Справа №2-730/11          

         Р І Ш Е Н Н Я

                                                                    Іменем            України

30 березня 2011 р.                                                                                                               м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого: судді Протасової О.М., при секретарі –Тарановій А.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства  "Укрсиббанк"   про визнання кредитного договору частково  недійсним, -

                                                                         в с т а н о в и в:           

        Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду до відповідача –ПАТ "Укрсиббанк"  з позовом про визнання недійсним   низки пунктів договору №11301086000 про надання споживчого кредиту, укладеного   між ним та відповідачем 19.02.08,  посилаючись на те, що ці положення  не відповідали   актам  законодавства, у тому числі, положенням Конституції та Цивільного кодексу України,  а також Законів України "Про  оподаткування прибутку підприємств", "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та  державне регулювання ринків фінансових послуг" та "Про захист прав споживачів".

У ході  судового розгляду  представник позивача – ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, підтримала позов, посилаючись на наведені у ньому обставини, а представник позивача ОСОБА_3, який діє також за довіреністю,  у судовому засіданні  30.03.11 зменшив розмір позовних вимог, обмеживши їх вимогою визнати недійсним пункт 1.3.3 договору. Зокрема, представник позивача послався на те, що, включивши в договір  умови про  нарахування процентів за методом "30/360",  відповідач з метою отримання  додаткового прибутку  ввів позивача в оману щодо кількості днів  у календарному році.

Представники відповідача за довіреністю –ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов не визнали, вважаючи його необґрунтованим. Щодо уточнених вимог представник  відповідача ОСОБА_5 пояснила, що при включенні до договору пункту 1.3.3,  банк керувався  Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою  Національного банку України, відповідно до яких  метод "30/360" передбачає  застосування умовної кількості днів у  місяці та умовної кількості днів у  році.

Вислухавши представників сторін та  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  позов не підлягає задоволенню, з урахуванням такого.

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог  на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів (ч.1 ст.11 того ж Кодексу).

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З заявки-анкети позичальника від 15.02.08 та  інформаційного листа від 19.02.08 судом встановлено, що з  основними умовами кредитування  позивач був ознайомлений заздалегідь.

З п.п.1.1,1.2.2 договору  №11301086000 від  19.02.08   про надання споживчого кредиту, укладеного між сторонами, вбачається, що відповідач зобов"язався надати позичальникові, а останній –прийняти, належним чином використовувати та повернути  кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 58500 доларів США,  гривневий еквівалент якого на  день укладення договору  визначений за курсом НБУ у сумі  295425 грн., а сукупна  вартість -   у додатку №1 до договору, який є його невід"ємною частиною.

Проценти за кредит сторони погодили таким чином, що  за користування  кредитними коштами перші 30 календарних днів  процентна ставка встановлена у розмірі 11,90% річних, а  кожного наступного  місяця   її розмір підлягає перегляду  відповідно до умов договору (п.1.3.1  кредитного договору).

Як вбачається з п.1.3.3 зазначеного договору,   при  визначенні методу нарахування процентів сторони  погодились застосовувати метод "30/360" відповідно до вимог  нормативно-правових актів Національного банку України  та чинного законодавства України.

З  п.1.18 Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України,   затверджених  постановою  правління Нацбанку  України №255 від 18.06.03,  вбачається, що  цими правилами при обрахуванні процентних доходів і витрат, окрім інших методів визначення кількості днів, передбачене застосування  методу "30/360", за яким  для розрахунку використовується умовна кількість днів у році –360, у місяці –30.

Відповідно до ст.6  ЦК України,  договір, укладений сторонами,  повинен відповідати загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений  актами цивільного законодавства,  свої відносини, які не врегульовані цими  актами,  чи відступити  від положень  актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Своїми підписами сторони кредитного договору №11301086000  від 19.02.08 підтвердили, що повністю розуміють всі  його умови, свої права та обов"язки, і погоджуються з ними.

Згідно з ч.1 ст.230 ЦК України,  обман, тобто, навмисне введення другої сторони в оману щодо обставин, які мають істотне значення,  має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть  перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до  ч.1 ст.229 того ж Кодексу, обставинами, які мають істотне значення,  є обставини щодо природи  правочину,  прав та обов"язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт оману повинна довести  особа, яка діяла під впливом обману (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.09 "Про судову практику  розгляду цивільних справ  про визнання правочинів недійсними").

Усупереч цим положенням,  позивач  не довів суду  ні наявності умислу в діях відповідача на ведення його в обману, ні самого факту  обману.

Його доводи стосовно того, що обманні дії відповідача полягали у повідомленні йому кількості днів у році –360, спростовуються  його ж посиланням на те, що ці дані є загальновідомими, а відтак,  заперечення  їх існування  чи замовчення  неможливе.  

Таким чином, суд вважає, що позивач не виконав покладеного на нього законом обов"язку по доказуванню,   а тому у задоволені позову відмовляє.

На підставі зазначеного, керуючись наведеними нормами та  ст.ст.8,10,11,60,88, 209, 212-215, 218, 223,294-296 ЦПК України, суд -  

                                                                     в и р і ш и в:

У задоволенні позову  ОСОБА_1 Олексійвича до Публічного акціонерного товариства  "Укрсиббанк"  про визнання кредитного договору  частково недійсним, -  відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів  з дня отримання  копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили   після закінчення строку для подання  апеляційної скарги , якщо   апеляційну скаргу  не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                  Протасова О.М.