Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-4911\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Краснопольська Л.П.
Категорія - 10.3.1 Доповідач Кодрул М. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді –Кодрула М.А.
Суддів –Черненко В.В., Потапенко В.І.
відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року № 2748-УІ, розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А :
02 серпня 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом в порядку ЦПК України про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Зазначав, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не нараховувалося та не виплачувалося, просив визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року.
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року позов задоволено частково. Суд поновив строк звернення до суду, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка виплачена позивачу за цей період.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
18 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1691-У1 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, який набрав чинності з 10 березня 2010 року. Цим законом встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а п.3 ч.1 ст.18 КАС України виключено.
Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року № 1691-У1.
Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з 09.09.2010 року справи даної категорії повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції не звернув уваги на зміни в діючому законодавстві, ухваливши рішення за нормами ЦПК після прийняття рішення Конституційним Судом України від 09.09.2010 року.
Вказана обставина є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Оскільки позивач має право на отримання підвищення до пенсії, відтак він має право на звернення до суду за захистом порушеного такого права.
Однак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30 липня 2010 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. В частину другу статті 99 КАС України внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов, в якому заявлені, в тому числі і вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007, 2008 , 2009 роки подано до суду 02 серпня 2010 року тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.
Позивачем у справі було заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду за захистом порушеного права , який судом першої інстанції було поновлено.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не встановив поважності причин пропуску такого строку.
Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, тому позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду. Право на звернення не залежить від прийняття рішень Конституційним Судом України.
Оскільки позивач звернувся до суду 02 серпня 2010 року, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо не нарахування та не виплати позивачу пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період 01 січня 2006 року по 31.12.2009 року скасувати, а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
На час розгляду справи Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік не призупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст.6 цього Закону.
Проте, УПФУ в Новоархангельському районі Кіровоградської області будь-яких дій з цього приводу не здійснювало.
Отже, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України та враховуючи час звернення до суду позивача з позовом, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов’язання УПФУ в Новоархангельскому районі провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 02. 02. 2010 року по 14.09. 2010 року. Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надано державою і закріплено вказаним законом.
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею визначені та закріплені в Законі.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позовних вимог є безпідставними і такими, що висновку суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельскому районі Кіровоградської області –задовольнити частково.
Рішення Новоархангельского районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельскому районі Кіровоградської області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 02.02. 2010 року по 14.09. 2010 р.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельскому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”починаючи з 02. 02. 2010 року по 14.09. 2010 року, з урахуванням проведених за цей період виплат.
Позовні вимоги в іншій частині - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, з дня отримання її копії .
Головуючий суддя :
Судді: