ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/1233/2011
11 квітня 2011 року 15год. 00хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
Дубенський міжрайонний прокурор в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Дубенський міськрайонний центр зайнятості
до Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат"
про стягнення заборгованості в сумі 1920,37 грн., -
ВСТАНОВИВ :
Дубенський міжрайонний прокурор в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Дубенський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 1920,37 грн.
Справа розглянута в порядку скороченого провадження.
Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 22 березня 2011 року відповідачу було надано десятиденний строк з дня одержання ухвали, копії позовної заяви та копій документів для подання заперечення. У вказаний строк відповідачем не було подано заперечення на адміністративний позов та заяви про визнання позову.
Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Суд виходив із такого.
Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року № 1533-III (далі Закон 1533-III) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі -страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України.
Частина 1 ст. 8 Закону 1533-III визначає поняття Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд). Фонд створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Стаття 16 Закону 1533-III передбачає такі джерела коштів Фонду та їх використання: страхові внески страхувальників, асигнування державного бюджету, суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення", прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку, благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, інші надходження відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 цього ж Закону перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Пункт 14 ст.1 Закону 1533-III визначає, що страховими внесками є кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.
Згідно розрахунку позовних вимог (а.с.8) за відповідачем за 2010 рік рахується несплачена заборгованість (недоїмка) по сплаті страхових внесків до Фонду, в сумі 1920,37 грн.
Доказів погашення боргу відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Пунктом 9.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 року (далі Інструкція), визначено, що усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку, а також передбачено, що право подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Стаття 8 вказаної Інструкції передбачає обов'язок роботодавців своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців та застрахованих осіб встановлюється щорічно Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.
З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1920,37 грн. підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.
В пункті 6 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-XII визначено право прокурора звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" на користь позивача - Дубенського міськрайонного центру зайнятості заборгованість по сплаті страхових внесків за 2010 рік в сумі 1920,37 грн.
Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.
У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов’язаний виконати постанову негайно.
Суддя Махаринець Д. Є.