Справа № 2-а-31/11р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(в порядку скороченого провадження)

          18 січня 2011 року 15 год. 10хв., суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Бевз О.Ю., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі про визнання дій відповідача протиправними та зобов”язання здійснити  перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності із ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі про визнання дій управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі неправомірними та зобов»язати здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності із статтею ст. ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 року по час розгляду справи по суті, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з 20.03.1998 року є інвалідом ІІІ групи захворювання, пов»язаного з Чорнобильською катастрофою, тому має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та пенсію, розмір якої не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, яку відповідач не нараховував належним чином у відповідності до вимог Закону. Однак, як стверджує позивач, на теперішній час його пенсія нараховується відповідачем у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством України, а тому вважає, що такі дії відповідача порушують його конституційні права, оскільки розмір отримуваної ним пенсії не відповідає гарантованим чинним законодавством України критеріям.

Відповідачем копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримано 14.01.2011р., заперечення проти позову подано до суду у встановлений строк.

          Згідно письмових заперечень наданих представником управління ПФУ в Бобринецькому районі, відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначили, що позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Бобринецького району та отримує пенсію як ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії і є інвалідом ІІІ-ї групи, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно ч. 5 ст. 54 вказаного Закону,  порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом міністрів України, отже конкретний розмір додаткової пенсії виплачується за рахунок коштів державного бюджету (а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України), оскільки, за правилами ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме до віддання Уряду належить питання, пов»язанні з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством. .

          Дослідивши підстави звернення, матеріали справи, суд дійшов висновку про повне задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для «осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є «особами які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації Конституційного права громадян, які є «особами які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на соціальний захист.   

Враховуючи те, що позивач є «особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи», вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на підвищення до пенсії.

За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач –ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії А №434321від 21.10.2005 року, та є інвалідом ІІІ групи захворювання, що підтверджується посвідченням серії Б №547110 від 14.12.2005 року.

Положенням ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»його віднесено  до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-XII (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;   

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсії за віком.

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(після  внесення змін Законом України від 17.11.2005 року  № 3108-ІУ –відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»).  Відповідний перерахунок пенсії позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України «Про статус статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка теж є банкетною нормою з посиланням на ст.ст. 28, 42  Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом державної влади, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також суд вважає, за необхідне застосувати дану норму Закону, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою названої статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI внесені зміни до ст. 54 Закону №796-XII, згідно з якими розмір пенсії інвалідів ІІІ групи –учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не може бути нижчим 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI внесені зміни до ст. 50 Закону №796-XII, згідно з якими особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а інвалідам ІІІ групи –у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені пп. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), та втратили чинність з 22.05.2008 року.

З урахуванням наведеного, після прийняття рішення Конституційним Судом України 22.05.2008 року, вихідним критерієм обчислення пенсії по інвалідності ЧАЕС є мінімальна пенсія за віком, визначена у передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ  розмірах.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідач після рішення Конституційного Суду України не перерахував розмір пенсії по інвалідності позивачу з 22.05.2008 року і продовжував виплачувати пенсію в розмірі, визначеному на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За таких обставин слід задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1, та визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити йому пенсію по інвалідності IIІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у відповідності до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі: основної державної пенсії –6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії –50% мінімальної пенсії за віком, визначених згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Оскільки позивач не зазначає кінцевого строку по який вважає, що його право на вказану виплату порушено, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги починаючи з 01.10.2008 року (як зазначено в позові) по час винесення рішення суду.

Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

Ухвалою суду від 11.01.2011 року відкрито провадження у даній справі та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, судові витрати віднести на підставі ст. 94 КАС України на рахунок Державного бюджету України.

Згідно підпункту «б», п. 1 ст. 3 Декрету КМ України  від 21.01.1993 року «Про державне мито»зі скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що  ущемляють права громадян справляється державне мито в розмірі 0,2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто –3 грн. 40 коп., тому саме цю суму слід стягнути з держави на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 15, 24, 28, 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст. 49, 51, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішеннями Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року 2, 9, 10, 11, 17, 69-72, 86, 88, 94, 99, 100, 128, 160-162, 167 КАС України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами»ст. 292, 294 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1-  задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо відмови у донарахуванні та виплати додаткової пенсії  ОСОБА_1, починаючи з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 18.01.2011 року  - неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області дорахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 18.01.2011 року  з урахуванням ст..ст. 54,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. відшкодувати за рахунок держави.

          Постанова підлягає негайному виконанню Управлінням Пенсійного фонду України в Бобринецькому району Кіровоградської області.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                                О.Ю. Бевз