ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1685/24

2/0187/451/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р.                                                селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович, -

В С Т А Н О В И В:

11.09.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на земельні ділянки загальною площею 2,9933 га, 0,2439 га та 0,4012 га. 24.02.2012 ОСОБА_2 склав заповіт, яким належні йому земельні ділянки заповів ОСОБА_1 . При зверненні до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, листом від 04.06.2024 нотаріусом будо відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що позивач не подав заяву про отримання спадщини в установлений 6-ти місячний строк з дня смерті спадкодавця.

Позивач, посилаючись на те, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений ним у зв`язку із необізнаністю про існування зазначеного заповіту, оскільки копію заповіту йому влітку 2024 року передали сусіди, які випадково знайшли його старих речей, що залишилися після померлого, просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 12.09.2024 відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.10.2024 підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Петриківської селищної ради. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи приватний нотаріус Лимар Єгор Володимирович надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Як передбачено ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (частина 1статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , повторно виданого Царичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). (а.с. 5)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки, а саме:

-земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,9933 га, кадастровий номер 1223781400:01:023:0019, що розташована: Дніпропетровська область, Петриківський (Дніпровський) район, Іванівська сільська рада, яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 024435 від 03.09.2010 року, виданого на підставі розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 22.10.2008 № 517-р-08;

-земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,2439 га, кадастровий номер 1223781400:02:114:0190, що розташована: Дніпропетровська область, Петриківський (Дніпровський) район, Іванівська сільська рада, яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 024436 від 03.09.2010 року, виданого на підставі розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 22.10.2008 № 517-р-08;

-земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,4012 га, кадастровий номер 1223781400:02:201:0193, що розташована: Дніпропетровська область, Петриківський (Дніпровський) район, Іванівська сільська рада, яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 024434 від 03.09.2010 року, виданого на підставі розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 22.10.2008 № 517-р-08. (а.с. 9-11).

ОСОБА_3 за життя розпорядився своїм майном, склавши заповіт, посвідчений 24 лютого 2012 року секретарем виконкому Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за № 44, відповідно до якого заповів земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2.9933 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 024435 від 03 вересня 2010 року, земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,2439 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 024436 від 03 вересня 2010 року, земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,4012 га згідно державного акту на право власності, на земельну ділянку серія ЯЛ № 024434 від 03 вересня 2010 року у власність ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Згідно спадкової справи №71/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім заяви ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини не надходили. Від імені ОСОБА_2 24 лютого 2012 року посвідчено заповіт Іванівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області за реєстровим № 44. Інформації про посвідчення інших заповітів від імені ОСОБА_2 в нотаріальній конторі немає.

З відомостей зі Спадкового реєстру № 77200975 встановлено, що до звернення ОСОБА_1 спадкова справа після померлого ОСОБА_2 не відкривалась.

Згідно до витягу зі Спадкового реєстру №77222556 встановлено, що чинним значиться заповіт ОСОБА_2 від 24.02.2012.

Позивач звернувся до Приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Єгора Лимаря із заявою про прийняття спадщини. Однак, листом від 04 червня 2024 нотаріус відмовив у видачі Свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що позивач не подав заяву про отримання спадщини в установлений 6-ти місячний строк з дня смерті спадкодавця.

За змістом позовної заяви слідує, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини, у зв`язку з необізнаністю про його існування.

Вирішуючи обґрунтованість доводів позивача щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, наведених ним на підтвердження позовних вимог, судом враховується наступне.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст.  1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, згідно з цією статтею поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 у справі №703/4978/19 зазначив, що законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови, встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року, справа № 686/5757/23 здійснивши тлумачення приписів частини першої статті 1269, частини першої статті 1270, частини третьої статті 1272 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування зазначених норм права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року (справа №6-1486цс15), Верховного Суду України від 26 червня 2019 року (справа № 565/1145/17) відповідно до частини третьої етапі 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, пов`язаних з неможливістю реалізувати своє право, у зв`язку із необізнаністю про існування заповіту що відповідає наведеному висновку Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року, справа № 686/5757/23.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, враховуючи, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертались, позивач не входить до кола спадкоємців за законом на майно ОСОБА_2 та не є його родичем, на час смерті спадкодавця разом зі ним не проживав та пропустив строк для прийняття спадщини у зв`язку з необізнаністю щодо існування заповіту, тому суд вважає поважною причиною його пропуску, а позов обґрунтований, доведений і підлягає задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., яка на їх відшкодуванні з відповідача не наполягає, тому суд вказані витрати з відповідача не стягує.

Керуючись ст.ст.4,12,13,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.1218,1261, 1269, 1270,1272 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов  ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович, задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк тривалістю два місяці з часу набрання рішенням законної сили, для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Говоруха