Справа №    2-а-233/11   

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 січня 2011 року                                                                                     м. Кам'янець-Подільський

Суддя Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження справу за  адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кам'янець –Подільському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої соціальної допомоги,-

встановив:

13 грудня 2010 року  позивач звернулася до суду з даним  позовом  і в підтвердження своїх вимог зазначає, що  є  дитиною війни і згідно Закону України «Про  соціальний захист  дітей війни»має право  на отримання щомісячної  доплати  до основної пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач не проводив нарахування та виплату відповідних доплат саме в вищезазначеному розмірі, а тому позивач просить  визнати дії відповідача щодо невиплати їй доплати до пенсії як дитині війни неправомірними  та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни  в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком  у відповідності до вимог с.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 13 червня 2010 року по 30 вересня 2010 року.                          

          Відповідач, отримавши 22 грудня 2010 року копію ухвали про відкриття скороченого провадження, письмових заперечень чи заяву про визнання позову не надіслав, тому суд розглядає справу на підставі наданих позивачем доказів.

          Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази  вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом об’єктивно встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  є громадянкою України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином, у відповідності до вимог ст. 1 Закону № 2195-ІV вона має статус дитини війни. Позивачка отримувала підвищення в 2010 року в сумі 49 грн. 80 коп.

 Дані обставини підтверджуються паспортом громадянина України на ім’я позивачки, довідкою про пенсію та доплату до пенсії.   

 Частиною 2 статті 8 і частиною 3 статті 22 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

   Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

  Відповідно до ст. 3 ч. 2 і ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

   Згідно ст.70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”,  Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма закону передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно його дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

   Також Законом України „ Про Державний бюджет України на 2010 рік ” дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не була зупинена і, відповідно, у 2010 році діє норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому нарахування такої допомоги повинно було проводитись саме на підставі ст. 6 Закону України «Про захист дітей війни».            На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.   

   В силу ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. 

    Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.   

   На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачці підвищення до пенсії як дитині війни за період з 13 червня 2010 року по 30 вересня 2010 року включно в розмірі, меншому ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є неправомірними, тому слід  зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам'янець – Подільському районі провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за вищевказаний період з урахуванням виплачених сум.

             Керуючись    ст. ст. 5, 7- 9, 11, 14, 17-19, 158, 183-2, 186 КАС  України, суд –

                                                          постановив:

                 Позов задовольнити.  

                 Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі   щодо виплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині  війни  в розмірі, меншому, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 13 червня 2010 року по 30 вересня 2010 року включно неправомірними.

              Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі нарахувати та  виплатити ОСОБА_2 недоплачену надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком,  передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період  з 13 червня 2010 року по 30 вересня 2010 року включно з врахуванням виплачених сум.

               Присудити з державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 грн. 40 коп. судового збору.

               На постанову може бути подано сторонами  апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного адміністративного суду  через Кам’янець–Подільський міськрайонний суд на протязі 10 днів з дня   отримання її копії.

               Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної, якщо апеляційну скаргу подано не було.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду          Л.  М.  Гладій