справа № 3-921/2011

П О С Т А Н О В А    

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И    

   21 квітня 2011 року                                                                              смт. Комінтернівське

        Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В. К., розглянувши матеріали, які надійшли з Комінтернівського  РВ ГУ МВС України в Одеській області   про притягнення до адміністративної відповідальності:   

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, приватний підприємець, 

фактично проживає та зареєстрований  за адресою:

            АДРЕСА_1,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.164-3 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,   -

  ВСТАНОВИВ:    

         23 березня 2011 року  о/у СДСБЕЗ Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області був складений адміністративний протокол ОД № 0046997, про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2  13.03.2011 приблизно о 16.00 год. в павільйоні «М-5», який розташований  на промринку «Котовський»за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Ген. Бочарова, 60, з метою  отримання прибутку, займався роздрібною реалізацією спортивних товарів, а саме:   кросівок та спортивних костюмів брендових марок «Adidas»,  «Reebok», «Nike», «Levis», «Ecco»,  «Bona»без наявності ліцензійної угоди з правоутримувачем вищезазначених брендових марок, та без наявності документів підтверджуючих оригінальність вироблених товарних брендів.     

    У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду наступне:  

         З 1999 року він займається підприємницькою діяльністю, зареєстрований як СПД. На ринку «Котовський»він орендує два павільйони, в яких здійснює роздрібну реалізацію  спортивної обуві, спортивних костюмів, іншого спортивного одягу. Товар він купляє за особисті гроші в містах Києві  та Одесі на ринках,  а також у інших офіційних ділерів, з метою послідуючої перепродажі на ринку «Котовський». За поясненнями ОСОБА_1 ділери мають відповідні ліцензійні сертифікати на продукцію, яку вони реалізують. Він особисто має  сертифікати  відповідності продукції  стандартам та умовам держави України, висновки  державної санітарно - епідеміологічної експертизи, які на думку ОСОБА_1 свідчать про законність перебування продукції на території України та правомірність її реалізації ним  як СПД. В теперішній час вся продукція, що  перебувала в павільонах, вилучена працівниками міліції.  

         Заслухавши думку, доводи та пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо,  а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 164-3 КУпАП виходячи з наступного:

         Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням  визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку  законом передбачено  адміністративну відповідальність.  Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає  якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть  за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

      Адміністративна відповідальність у особи виникає виключно за наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого  відповідною нормою особливої частини КУпАП.

         Згідно з ч. 1. ст. 164-3 КУпАП законодавцем передбачена адміністративна відповідальність за вчинення суб’єктом правопорушення незаконного копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само  імітація, копіювання, пряме  відтворення товару іншого підприємця, самовільне  використання його імені.

         Суб’єкт даного виду правопорушення загальний, а суб’єктивна  сторона характеризується прямим чи непрямим умислом.

         Об’єктом правопорушення  передбаченого  зазначеною нормою КУпАП є суспільні відносини у сфері  захисту суб’єктів  господарювання від недобросовісної конкуренції. Зазначені відносини законодавцем врегульовані  Законом України  «Про захист  від недобросовісної конкуренції»від 07.06.1996 р. № 236/96-ВР.

         Відповідно до  ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»недобросовісною конкуренцією є будь –які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним  звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією законодавець визнає дії у конкуренції, зокрема які визначені главами 2-4 цього Закону.

          Нормою ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» законодавець визнає неправомірним використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх  або  схожі на них позначення у господарській діяльності, що  призвело  чи  може призвести до змішування з діяльності цього суб’єкта господарювання.

          Об’єктивна сторона  правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-3 КУпАП полягає у незаконному копіюванні форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само  імітаціі, копіюванні, прямому відтворенні товару іншого підприємця, самовільному використанні його імені.  

          Використанням знака для товарів чи послуг визнається застосування  знака під час пропонування  та надання суб’єктом будь –якої послуги.

          Неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів, назв літературних, художніх товарів, періодичних видань, зазначень походжень товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого  господарюючого суб’єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання.

         ОСОБА_1 не надав суду документальних доказів того, що здійснюючи реалізацію спортивних товарів відомих брендів він має від офіційних представників цих брендів на території України дозвіл на використання торгівельного знаку цих брендів.

         Відтак, здійснюючи підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку через   купівлю та подальшу реалізацію товарів, які містять в собі  знаки для товарів та послуг відомих брендів спортивного одягу, тобто  самовільне використання імені цього бренду, ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1. ст. 164-3 КУпАП.

        Суд оцінивши надані ОСОБА_1 сертифікати відповідності стандартам держави Україні реалізуємої ним продукції, а також сертифікати  сантірно- епідеміологічної експертизи щодо  відповідності цих товарів, не вважає їх доказами того, що  він правомірно використовує  товарний знак та ім’я іншого підприємця (суб’єкта господарювання).

         Окрім того, вина  ОСОБА_1  підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме  протоколом серії ОД № 0046997 від 23.03.11 /а. с. 1/, протоколом огляду  місця події від  13.03.2011 /а.с. 3,4/ патентом  серії ПАС № 667449, виданим  23.12.2010 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси /а.с. 10/, свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця серії В02 № 423687 /а.с. 11/, договором оренди контейнеру №М-5-А № 771 від 01.01.2011 /а.с. 12/, договором оренди контейнеру № М5 від 01.01.2011 року № 770 /а.с. 13/, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.03.2011 /а.с. 14, 15/.          

        За наявними  у матеріалах справи  вбачається, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 164-3 КУпАП.   

         Суд вважає, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-3 ч.1  КУпАП,  -  за ознакою самовільне використання  імені іншого підприємця (суб’єкта господарювання).

         Відповідно до санкції ч. 1. ст. 164-3 КупАП незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені –тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією  виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

        При винесенні постанови в справі суддя оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, належність та допустимість тих чи інших доказів, які мають значення для правильного вирішення справи по суті, керуючись  законом і правосвідомістю.

        Суддя, з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, ступінь її вини, ставлення особи до скоєного проступку,  вважає необхідним притягнути  винну особу до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу з конфіскацією  продукції.   

        Керуючись ст.ст. 9, 24, 27, 33,  38, 164-3, 221, 283, 284,285,287,288, 289,290,294, 298, 299, 313, 314   Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 1, 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»,  суддя,    -

ПОСТАНОВИВ:    

     Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого  ст. 164-3 ч. 1  КУпАП.   

       Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, та стягнути  з ОСОБА_1 штраф на користь держави в розмірі 748, 00 (сімсот сорок вісім) грн.

       Продукцію  - спортивну  обув   в асортименті фірм «Adidas»,  «Reebok», «Nike», «Levis», «Ecco»,  «Bona» у кількості 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п’ять) пар,  спортивний одяг -  спортивні костюми в асортименті фірм «Adidas»,  «Nike»у кількості 407 (чотириста сім) пар, які знаходяться на відповідальному зберіганні ПП «Ника»,  - конфіскувати  на користь держави.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або на постанову може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів від дня її винесення.

           Суддя