому позові.

За вказаних обставин, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1211 гривень 20 копійок судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно квитанції від 06.09.2024.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 142, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 14 травня 2009 року виконкомом Малоберезнянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, відповідний актовий запис №05.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 18.10.2024.

Суддя Зизич В.В.