Справа №  2-1020/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Мусієнко Н.М.,

при секретарі Явісенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ „Банк „Фінанси та Кредит” в особі Філії „Запорізьке РУ” АТ „Банк „Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в заяві, що 23.07.2008року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 17-35068-33, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 10000,00грн., зі сплатою 0,0001 % річних та щомісячної комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів, строком повернення до 23.04.2011р. Однак, взяті зобов'язання по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, в обумовлені кредитним договором строки, відповідачка належним чином не виконала, і станом на 11.11.2010рік має заборгованість в розмірі 23053,09грн., яка складається з: основної заборгованості – 8700,00грн.; простроченої заборгованості  – 5254,41грн., по пені – 9098,68грн. Позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 23053,09грн., а також стягнути з відповідачки понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 230,53грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00грн.    

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечувала, суду пояснила, що заборгованість виникла через скрутне матеріальне становище та зобов’язалась погасити заборгованість.

Розглянувши  матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і у встановлений термін, відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 530, 1049 ЦК України якщо у зобов’язанні  встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк. Позичальник  зобов’язаний повернути  позикодавцеві  позику  у строк та в порядку,   що встановлені договором.

Судом встановлено що, 23.07.2008року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 17-35068-33, відповідно до якого відповідачка отримала 10000,00грн., з оплатою по процентній ставці 0,0001% річних, строком до 23.04.2011р.

Позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов’язання за договором і надав відповідачці суму кредиту, а та у свою чергу прийняті зобов’язання не виконала, у зв’язку з чим станом на 11.11.2010рік має заборгованість у сумі 23053,09грн., яка складається з: поточної заборгованості по кредиту – 8700,00грн.; простроченої заборгованості по кредиту та процентам – 5254,41грн., пені за прострочені проценти та кредит – 9098,68грн.

Згідно п.3.2 кредитного договору, позичальник зобов’язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, і сплатити проценти за користування кредитними ресурсами до 23.04.2011р.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачка істотно порушує умови договору, тому заявлені позовні вимоги законні та обґрунтовані, і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 17-35068-33 від 23.07.2008р. в розмірі 23053,09грн. Також згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача мають бути стягнуті понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору – 230,53грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00грн.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 1049, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ „Банк „Фінанси та Кредит” в особі Філії „Запорізьке РУ” ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит” (69037, м.Запоріжжя, вул.40років Радянської України, 39, р/р № 37390010900980, у Філії „Запорізьке регіональне управління” АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086) заборгованість за кредитним договором в розмірі 23053,09грн.(двадцять три тисячі п’ятдесят три гривні 09коп.), та понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 230,53грн. (двісті тридцять гривень 53коп.), та витрати по оплаті на інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120,00грн.(сто двадцять гривень).

Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було проголошено рішення, має право  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                          Мусієнко Н. М.