Справа № 2-604/2011 р.

           Р І Ш Е Н Н Я

                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  12 травня  2011 р.                                          Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошкова І.Д.;

за участю:             секретаря - Джанієвої О.А.;

розглянувши в попередньому судовому засіданні у залі суду м.Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності за добросовісним набувачем, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з’явились, надали до суду лист, в якому вказали, що свої позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд розглянути справу за їх відсутності.  

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, надала до  суду лист, в якому вказала, що позовні вимоги позивачів визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує, просить суд розглянути справу за її відсутності.

          Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

          Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія паспорту громадянина України –ОСОБА_2, серії КМ № 683720, вид. 25 листопада 2010 р. Ренійським РВ ГУМВС України в Одеській області; копія паспорту громадянина України –ОСОБА_1, серії КК № 083447 вид. 06 серпня 1998р. Ренійським РВ УМВС Укарїни в Одеській області; копія паспорту громадянина України – ОСОБА_3, серії КК № 714334 вид. 25 жовтня 2001р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серії ССЕ № 734961 від 02 липня 2010р., з якого вбачається, що житловий будинок, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78, належить ОСОБА_3 (1/1 частина) на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності серії САВ № 720450; копія договору дарування від 05 вересня 2009р.; копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового Фонду, паспорт складений 02 липня 2010 р.; копія довіреності ОСОБА_3 від 03 березня 2011 р.; копія картки фізичної особи –платника податків ОСОБА_3 вид. 23 липня 2003р.; копія претензії ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 від 06 січня 2011р.; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії САВ № 720450 від 24 квітня 2007р., з якого вбачається, що житловий будинок, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78, належить ОСОБА_3 (1/1 частина) на праві приватної власності; копія виписки з рішення 7 сесії п’ятого скликання Новосільської сільської ради № 285 від 24 квітня 2007р.; лист ОСОБА_1, ОСОБА_2 за № 3752 від 06 травня 2011р. про розгляд справи за відсутності позивачів; лист від ОСОБА_3 за № 3753 від 06 травня 2011р. про розгляд справи за відсутності відповідача; квитанції про сплату держмита та ІТЗ розгляду справи.    

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачу, ОСОБА_3 на праві приватної власності (1/1 частина) на підставі свідоцтва про право власності серії САВ № 720450 від 02 липня 2010р., належить житловий будинок, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із вищезгаданими вимогами до відповідача ОСОБА_3, зазначивши, що 05 вересня 2009р. за письмовим договором дарування житлового будинку, відповідач подарувала позивачам житловий будинок, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78, розташований на земельній ділянці розміром 137,50 кв.м. Вартість предмета дарування, тобто будинку, на момент укладання договору дарування складала 30 000 (тридцять тисяч) грн. Сторони також домовилися, що пізніше оформлять договір дарування в нотаріальному порядку, що передбачено п.3.1.4. договору дарування від 05 вересня 2009р. Пізніше з'ясувалось, що відповідач на момент укладання договору не була власницею нерухомого майна, оскільки отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише 02 липня 2010р. Але орган місцевого самоврядування - Новосільська сільська рада прийняла рішення № 285 про видачу свідоцтва про право власності на зазначений житловий будинок ще 24 квітня 2007р. Таким чином, фактично дарувальник (відповідач) була власницею будинку, але юридично не оформила право власності. Тому, придбане позивачами нерухоме майно було відчужено особою, яка не мала на це право. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги укласти договір дарування у письмовому порядку та засвідчити його нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Позивачі декілька разів пропонували відповідачу вже після реєстрації права власності за нею укласти договір в нотаріальному порядку, але відповідач постійно відмовлялась, мотивуючи тим, що не має можливості приїхати до міста Рені, є людиною похилого віку, тобто ухилялася від його нотаріального посвідчення. Враховуючи вищенаведене, позивачі вимушені були звернутися із позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

По-перше, враховуючи вищевикладене, житловий будинок, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78, був відчужений особою, яка не мала на це право. А якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо, відповідно до ст.388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього (ст.330 ЦК України).

Так, ст.388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленого для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Згідно ст.397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Так, позивачі, як добросовісні набувачі, у відповідності ст.330 ЦК України набули право власності на житловий будинок, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78.

У відповідності ст.388 ЦК України, судом було встановлено, що майно яке відповідач подарувала, а позивачі як обдаровані прийняли у відповідача, не було загублене власниками, не було вкрадено та не вибувало з володіння власників або особи, якій вони передали майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, а тому воно не може бути у нього витребувано.

По-друге, як вже вище зазначалося та відповідно до ст.719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Між сторонами була досягнута обоюдна домовленість зі всіх істотних умов договору: дарувальник подарував обдарованим вище зазначене майно, а позивачі, як обдаровані прийняли його. Згідно ч.1ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такій договір є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору дарування була досягнута угода по всіх істотних умовах: дарувальник подарував (передав) безоплатно обдарованим нерухоме майно у власність, а позивачі прийняли, цей дар, в натурі. Тобто: позивачам було подаровано (передане) нерухоме майно в натурі, передані документи на нього, позивачі прийняли об'єкт нерухомості (будинок) у подарунок, документи на нього, проте через нотаріальне не посвідчення договору, вони не можуть ним розпорядитися, переоформити на себе.  

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із укладених правочинів (угод). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч.3ст.334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов’язки відповідача щодо житлового  будинку, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, встановленні права на нерухомість у позивачів як добросовісних набувачів, тому є правові підстави визнати право власності на житловий будинок, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78, за позивачами як за добросовісними набувачами, та визнання договору дарування дійсним.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 215, 294  ЦПК України,  ст.ст. 16, 220, 328, 330, 334, 388, 397, 719 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

2.Визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 добросовісними набувачами житлового будинку, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78.

3.Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір дарування від 05 вересня 2009р., згідно із яким відповідач, ОСОБА_3 подарувала, а позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 прийняли у дар житловий будинок садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78,  -  визнати  дійсним.  

4.Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, садибного типу з господарчо-побутовими будівлями та спорудами, який розташований в Одеській обл., Ренійського району, у с. Новосільське по вул. Лиманська № 78, в рівних частинах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Строк оскарження рішення в апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області - 10 днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                         Суддя:                                                        І.Д. Бошков