Справа № 2-5523/11                             

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2009 року

Приморський районний суд м. Одеси  у складі :

головуючого судді: Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря: Добрянської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЦКОМБАНК»про зобов’язання виконання умов угоди,

В С Т А Н О В И В :

3.02.2011 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про зобов’язання виконання умов угоди, по якому просить суд стягнути з відповідача на її користь суму вкладу у розмірі 30 000 гривень, нараховані відсотки у розмірі 1856,87 гривень, а також позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, посилаючись на те, що вона є вкладником у ПАТ «КБ «СОЦКОМБАНК», з яким уклала договір банківського вкладу, по закінченню строку дії якого, позивач намагається повернути належні їй грошові кошти, але відповідач безпідставно свої зобов’язання не виконує.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі, оскільки дії відповідача щодо неповернення належних їй грошових коштів порушують законні права та інтереси позивача.  

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, окрім стягнення моральної шкоди.

Суд, вислухавши доводи, думку та пояснення позивача та представника відповідача, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин, а також діє на момент ухвалення рішення по справі.

Судом встановлені наступні фактичні обставини по справі.

Позивач є вкладником у ПАТ «КБ «СОЦКОМБАНК».

Як вбачається з наданих позивачем по справі доказів, між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 00-10-Р/1249 від 4.10.2010 року (а.с.4-6).

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 вказаного договору банківського вкладу, відповідач –банк відкривав позивачу –вкладнику депозитний рахунок № 26306001011249, на який позивач вніс грошові кошти у розмірі 30 000 грн. строком на три місяці з 4.10.2010 року по 5.01.2011 року.

Зазначений внесок 4.10.2010 року був поміщений на депозитний рахунок одним платежем у розмірі 30 000 грн., на яку відповідач щомісяця нараховує та сплачує позивачу відсотки у розмірі 18,50 % річних (п. 1.3 ст. 1 договору).

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених  договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ч. 2 ст. 1058 ЦК України), що виключає можливість відступлень в договорі від умов про розмір процентів та від інших умов, які встановлені банком, оскільки умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов’язок надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Згідно зі ст. ст. 610 та 611 ч. 4 ЦК України порушенням  зобов’язання є його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання та у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: повернення грошового внеску.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд приймає до уваги, що відповідач –ПАТ «КБ «СОЦКОМБАНК»здійснює надання фінансових послуг і дійсно прийняв від позивача грошові кошти у розмірі  30 000 грн. на строк до 5.01.2011 року під 18,50 % річних, на умовах зворотності та платності.

Через те, що відповідач у теперішній час відмовляє позивачу у поверненні його грошового внеску, то це є грубим порушенням умов договору щодо зворотності та платності.

Відповідно до умов вказаного договору, відповідач розпоряджається внеском позивача протягом терміну дії даного договору на свій розсуд, а також користується вказаним грошовим внеском позивача, у зв’язку з чим сплачує вкладникові –позивачу процент за таке користування та розпорядження його грошовим внеском.

Дійсно, як стверджує позивач, строк дії договору закінчився 5.01.2011 року, але грошовий внесок позивача відповідачем –ПАТ «КБ «СОЦКОМБАНК»так і не був їй повернутий, у зв’язку з чим даний грошовий внесок на теперішній час залишається у користуванні та розпорядженні фінансової установи –ПАТ «КБ «СОЦКОМБАНК» –відповідача по справі.

10.01.2011 року позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою, по якій вона просила, у зв’язку з закінченням строку дії договору банківського вкладу 5.01.2011 року, забезпечити видачу депозиту у розмірі 30 000 грн.  відповідно до умов договору (а.с.13), однак відповіді від ПАТ «КБ «СОЦКОМБАНК»на вказане звернення позивач не отримала.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом  встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника (ст. 1060 ЦК України).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються  проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (ст. 1061 ЦК України).

Суд вважає доведеним, що відповідач завинив позивачу відсотки за користування грошовим вкладом у розмірі 1856,87 грн., розраховуючи з процентної ставки 18,50 % річних.

Також статтями 526 та 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, але незважаючи на це відповідач не виконує свої зобов'язання відмовляється видати позивачу вклад на її вимогу, що суперечить чинному законодавству України.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., так як між сторонами виникли договірні правовідносини та умовами укладеного між ними договору не передбачено відшкодування моральної шкоди.  

В Україні діє принцип верховенства права.

Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими виконанню.

Судове рішення –це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення випливає не з рішення суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України,  ст. ст. 16, 633, 1058, 1060, 1061 ЦК України, суд, -                                                   

                                                                   В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЦКОМБАНК»про зобов’язання виконання умов угоди –задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЦКОМБАНК»на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 00-10-Р/1249 від 4 жовтня 2010 року у розмірі 31 856 (тридцять одна тисяча вісімсот п’ятдесят шість) гривень 87 копійок, з яких:

-          заборгованість по договору № 00-10-Р/1249 від 4 жовтня 2010 року складає –30 000 (тридцять тисяч) гривень;   

-          заборгованість по відсоткам по договору № 00-10-Р/1249 від 4 жовтня 2010 року складає –1856 (одна тисяча вісімсот п’ятдесят шість) гривень 87 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення –протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя:                                                                                                    Абухін Р.Д.