РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №  2-206/11

08 квітня 2010 року

         Суд Кремінського району Луганської області в складі:

               головуючого, судді                                      Кіяшко В.Г.

               при секретарі                                                Пугачова К.О.

за участі: позивача                                                   ОСОБА_1

       розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Кремінна справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2    про стягнення боргу за договором позики та визнання права власності на земельну ділянку,

                                                           В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 08.02.2011 року  звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказав, що ОСОБА_2 04 серпня 2010 року взяв у нього в позику гроші в сумі 45000,00 грн. В підтвердження договору позики відповідач склав своєю рукою боргову розписку, яку позивач прикладає до позовної заяви. Згідно договору позики відповідач повинен був повернути борг до 30 вересня 2010 року у вигляді сільськогосподарської продукції, а саме: під соняшник за ціну, нижчу від її ринкової вартості на 20%, але в зазначений термін борг ні грошима, ні сільськогосподарською продукцією не повернув. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо повернення  боргу, але до теперішнього часу борг не повернутий. Позивач вважає, що суперечку у добровільному порядку не вирішити, а отже звертається до суду за захистом свої законних прав та інтересів та просить суд задовольнити позов.

02 березня 2011 року за заявою позивача /а.с. 17/ про забезпечення позову судом було накладено арешт на земельну ділянку (пай), що належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2

29.03.2011 року позивач надав суду змінену позовну заяву, в якій змінив позовні вимоги, а саме збільшив суму боргу з 45000,00 на 46342,29 грн. та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу 46342,29 грн. та визнати за ним право власності на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_2 та відносно якої застосовувалися заходи забезпечення позову.

Позивач в судове засідання з’явився, позов підтримав, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечення проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення  позивача,   дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково  з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України «Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку».

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом»

Відповідно до ст. 1046 ЦК України «За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості»

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України «Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України».

Відповідно до ст. 139 ЗК України «У  разі  звернення  стягнення  на  земельну  ділянку,   що  перебуває  у  власності  громадянина чи юридичної особи,  земельна ділянка підлягає продажу на земельних  торгах,  що  проводяться  у формі аукціону.  Звернення  стягнення  на земельні ділянки,  призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, допускається  у випадках, коли у власників таких ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути  звернене  стягнення,  якщо  інше  не  запропоновано власником земельної ділянки».

Відповідно до п. 15/б  Розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України «До  набрання  чинності  законами  України  про державний земельний  кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року,  не  допускається:   купівля-продаж  або  іншим  способом  відчуження земельних ділянок і зміна  цільового  призначення  (використання)  земельних ділянок,  які  перебувають  у власності громадян та юридичних осіб

для   ведення   товарного   сільськогосподарського    виробництва, земельних  ділянок,  виділених  в натурі (на місцевості) власникам земельних  часток  (паїв)  для  ведення   особистого   селянського господарства,  а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у

спадщину,  обміну  земельної  ділянки  на  іншу  земельну  ділянку відповідно  до  закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.    Купівля-продаж   або   іншим  способом  відчуження  земельних ділянок та земельних часток (паїв),  визначених підпунктами "а" та "б"  цього  пункту,  запроваджується  за  умови  набрання чинності законами України про державний  земельний  кадастр  та  про  ринок земель,  але  не  раніше 1 січня 2012 року, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського  виробництва»

Відповідно до розписки /а.с. 7/ ОСОБА_2 взяв позику у ОСОБА_1 у сумі 45000,00 грн.;

Відповідно до квитанцій про сплату судових витрат /а.с. 1,3/  судовий збір сплачено у сумі 450,00 грн., судові витрати у сумі 120,00 грн.

Оскільки сума позовних вимог була збільшена, то сума, сплачена позивачем на підставі ст. 88 ЦПК України підлягає поверненню, а інша сума судових витрат, яка залишилася нестягнутою, підлягає стягненню за рахунок відповідача.

Суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги, а саме щодо стягнення боргу. Позовні вимоги в  частині визнання права власності за позивачем в рахунок боргу необґрунтовані та задоволенню не підлягають за відсутності законних підстав.

          На підставі вищевикладеного та керуючись  ст. ст. 10; 60,  ч.1 ст. 88, ч. 4 ст. 130; 212-215, 224-228, 232,  ч.1 ст.294, ч.4 ст. 295  ЦПК  України; ст.ст. 625, 1046-1050    ЦК України;

ст. 139, п. 15 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1.          Стягнути з ОСОБА_2 / ідн. код 2675508358/ на користь

ОСОБА_1  борг у сумі  46767,29   грн.

2.          Стягнути з ОСОБА_2 / ідн. код 2675508358/ на користь держави 11,90 грн.  судового збору.

3.          У задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності за ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором позики відмовити за відсутністю законних підстав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя                                                                                          В.Г. Кіяшко