Справа №  2-90/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 січня 2011 року  Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                 Гуляка В.В.

при секретарі                 Захарчук Н.Я.

особи, які беруть участь у розгляді справи :

позивачка : ОСОБА_1,

відповідач : ОСОБА_2,

третя особа : ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина,

                  в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 у заявленому позові, уточнивши в період судового розгляду позовні вимоги, просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти в її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на особу відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином 23 років. В обгрунтування позову покликається позивачка у позовній заяві та у судовому засіданні на те, що відповідач являється її колишнім чоловіком, у шлюбі вони перебували із 05.10.1991 року по 03.01.1995 року. Від цього шлюбу у них є спільний син ОСОБА_3, який народився 18.10.1992 року і який на даний час уже є повнолітнім. З часу розлучення і по даний час син ОСОБА_4 проживає із нею і перебуває на її утриманні. До досягнення сином повноліття, тобто до 18.10.2010 року відповідач сплачував на утримання сина аліменти, а після повноліття сина відповідач матеріальної допомоги для сина не надає, хоча має таку можливість. Із 01 вересня 2009 року син ОСОБА_4 навчається в Інституті економіки та фінансів Львівської комерційної академії, на платній денній формі навчання, і у зв’язку із цим потребує матеріальної допомоги. Вона, тобто позивачка, самостійно несе значні витрати по оплаті за навчання сина ОСОБА_4 і за проживання в гуртожитку. Оскільки відповідач свого обов’язку щодо участь в утриманні сина на час його навчання не виконує, тому стягнення матеріальної допомоги, тобто аліментів, на утримання сина ОСОБА_4 із відповідача слід провести у судовому порядку. Відповідно до досягнутої із відповідачем домовленості, із відповідача слід стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 до досягнення ним 23 років щомісячно у розмірі ј частини заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на особу відповідного віку.

Відповідач ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги визнав повністю і пояснив, що згідний сплачувати позивачці аліменти на утримання їхнього сина ОСОБА_4 у розмірі ј частини свого заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, щомісячно і до досягнення сином 23 років. Від другого шлюбу, який він уклав 21 січня 1995 року, у нього є син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає із ним і також потребує матеріального утримання.  

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, у поданій суду письмовій заяві просив розглядати справу у його відсутності, із позовними вимогами погодився.  

Оцінивши докази по справі суд вважає, що позов слід задоволити із таких підстав.

Із досліджених доказів судом встановлено, що сторони по справі, тобто позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 являються колишнім подружжям, шлюб між якими розірвано 03 січня 1995 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 18.01.1995 року і визнається особами, які беруть участь у розгляді справи.

Від цього шлюбу у сторін є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження сина, копією його паспорта і визнається особами, які беруть участь у розгляді справи.

На даний час ОСОБА_3 є повнолітнім і навчається в Інституті економіки та фінансів Львівської комерційної академії, на платній денній формі навчання, період навчання становить із 2009 року по червень 2013 року, що підтверджується довідкою Інституту економіки та фінансів ЛКА № 45\019.1-4 від 22.09.2010 року, копією договору про підготовку бакалаврів Львівською комерційною академією Укоопспілки № 22/6с від 03.08.2009 року, і визнається особами, які беруть участь у розгляді справи.  

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, оскільки у зв’язку із навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, тому його батьки, тобто сторони по справі, зобов’язані надавати йому таку допомогу на час навчання.

Судом встановлено, що після досягнення ОСОБА_3 повнолітня, в період його навчання, матеріальну допомогу йому надає лише його мама, тобто позивачка по справі, що підтверджується наданими позивачкою копіями квитанцій від 03.08.2009 року, від 06.09.2010 року, від 18.10.2010 року, від 30.08.2010 року про оплату за навчання та проживання у гуртожитку ОСОБА_3, і визнається особами, які беруть участь у розгляді справи.     

Таким чином, із відповідача ОСОБА_2 матеріальну допомогу, тобто аліменти, на утримання його повнолітнього сина ОСОБА_4 слід стягувати у судовому порядку, в межах заявлених позивачкою і визнаних відповідачем позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітню дочку чи сина у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, суд враховує обставини, зазначені у статті 182 СК України.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, у разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому визнання позову слід прийняти.  

Керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 199, 200, 201 СК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно і до досягнення ОСОБА_3 23 років, тобто до 18 жовтня 2015 року.  

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення рішення –протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.               

Суддя    ОСОБА_6