Справа №  1-351/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 травня 2011 року   Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді                              Поступайла В.В.,

при секретарі                              Чорнобривець О.Є.,                     

з участю прокурора                    Бардиш О.В.,

захисника-адвоката                    ОСОБА_1,

підсудного                                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 28.04.2011 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.1 ст.190 КК України до 1 року обмеження волі та на підставі ст.75 КК України від відбування  призначеного покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Підсудний ОСОБА_2 скоїв заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за таких обставин.

У середині жовтня 2010 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, близько 19 год. ОСОБА_2, перебуваючи на розі вулиць ОСОБА_3 та Пацаєва у м.Кіровограді, помітив у руках своєї знайомої ОСОБА_4 мобільний телефон «ОСОБА_5 К530І»та у нього виник умисел на заволодіння зазначеним телефоном шахрайським шляхом. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, зловживаючи довірою ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів та повторно, попросив у останньої її мобільний телефон для здійснення дзвінка у власних справах, на що ОСОБА_4 погодилась та надала йому свій мобільний телефон. При цьому ОСОБА_2 не здійснюючи дзвінка, але роблячи вигляд, що телефонує, тим самим ввівши в оману ОСОБА_4, уповільнив темп ходи та відстав від останньої, у результаті чого опинився поза полем її зору та незаконно заволодів належним ОСОБА_4 мобільним телефоном «ОСОБА_5 К530І»вартістю 200 грн. з сім-картою мобільного оператора «МТС»вартістю 10 грн., на рахунку якої було 25 грн., з місця скоєння злочину зник та розпорядився майном потерпілої на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 235 грн.

Крім цього, 19 лютого 2011 року близько 9 год. ОСОБА_2, перебуваючи у домоволодінні №83 по вул. Добролюбова у м. Кіровограді, на підвіконні кімнати-спальні помітив належний ОСОБА_6 мобільний телефон, під час чого у нього виник умисел на таємне викрадення даного телефону. У подальшому ОСОБА_2, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів шляхом вільного доступу таємно викрав з підвіконня мобільний телефон «Нокіа 5130»вартістю 832 грн. 32 коп. з сім-картою мобільного оператора «МТС»вартістю 10 грн., на рахунку якої коштів не було. Крім того, помітивши у шафі кімнати у вказаному домоволодінні жіночу сумку чорного кольору, повторно таємно викрав з неї жіночий гаманець, який для власника цінності не представляє, у середині якого знаходилося 67 грн., належні ОСОБА_6 З викраденим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 909 грн. 32 коп.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів визнав повністю та показав суду, що у середині жовтня 2010 року увечері перебував на розі вулиць ОСОБА_3 та Пацаєва у м. Кіровограді, де зустрічався зі своєю дівчиною Анастасією та її подругою ОСОБА_4 При цьому у руках  ОСОБА_4 він помітив мобільний телефон «ОСОБА_5 К530І», яким вирішив заволодіти зловживаючи її довірою. З цією метою він попросив у останньої мобільний телефон для здійснення дзвінка у власних справах, на що ОСОБА_4  погодилась та надала йому свій мобільний телефон. Не маючи намір здійснювати дзвінок, але роблячи вигляд, що телефонує, він уповільнив темп ходи та відстав від дівчат, опинившись поза полем їх зору, та заволодів мобільним телефоном ОСОБА_4 із сім-карткою та грошима на рахунку. Наступного дня телефон потерпілої він продав незнайомому чоловікові на Європейському ринку у м.Кіровограді за 200 грн., витративши гроші на власні потреби.   

