Справа № 2-520/2011 р.

     Р І Ш Е Н Н Я

                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  11 травня  2011 р.                                          Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошкова І.Д.;

за участю:             секретаря - Джанієвої О.А.;

розглянувши в попередньому судовому засіданні у залі суду м.Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності за добросовісним набувачем, -

                                                                В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача за довіреністю, ОСОБА_3, у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, просить суд розглянути справу за його відсутності та відсутності відповідача з попереднього судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та заяву, в якій вказав, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглянути справу за його відсутності.                

          Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

          Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія паспорту громадянина ОСОБА_4 Федерації –ОСОБА_1, № 71 1466264, вид. 27 липня 2010 р. ФМС 86001; копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 вересня 2009 р.; копія довіреності ОСОБА_2 від 16 лютого 2010 р.; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 14 травня 2009 р., справа № 2-704/2009 р.; копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового Фонду, складений 02 червня 2009 р., з якого вбачається, що будинок № 16 по вул. Сергія Лазо у с.Орлівка Ренійського району Одеської області  знаходиться на праві власності (1/1 частина) за ОСОБА_2; заява ОСОБА_1 за № 3357 від 21 квітня 2011 р. про розгляд справи за відсутності позивача; заява представника відповідача за довіреністю, ОСОБА_3 № 3358 від 21 квітня 2011 р. про розгляд справи за відсутності відповідача та представника відповідача; заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог за № 3825 від 11 травня 2011р.; лист-відповідь СГІРФО Ренійського РВ ГУМВС України в Одеській області за № 2042 від 16 травня 2011 р.; квитанції про сплату держмита та ІТЗ розгляду справи.  

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначивши, що 26 вересня 2009р. між ним та відповідачем, ОСОБА_2, її представником за довіреністю, ОСОБА_3, була досягнута домовленість про купівлю житлового будинку з надвірними спорудами № 16, розташованого по вул. Сергія Лазо в с.Орлівка Ренійського району Одеської області за 2500 (дві тисячі п’ятсот) доларів США. Вказаний вище будинок належить відповідачу, ОСОБА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухому річ від 02.06.2009р. (рішення Ренійського районного суду Одеської області від 14 травня 2009 р., справа № 2-704/2009 р.). 26 вересня 2009 р. позивач та представник відповідача уклали між собою письмовий договір купівлі-продажу житлового будинку. Відповідно до умов договору, позивач передав представнику відповідача, ОСОБА_3 обумовлену суму грошей, а представник відповідача в свою чергу передав позивачу ключі від житлового будинку.

Позивач в позові вказує, що після здійснення правочину (угоди), з’ясувалося, що представник відповідача, ОСОБА_3, хоча і діяв за згодою власниці житлового будинку -ОСОБА_2, однак належним чином ці повноваження не були оформлені. Тому, придбане позивачем нерухоме майно було відчужено особою, яка не мала на це право. Позивач звернувся до відповідачів з вимогою про оформлення належним чином повноважень представника, ОСОБА_3, для подальшого оформлення правочину. 16 лютого 2010 р. власник майна - відповідач ОСОБА_2, надала ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність на право продати належний їй житловий будинок. Однак після оформлення повноважень, представника ОСОБА_3, сторонам не вдалось належним чином оформити правочин з купівлі-продажу будинку, хоча фактично його було передано позивачу у власність, за що він сплатив обумовлену договором суму. Позивач декілька разів пропонував представнику відповідача, ОСОБА_3, вже після належного оформлення його повноважень, зареєструвати в нотаріальному порядку договір купівлі-продажу житлового будинку, але кожного разу представник відповідача відмовлявся, мотивуючи своєю зайнятістю та нестачею часу, тобто ухилявся від нотаріального посвідчення договору. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

По-перше, враховуючи вищевикладене, придбане позивачем нерухоме майно було відчужено особами, які не мали на це право. А якщо майно відчужене особами, які не мали на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо, відповідно до ст.388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього (ст.330 ЦК України).

Так, ст.388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленого для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Згідно ст.397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Так, позивач, як добросовісний набувач, у відповідності ст.330 ЦК України набув право власності на житловий будинок № 16 з надвірними спорудами та господарськими будівлями розташований по вул. Сергія Лазо в с.Орлівка Ренійського району Одеської області, придбавши у представника відповідача це нерухоме майно, яке він фактично не мав права відчужувати. У відповідності ст.388 ЦК України, судом було встановлено, що майно придбане позивачем у представника відповідача не було загублене власниками, не було вкрадено та не вибувало з володіння власників або особи, якій вони передали майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, а тому воно не може бути у нього витребувано.

По-друге, як вже вище зазначалося, між позивачем та відповідачем і її представником була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості, згідно якої відповідач через свого представника продала, а позивач купив житловий будинок № 19, з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований  по вул. Сергія Лазо в с.Орлівка Ренійського району Одеської області. Всі умови договору сторонами були виконані, окрім однієї: договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, що є обов’язковим і як вимагає того закон. Згідно ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута  взаємо згода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцям обумовлену суму грошей, продавці передали покупцю документи на житловий будинок, нерухомість в натурі. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються договором купівлі продажу від 26 вересня 2009 р. та розпискою ОСОБА_3 про отримання грошей.

Згідно ст.220 ЦК України договір, укладений  із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч. 2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин.

Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачам передані гроші, позивачу –об'єкт нерухомості, яким він на теперішній час користується, проте через нотаріальне не посвідчення договору, не може ним розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються договором купівлі-продажу від 26 вересня 2009 р., розпискою, крім того, обставини продажу, передачі грошей самі відповідачі не заперечують. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу в нотаріально є неможливим, оскільки прохання позивача з цього приводу відповідачами не сприймаються.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч.3ст.334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов’язки відповідача ОСОБА_2 щодо її житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, встановленні права на нерухомість у позивача, як добросовісного набувача, тому є правові підстави визнати право власності на житловий будинок № 16 по вул. Сергія Лазо в с.Орлівка Ренійського району Одеської області, за позивачем як за добросовісним набувачем та визнання договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 вересня 2009р. дійсним.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 215, 294  ЦПК України,  ст.ст. 16, 220, 328, 330, 334, 388, 397, 657 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями № 16, розташований по вулиці Сергія Лазо в селі Орлівка Ренійського району Одеської області.  

3. Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір купівлі-продажу від 26 вересня 2009 р., згідно із яким ОСОБА_2, через свого представника - ОСОБА_3, продала, а ОСОБА_1 купив житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями № 16, розташований по вулиці Сергія Лазо в селі Орлівка Ренійського району Одеської області  -  визнати  дійсним.

4. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями № 16, розташований по вулиці Сергія Лазо в селі Орлівка Ренійського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Строк оскарження рішення в апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області - 10 днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                         Суддя:                                                        І.Д. Бошков