Справа  № 2-а-2402/11р.

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

28.03.2011 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої у справі судді -                 Циганок В.Г.,

        при секретарі судового засідання –   Варакута Є.Ю.,

        за участю позивача -                            ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду  адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про оскарження дій суб’єкта владних повноважень в зв’язку з притягненням особи до адміністративної відповідальності ,

В С Т А Н О В И В:

24.01.2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ 216010 від 15.12.2010 року про накладання на нього адміністративного штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 15.12.2010 року інспектором  ДАЇ відносно нього складено протокол серії ВЕ1 № 153330 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що він, керуючи автомобілем «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по пр.Жовтневому в м.Миколаєві, при повороті ліворуч на вул.Самойловича не надав перевагу в русі пішоходу, який переходив проїзну частину дороги, на яку він повертав, чим порушив п.16.2 Правил дорожнього руху України.                             

В той же день була винесена постанова про адміністративне правопорушення, в якій він визнаний винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.122 ОСОБА_2 та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. Свої вимоги мотивує тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, він не міг здійснити перешкод для пішохода, оскільки його на дорозі взагалі не було. Працівник ДАІ без належної доказової бази склав на нього адмінпротокол, відмовився допитати в якості свідка пасажира, що знаходився в його автомобілі. На запитання, якої статті був пішохід, якого він нібито не пропустив, інспектор не відповів, а пізніше в протокол вписав свідка, який не може підтвердити факт порушення, оскільки його на перехресті не було. В протоколі про адміністративне правопорушення він написав свою незгоду з інспектором ДАЇ та відмовився підписувати протокол у зв’язку з незгодою з працівником ДАІ. Не надано інших доказів його провини. Вважає, що інспектор ДАІ необ’єктивно оцінив дорожні обставини та виніс незаконну постанову, яку він просить скасувати. Просить поновити строк на оскарження постанови, оскільки він звертався зі скаргами до начальника УДАІ в Миколаївській області.

 Посилаючись на порушення відповідачем вимог норм ОСОБА_2, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, просив позов задовольнити.  

В судовому засіданні позивач позов підтримав на підставах, викладених в заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, від нього надійшло заперечення проти позову, в якому просять в задоволені позову відмовити, постанову залишити в силі, оскільки дії інспектора ДАІ відповідають вимогам чинного законодавства.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив показання позивача.  

Судом встановлено, що 15.12.2010 року інспектором ДАІ відносно позивача складено протокол серії ВЕ1 №153330  про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по пр.Жовтневому в м.Миколаєві, при повороті ліворуч на вул.Самойловича не надав перевагу в русі пішоходу, який переходив проїзну частину дороги, на яку він повертав, чим порушив п.16.2 Правил дорожнього руху України. В протоколі позивач вказував про свою незгоду з висновками працівника ДАІ. На підставі зазначеного протоколу була винесена постанова серії ВЕ №216010, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 ОСОБА_2. та на нього накледене стягнення у вигляді штрафу 500 грн.                        

Разом з тим з такими висновками відповідача суд  погодитися не може, оскільки  згідно зі ст.251 ОСОБА_2 доказами  у справі  про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані,  на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що мають  значення  для  правильного вирішення  справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається  до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими  доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі  норм ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.                                                                                                                         

Суд вважає, що відповідачем зібрано недостатньо доказів щодо вини позивача в порушені правил дорожнього руху: не відібрані пояснення пішохода, якому не було надано переваги в русі, не допитаний свідок на вимогу позивача, суду не надані пояснення свідка, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні фото- та відеозйомка, а тому є підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Суд також вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду, оскільки він пропущений з поважних причин.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1  –задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ 216010 від 15.12.2010 року, якою накладено архіві Корабельного районного суду м.Миколаєва в адміністратівній справі № 2-а-2402/2011р.адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 ОСОБА_2 України у вигляді штрафу розміром 500 гривень та  адміністративну справу відносно нього  провадженням закрити.

Постанова є остаточна і оскарженню не підлягає.

     Суддя:                            В. Г. Циганок