Справа №  2-а-980/11

ПОСТАНОВА

06 травня 2011 року

Суддя Свердловського міського суду Луганської області Логвіна Л.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду міста Свердловська Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом і в обґрунтовування своїх вимог вказавши, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV  від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни.

Згідно зі статтею 6 зазначеного закону з першого січня 2006 року, як вважає позивач, йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2009 році позивачу така допомога виплачувалась не в повному обсязі.

Верховна Рада України прийняттям ст.ст. 77, 110 Закону України №489-V від 19грудня 2006 року „Про державний бюджет України на 2007 рік”, п.12 ст.71 призупинила  дію статті 6 Закону України № 2195-IV  від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” п.п.2 п.41 Розділу ІІ Закону України № 107-VІ  від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, ОСОБА_2 Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнав неконституційними положення Закону України № 489-V від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” п.3,12 ст.71, якими було зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Рішенням ОСОБА_2 Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає ОСОБА_3 України (є неконституційними) положення п.41 розділу ІІ Закону України № 107-VІ від 28 грудня 2007 року „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Пункт 5 Рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та п. 6 Рішення ОСОБА_2 Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Рішення ОСОБА_2 Суду є обов’язковим до виконання на території України і не може бути оскаржене.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата позивачу соціальної допомоги у 2007 році та обмеження її у 2008 році, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як вважає позивач, є протиправною і такою, що суперечить ОСОБА_3 та законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 „Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Європейський суд з прав людини, «Справа Качко проти України» від 08 листопада 2005 року, вказав, що держава може вводити, призупиняти, чи закінчити виплату коштів громадянам з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних коштів і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий           мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлений у розмірі прожиткового мінімуму, який діяв у грудні 2008 року і становить 498 грн.

Ні Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ні ОСОБА_3 України, ні будь-яким іншим Законом не передбачено обмежень для сплати передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

У зв’язку з викладеним позивач просить визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську по не сплаті йому у 2010-2011 роках та сплаті не в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2010-2011 роках - неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 10 серпня 2010 року по цей час, стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Позивач  у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, надавши суду свої письмові заперечення, в яких вказує, що пунктом 10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрати на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Здійснити виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області немає юридичних підстав. Просить розглянути справу без участі представника УПФУ в м. Свердловську, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, застосувати строки звернення до суду, встановлені ст.99 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.     

Відповідно до вимог п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно паспорту на ім’я ОСОБА_1  убачається, що він народився 05 серпня 1932  року і є громадянином України.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, виданим Свердловським УПФУ Луганської області.

Згідно повідомлення Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області надбавка до пенсії, призначена згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» надбавка до пенсії, призначена згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, а з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року у розмірі 47,00 грн., з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008  року – у розмірі 48,10 грн., з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року – у розмірі 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року – у розмірі 49,80 грн. та позивачу було відмовлено у виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитиній війни у 2006-2010 роки за відсутністю на це юридичних підстав.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання дій УПФУ в м. Свердловську неправомірними в частині виплати не в повному обсязі позивачу щомісячної державної соціальної допомоги згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни”  з 10 серпня 2010 року, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав. Право позивача на отримання щомісячного підвищення до пенсії з 10 серпня 2010 року підтверджується безпосередньо вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які з вказаного часу є чинними.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.52 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” № 2154-УІ від 27 квітня 2010 року у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Статтею 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в  абсолютних сумах у межах  асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже розмір підвищення до пенсії особі, яка має статус „дитина війни” у 2010 році має визначатися відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Враховуючи вказані положення частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено право особи зі статусом «дитина війни» на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов’язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у січні-грудні 2010 року, січні – квітні 2011 року.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 147 ОСОБА_3 України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_2 Суд України. ОСОБА_2 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів ОСОБА_3 України і дає офіційне тлумачення ОСОБА_3 України та законів України.

Статтею 152 ОСОБА_3 України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ОСОБА_2 Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 ОСОБА_3 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом  рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Відповідно до ст. 8 ОСОБА_3 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй.  ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Суттю положень ст. 46 ОСОБА_3 України  є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом    

Згідно  ст.55  ОСОБА_3 України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На  вимогу  п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року  № 9  «Про застосування ОСОБА_3 України при здійсненні правосуддя», оскільки ОСОБА_3 України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності ОСОБА_3 і в усіх необхідних випадках застосовувати ОСОБА_3 як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на ОСОБА_3, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в частині виплати не в повному обсязі позивачу державної соціальної  допомоги  до пенсії, як дитині війни  у період з 10 серпня 2010 року є неправомірними, тому суд вважає зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області перерахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 10 серпня 2010 року  з урахуванням  фактично  здійснених виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені  судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа),  тому суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачені ним судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55, 147, 152 ОСОБА_3 України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування ОСОБА_3 України при здійсненні правосуддя», Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 19 грудня 2006 року № 489-V, Рішення ОСОБА_2 Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Про державний бюджет України на 2010 рік” № 2154-УІ від 27 квітня 2010 року, Закону України „Про прожитковий мінімум”, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.2, 6, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, про визнання дій незаконними і зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 10 серпня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 10 серпня  2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  сплачені судові витрати в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд Луганської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України.

СУДДЯ                                                                                                       Л.С.ЛОГВІНА