Справа № 3-1006/2011

П О С Т А Н О В А    

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И    

       20 квітня 2011 року                                                                                       смт. Комінтернівське

        Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В. К., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу ДАІ міста ОСОБА_1,   про притягнення до адміністративної відповідальності:   

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, зі слів тимчасово не працює, 

фактично проживає та зареєстрований  за адресою:

            Одеська область, Комінтернівський район,

с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 50,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,   -

  ВСТАНОВИВ:    

       26.03.2011 ІДПС 3-го взводу ДАЇ м. Одеси ГУДАІ ГУМВС України в Одеській області був складений адміністративний протокол ВН1 № 336582, про те, що  ОСОБА_2 26.03.2011 о 06.40 год.  керуючи автомобілем  Тойота ВН1697ВС  відмовився від медичного огляду на предмет  алкогольного сп’яніння. 

    У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушенні не  визнав, та пояснив суду наступне:

         Зранку 26.03.2011, приблизно о 06.30 год.,  він рухався  по Люстдорфській дорозі у м. Одесі в напрямок лікарні, де знаходилась в реанімаційному відділенні його бабуся. Під час руху він був зупинений працівниками ДАІ, які запропонували йому  провести медичний огляд на  наявність у нього алкогольного сп’яніння. ОСОБА_2 пояснив їм що не вживав алкоголю ані вранці ані  напередодні, однак працівники ДАІ стали  складати адміністративний протокол. ОСОБА_2 пояснив суду, що підписав цей протокол оскільки  поспішав  до лікарні, не зрозумівши наслідків цієї дії.  При цьому  права та обов’язки працівники ДАІ йому не роз’яснювали, про правову допомогу адвоката під час складання адміністративного протоколу йому також не роз’яснили.

        Представники ДАІ м. Одеси до судового засідання не з’явились, хоча були повідомлені належним чином. 

         Дослідивши матеріали  справи, суд вважає, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП виходячи з наступного:

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.  

Тобто особа щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.

 В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій.

          Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”. Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.

Відповідно до пунктів 3, 6, 7 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”  працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.

         Відповідно до  ч. 1. ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність  передбачена законодавцем виникає за фактом відмови особи, яка керує  транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів що знижують увагу на швидкість реакції.

          Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення суддя не вбачає саме за якою частиною статті 130 КУпАП  відносно ОСОБА_2 працівниками  ДАІ був складений адміністративний протокол.

         Окрім того у протоколі про адміністративне правопорушення  відсутні підписи свідків адміністративного правопорушення, що не відповідає ч. 1. ст.  256 КУпАП. Окрім того при складанні протоколу про адміністративне правопорушення  особі, яка притягується  до адміністративної відповідальності, роз’яснюються  її права та обов’язки, передбачені ст.. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі, зокрема  право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а при розгляді справи  користуватись  юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який  за законом  має право на надання правової  допомоги  чи за дорученням  юридичної особи.    

          Разом із тим працівник ДАІ долучив до справи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення    письмові пояснення  свідків правопорушення.

         В судовому засіданні викликаний свідок  ОСОБА_3 пояснив, що   з ранку 26.03.2011  він рухався по Люстдорфській дорозі у м. Одесі, був зупинений працівниками ДАІ, які запропонували на  вулиці підписати йому бумагу, яку вони склали самостійно, пояснивши, що особа, яка знаходиться  в патрульній машині відмовляється від проходження медичного обстеження на предмет алкогольного сп’яніння.   Однак що саме  говорила особа, щодо якої складено адміністративний протокол  він не чув, та чи перебував ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння він не знає. Одночасно він підписав документ, який самостійно не писав, та не читав, оскільки поспішав до  місця роботи.  Працівники ДАІ пояснили йому що  він не куди не буде викликаний і в якості свідка не допитаний.

         З пояснень ОСОБА_3 суд вбачає, що  окрім нього працівники ДАІ більше нікого не зупиняли,  інших машин він не бачив, тобто інших свідків одночасно при складанні адміністративного протоколу не було.

         За матеріалами справи інший свідок –ОСОБА_1  по даним ОСОБА_4 України в Одеській області  не значиться.

         В судовому засіданні ОСОБА_2 був допитаний як свідок, отже його показання мають силу доказу, та мають значення для встановлення істини по справі. Свідок пояснив суду, що  вранці був зупинений працівниками ДАІ,  яки стверджували  що він знаходиться у стані алкогольного сп’яніння, та запропонували йому проїхати до медичного закладу. ОСОБА_2 пояснив працівникам ДАІ, що алкоголю вже дві доби не вживав, поспішає до  родички у лікарню, часу на медичний огляд не має.  ОСОБА_2 пояснив що  протокол підписав лише  з підстав браку часу. Права та обов’язки працівники ДАІ йому не роз’яснювали.

         Інші матеріали, які б переконливо підтверджували факт  знаходження  ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння або факт відмови ОСОБА_2 медичному огляді на предмет алкогольного  сп’яніння у справі відсутні.

         В Україні діє принцип верховенства права.

Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Судове рішення  по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.

        З огляду на вищевикладене суд вважає, що  у відношенні ОСОБА_2 було складено протокол за правопорушення, якого він не скоював, що суперечить вимогам  ч. 2. ст. 58 Конституції України, ст. 7 КпАП України, згідно якої ніхто не може  відповідати  за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення, і у діях  позивача відсутній склад  адміністративного правопорушення.

        У відповідності до ч.1.ст. 247 КпАП України, ці обставини, виключають  здійснення провадження у справі про адміністративне  правопорушення, а розпочате провадження підлягає закриттю.

       Керуючись ст. ст. 19, 58 Конституції України, ст. ст. 7, ч. 1. ст. 130, ч. 1. ст. 247, п. 3. ч. 1. ст.  221, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284  Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,    -

ПОСТАНОВИВ:

      Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП у відношенні  ОСОБА_2 за відсутності   у його діях складу адміністративного правопорушення,  - закрити.

       Копію постанови направити ОСОБА_2 та ГУДАІ ГУМВС України в Одеській області.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або на постанову може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів від дня її винесення.

           Суддя