Крім цього, з 18.02.2011 року  на 19.02.2011 року він ночував у свого товариша Богдана по вул. Добролюбова, 83 у м. Кіровограді. Крім нього там також знаходилося декілька молодих людей, імен яких не пам’ятає. Прокинувшись 19.02.2011 року близько 9 год., він побачив на підвіконні кімнати-спальні мобільний телефон, та побачивши, що усі сплять та його ніхто не бачить, таємно викрав зазначений телефон «Нокіа 5130»із сім-карткою. Крім того, помітивши у шафі кімнати жіночу сумку чорного кольору, таємно викрав з неї гаманець, у середині якого знаходилося близько 67 грн. З викраденим майном з місця скоєння злочину зник, викрадені гроші витратив на побутові речі та проїзд до м.Олександрія, де невідомому чоловікові продав мобільний телефон, належній потерпілій ОСОБА_6 приблизно за 300 грн., витративши гроші на власні потреби.

Повністю визнає кількість та вартість викраденого по кожному епізоду обвинуваченні, щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати.

Підсудному ОСОБА_2 та іншим учасникам процесу зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як пояснив ОСОБА_2 під час досудового слідства та в суді давав покази правдиво та добровільно, так як щиро кається у вчиненому, свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнає повністю. У зв’язку з цим після роз’яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч.3 ст.299 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитом підсудного, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції.

Таким чином, обвинувачення, пред’явлене підсудному, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

У зв’язку з цим суд, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.190 КК України, оскільки він скоїв заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, та за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив злочини, віднесені до категорії середньої тяжкості, умисні та закінчені, потерпілим завдану шкоду добровільно відшкодовано його рідними у повному обсязі.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, за колишнім місцем навчання – негативно та 17.02.2010 року відрахований з Кіровоградського професійного ліцею (а.с.148), не одружений, осудний, на обліках у лікарнях не перебуває.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків та молодий вік підсудного.

Обставини, які обтяжують покарання підсудного, відсутні.

Із врахуванням всіх обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого перевиховання підсудного та попередження вчинення нових злочинів, що цілком відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі підсудного, оскільки він офіційно не займається суспільно-корисливою працею, за останнім місцем навчання характеризується негативно, повторно вчинив крадіжку, коли притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України, що свідчить про те, що він не бажає стати на шлях виправлення та належних висновків для себе не зробив, а тому за глибоким переконанням суду його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. За вказаних обставин суд вважає, що щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину з боку підсудного, незважаючи на відшкодування рідними ОСОБА_2 заподіяних потерпілим збитків та думку потерпілих щодо непозбавлення підсудного волі, істотно не знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а тому підстави до застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 відсутні, а вищезазначені обставини підлягають врахуванню при визначенні строку покарання, який за глибоким переконанням суду має бути мінімальним.

Крім того, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочини до постановлення попереднього вироку Кіровським районним судом м. Кіровограда від 28 квітня 2011 року, яким він засуджений за ч.1 ст.190 КК України до 1 року обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, то відповідно до роз’яснень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»згідно з ч.4 ст.70 КК України суд вважає, що цей вирок та вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2011 року мають виконуватись самостійно.

Судові витрати по кримінальній справі за проведення судово-товарознавчих експертиз та досліджень у розмірі 881 грн. 76 коп. ( а.с. а.с. 17, 39, 96, 110) відповідно до ст.93 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави.

У задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про стягнення з винної особи відповідно 100 грн. та 1107 грн. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди (а.с.27, 101) слід відмовити, оскільки їм відшкодовано завданий збиток у повному обсязі, що підтверджується заявами цих потерпілих про відсутність матеріальних претензій до підсудного та їх відмовою від цивільного позову.  

Відповідно до ст.81 КПК України речовий доказ: мобільний телефон «ОСОБА_5 К530І», який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_4, –підлягає залишенню їй як власниці.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.190 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 рік;

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України цей вирок та вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.04.2011 року стосовно засудженого ОСОБА_2 –виконувати самостійно.

Строк покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, тобто з 09 березня 2011 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню – взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчих досліджень та експертиз у розмірі 881 грн. 76 коп.

Речовий доказ - мобільний телефон «ОСОБА_5 К530І»- залишити потерпілій ОСОБА_4

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 100 грн. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди - відмовити.  

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_2 1107 грн. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди - відмовити.   

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_7