Бродівський районний суд Львівської області                                                                                 

Справа № 2а-477/11

  Постанова             

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                          

21.04.2011року Бродівський  районний  суд Львівської області

          в складі головуючої    судді                              Тропак О.В.

          при секретарі                                                  Ковальчук Н.І.

          за участю позивача                                        ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора БДПС ВДАІ м.Львів ОСОБА_2  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВС № 160363 від 16.04.2010 року,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

          Позивач 23.04.2010 року звернувся в суд з даним позовом.

          В обґрунтування позову зазначив,що

          16.04.2010р. приблизно о 16 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м.Львів по вул.Городоцькій, був зупинений інспектором ДПС ОСОБА_2, який звинуватив його в порушенні правил дорожнього руху. За так назване «порушення»ПДР п.11.5 відповідач склав протокол серії ВС № 157469 і виніс постанову ВС№ 160363 від 16.04.2010р. Інспектору БДПС ДАІ він пояснив,що рухався якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, як того вимагає п.11.2 ПДР. Крім того, ні знаку 5.16 (Рух по смугах), ні розмітки,яка би вказувала кількість полос (згідно ДСТУ 2587-94) на даному відрізку дороги не було видно. Керуючись п.11.1 ПДР, водій сам визначає кількість полос для руху. Але на його заперечення інспектор не відреагував, взяв його документи, сів у свій автомобіль, склав протокол про адміністративне правопорушення. В протоколі він виклав свої заперечення, але інспектор БДПС ДАІ зовсім не звернув на це увагу.

           Вважає дану постанову необгрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 245, 247, 280 КУпАП.

 При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.   

          Таким чином вважає постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

   -Він не порушував жодного пункту правил дорожнього руху, рухався відповідно до п. 11.2 якнайближче до правого краю.

    -Згідно з п.2.13. Інструкції з організації проведення та діловодства у справах про адміністративні порушення, затверджені Наказом МВС України від 22.10.2003 р.№ 1217 : «До протоколу, повинні долучаютися фото, відео, або інші матеріали на яких зафіксовані порушення ПДР та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом». До того ж згідно розпорядження МВС №466 від 21.05.2009р в п.1.6 говорить: «1.6. Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-. відеоматеріалів, показів свідків тощо)». Моє нібито порушення не було зафіксоване, в протоколі жодних доказів не зазначено.

  -Відповідно до наказу №77 «Інструкції по оформленню адмінпротоколів»до протоколу обов'язково додаються показання свідків, протокол заповнюється розбірливим почерком, а ФІО. посада, звання, місце роботи-друкованими літерами, крім того в протоколі та постанові значаться різні ТЗ на яких нібито скоєно «порушення».

          -Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Порушуючи цю статтю інспектор виніс постанову відразу після складання протоколу не ознайомивши його з суттю складеного протоколу, та до протоколу не було внесено, як свідка, пасажира його авто: ОСОБА_3, його дружину.

            Вважає, що інспектор не об'єктивно оцінив дорожні обставини, не знав правил дорожнього руху і сам протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно та з порушенням законодавства України. Свої дії вважає правильними, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення у розділі "по суті порушення пояснюю".

          В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав та пояснив,що 16 квітня 2010 року автомобіль Пежо під його керуванням рухався по вул.Городоцькій в м.Львові,яка  ремонтується вже декілька років  і на ній взагалі відсутні лінії розмітки,які б визначали смуги руху.Перед тим,як його зупинив інспектор,він рухався по крайньому правому ряду,про що він зазначив у протоколі,однак,не зважаючи на це,відповідач необґрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності за порушення,якого він в дійсності не вчиняв.Уточнив,що в позовній заяві допущена описка,а саме помилково зазначено,що він рухався по лівій смузі,в той час як він рухався по правій смузі.Просить скасувати постанову   

          Відповідач–суб»єкт владних повноважень,будучи належним чином повідомлений про дату,час і місце проведення  судового розгляду, в судове засідання не з»явився,не повідомив про причини неявки і суд ухвалив проводити розгляд справи за його відсутності.

          Відповідно до ч.ч.2,4,6 ст.71 КАС України

          »В адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень,обов»язок щодо доказування  правомірності свого

рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Суб»єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього

документи та матеріали ,які можуть бути використані як докази у справі.У разі невиконання цього обов»язку суд витребовує названі документи та матеріали.

           Якщо особа,яка бере участь у справі,без поважних причин не надасть докази

на пропозицію суду для підтвердження обставин,на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів».

          П.1.6 Розпорядження № 466 МВС України від 21.05.2009 р., встановлено вимогу: «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів,показів свідків тощо)».

          Зважаючи на те,що в протоколі серії ВС № 157469 від 16.04.2011 року позивачем було зазначено,що він «рухався в крайньому правому ряду»,а відповідачем в згаданому протоколі не було наведено  будь-яких доказів в підтвердження порушення позивачем  п.11.5 ПДР і не було подано суду доказів,які б спростовували позовні вимоги позивача і свідчили б про підставність винесення відносно позивача оскаржуваної постанови,тому,виходячи з презумпції винуватості суб»єкта владних повноважень/ст.71 ч.2 КАС України/ і недоведеності ним правомірності свого рішення,суд дійшов висновку про незаконність оскаржуваної постанови і про наявність підстав для її скасування.

          На підставі ст.ст.247 п.1,284 ч.1п.3,293 ч.1п.3 КУпАП,керуючись ст.ст.7, 11,160,161,163,171-2 КАС України,суд,-

                                        П О С Т А Н О В И В :

          Позов задовольнити.

          Постанову серії ВС № 160363 від 16.04.2010 року,винесену інспектором БДПС ВДАІ м.Львів ОСОБА_2  про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п»ять)гривень на ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення,передбачене ст.122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1,- закрити.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_4