Справа № 2-а-1324-52/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Грицьків В.Т. розглянувши у скороченому провадженні в м. Трускавці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з 01.01.2006 року. Свої вимоги мотивує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі Закон) є “дитиною війни”. Згідно із статтею 6 цього “Закону” їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак така допомога їй не виплачувалась.
Верховна Рада України Законами України “Про Державний бюджет України на 2007р.” та “Про Державний бюджет України на 2008р.” призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Однак, Конституційний Суд України своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положенням Законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, “Про Державний бюджет України на 2008р.”, яким зупинено дію ст. 6 “Закону”.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 “Закону” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим “Законом”, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Позивачка вважає, що невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 “Закону” є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 “Закону” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також позивачка вважає, що їй недоплачено кошти як дитині війни в сумі 5382,10 грн.
Ухвалою Трускавецького міського суду від 04.03.2011 року № 2-а-1324-52/11 відкрито скорочене провадження за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з 04.05.2010 року по 04.11.2010 року.
Від відповідача надійшло письмове заперечення, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову як безпідставного і такого, що не грунтується на чинному законодавстві, посилаючись на те, що дітям війни, згідно зі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 №2195-ІУ (в редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 №2195-ІУ.
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону та статтю 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни було визнано такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто з 09.07.2007 року. Проте, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у видаткову частину не були внесені.
Пунктом 41 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було викладено в новій редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка (нова редакція) передбачала, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Розділ II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (відповідно до ч.2 Прикінцевих положень цього Закону) набрав чинності - 01 січня 2008 року. Відповідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції, яка передбачала, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) втратила чинність відповідно 01.01.2008 року, як тільки набрав чинності Розділ II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було викладено в новій редакції (а не зупинено) ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки не можуть одночасно існувати дві редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 пункт 41 Розділ II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Положення пункту 41 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто з 22.05.2008року. Проте, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у видаткову частину не були внесені.
Проте, незважаючи на те, що положення пункту 41 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (яке набрало чинності - 01.01.2008 року) втратило чинність 22.05.2008 року, яким було викладено в новій редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", попередня редакція ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (про те, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) втратила чинність - 01.01.2008 року, як тільки набрав чинності пункт 41 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Тому, на сьогоднішній день норма ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(яка передбачала, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) не діє, оскільки втратила чинність 01.01.2008 року - в зв'язку з набранням чинності Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Рішення про відновлення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції, чинній до внесення змін до неї, Верховною Радою України не приймалося.
Крім цього законодавством України не визначено поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно зі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), так як ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В частині 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
В ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем. Водночас, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Кабінетом Міністрів України 28.05.2008 року прийнято постанову № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Пунктом 8 цієї постанови було установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Постановою окружного адміністративного суду м.Києва 15.06.2009 року по справі №2/385 було визнано незаконним п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Таким чином, на сьогоднішній день не існує правової норми, яка б регулювала питання підвищення пенсій особам, які мають статус «Діти війни». Дане питання повинно бути врегульовано законодавцем.
Відповідно до ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні грунтується на принципах згідно з яким ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 №1261 (далі- Положення). Відповідно до п.15 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів видаткової частини бюджету Пенсійного фонду України, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши матеріали справи, докази зібрані по справі, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до норм Закону позивачка ОСОБА_1 є “дитиною війни”, що стверджується копією паспорта та копією пенсійного посвідчення.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми, мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”.
Посилання відповідача на те, що з 22 травня 2008 року підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, є необгрунтованими. Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, що має найвищу юридичну силу (ст.8 Конституції України), громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом. Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.3 ст. 22 Конституції України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці зобов’язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвишення до пенсії за період з 04.05.2010 року по 04.11.2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням проведених нарахувань та виплат.
Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог, однак відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. На думку судді в даному випадку для захисту інтересів позивачки, що стосується виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” після 04.11.2010 року, необхідно вийти за межі позовних вимог.
Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Оскільки функцію з призначення, нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці Львівської області, тому відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.
Враховуючи вищенаведене, в задоволенні позовної вимоги позивачки про стягнення підвищення до пенсії в конкретно визначеному розмірі, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 8, 22, 55 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,ст.ст. 8-11, 86, 94, 159, 160-163, 183-2 КАС України, с у д д я,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 04.05.2010 року по 04.11.2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії починаючи з 04.05.2010 року з врахуванням встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та вже нарахованого та виплаченого підвищення до пенсії.
Допустити постанову до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, з одночасною подачею її копії до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Суддя:ОСОБА_2