Справа № 2-602/2011 р.

            Р І Ш Е Н Н Я

                                     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  12 травня  2011 р.                                          Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошкова І.Д.;

за участю:             секретаря - Джанієвої О.А.;

розглянувши в попередньому судовому засіданні у залі суду м.Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за добросовісним набувачем, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав лист, в якому вказав, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні, просить суд розглянути справу за його відсутності.               

Відповідач, ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує, просить суд розглянути справу за її відсутності.

          Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

          Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія паспорту громадянина України –ОСОБА_1, серії КК № 714126, вид. 05 жовтня 2001 р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області; копія паспорту громадянина України –ОСОБА_3, серії КМ № 253634, вид. 01 червня 2004р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області; копія паспорту громадянина України –ОСОБА_2, серії КК № 526761, вид. 29 листопада 2000р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області; договір купівлі-продажу житлового будинку садибного типу з господарськими спорудами та будівлями від 06 грудня 2005р.; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 26 грудня 2005р., справа № 2-1011/2005р.; копія витягу про державну реєстрацію прав, серії ССХ № 370444 від 20 жовтня 2010р. з якого вбачається, що житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями який знаходиться за адресою: Одеська обл., Ренійський район, с.Долинське, вул. Піонерська № 35, належить ОСОБА_2 (1/1 частина) на праві приватної власності, на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 26 грудня 2005р., справа №2-1011/2005р.; копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового Фонду, складений 20 жовтня 2010р., з якого вбачається, що житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями який знаходиться за адресою: Одеська обл., Ренійський район, с.Долинське, вул. Піонерська № 35, належить ОСОБА_2 (1/1 частина) на праві приватної власності; копія свідоцтва про укладання шлюбу, серії І-ЖД № 336065, вид. 23 лютого 2003р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб 23 лютого 2003р., про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу зроблено запис за № 5; розписка ОСОБА_2 від 06 грудня 2005р.; розписка ОСОБА_2 від 21 вересня 2008р.; лист ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з проханням оформити договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку від 10 жовтня 2009р.; розписка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 06 грудня 2005р. про виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу житлового будинку; лист від ОСОБА_1 за № 3748 від 06 травня 2011р. про розгляд справи за відсутності позивача; заява від ОСОБА_2 за № 3754 від 06 травня 2011р. про розгляд справи за відсутності відповідача; квитанції про сплату держмита та ІТЗ розгляду справи.     

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідача ОСОБА_2, зазначивши, що 06 грудня 2005р. між ним та відповідачем була досягнута домовленість про купівлю житлового будинку № 35, з господарськими спорудами, розташованого по вул. Піонерська в с. Долинське Ренійського району Одеської області. 06 грудня 2005 р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день, позивач передав відповідачу обумовлену суму грошей, отримання якої підтверджується договором купівлі-продажу та розпискою сторін від 06 грудня 2005 р., а відповідач передала позивачу документи на житловий будинок № 35 з господарськими спорудами, розташованого по вул. Піонерська в с. Долинське, Ренійського району, Одеської області.

Позивач пояснив, що після отримання документів на житловий будинок з’ясувалося, що відповідач на момент укладання договору не була власницею нерухомого майна. За рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 26 грудня 2005р., справа № 2-1011/2005р. було визнано право власності на вказаний житловий будинок за відповідачем, ОСОБА_2, державна реєстрація будинку була здійснена лише 20 жовтня 2010р. Тому, придбане позивачем нерухоме майно було відчужено особою, яка не мала на це право. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги укласти договір у письмовому порядку та засвідчити його нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Позивач декілька разів пропонував відповідачу вже після реєстрації права власності за нею, укласти договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку, але відповідач постійно відмовлялась, мотивуючи тим, що не має можливості та бажання оформляти договір, тобто ухилялась від його нотаріального посвідчення. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

По-перше, враховуючи вищевикладене, придбане позивачем нерухоме майно було відчужено особою, яка не мала на це право. А якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо, відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього (ст.330 ЦК України).

Так, ст.388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленого для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Згідно ст.397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Так, позивач, як добросовісний набувач, у відповідності ст.330 ЦК України набув право власності на житловий будинок № 35 з господарськими спорудами, розташований по вул. Піонерська в с. Долинське Ренійського району Одеської області, придбавши у відповідача це нерухоме майно, яке відповідач фактично не мала права відчужувати. У відповідності ст.388 ЦК України, судом було встановлено, що майно придбане позивачем у відповідача не було загублене власниками, не було вкрадено та не вибувало з володіння власників або особи, якій вони передали майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, а тому воно не може бути у нього витребувано.

По-друге, як вже вище зазначалося, між позивачем та відповідачем була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості, згідно якої відповідач продала, а позивач купив житловий будинок № 35 з господарськими спорудами по вул. Піонерська в с. Долинське Ренійського району Одеської області. Всі умови договору сторонами були виконані, окрім однієї, договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, що є обов’язковим і як вимагає того закон. Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута  взаємо згода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму грошей, продавець передала покупцю документи,  нерухомість в натурі. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються договором купівлі продажу від 06 грудня 2005р. та розпискою сторін про виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу від 06 грудня 2005 р.

Згідно ст.220 ЦК України договір, укладений  із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч. 2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин.

Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачу передані гроші, позивачу –об'єкт нерухомості, яким він на теперішній час користується, проте через нотаріальне не посвідчення договору, не може ним розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються договором купівлі-продажу та розпискою сторін від 06 грудня 2005 р. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки прохання позивача з цього приводу відповідачем не сприймаються.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч.3ст.334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов’язки відповідача щодо житлового будинку садибного типу з господарськими спорудами та будівлями, встановленні права на нерухомість у позивача як добросовісного набувача, тому є правові підстави визнати право власності на житловий будинок № 35 з господарськими спорудами, розташований за адресою: вул. Піонерська в с. Долинське Ренійського району Одеської області за позивачем, як за добросовісним набувачем.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 215, 294  ЦПК України,  ст.ст. 16, 220, 328, 330, 334, 388, 397, 657 ЦК України, суд -

         В И Р І Ш И В :

1.  Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. ОСОБА_5 ОСОБА_6 добросовісним набувачем житлового будинку № 35 з господарськими спорудами, який розташований за адресою: вул. Піонерська в с. Долинське Ренійського району Одеської області.

3. Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір купівлі-продажу від 06 грудня 2005 р., згідно із яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив житловий будинок № 35 з господарськими спорудами, який розташований за адресою: вул. Піонерська в с. Долинське, Ренійського району, Одеської області  -  визнати  дійсним.

4. ОСОБА_5 за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 35 з господарськими спорудами, який розташований за адресою: вул. Піонерська в с. Долинське Ренійського району Одеської області.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Строк оскарження рішення в апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області - 10 днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                               Суддя:                                              І.Д. Бошков