Справа № 2-а-4668 /11

                                                                                                                                                                                         ПОСТАНОВА

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            15.04. 2011 р. Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого- судді               Омельченко Н.І.

при секретарі:                       Макушенко К.В.

          розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до інспектора ІДР ВДАІ  Київського району м.Харкова Сердюк ОСОБА_2 –про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

                                            ВСТАНОВИВ :

    11.03.2011 р. ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом до інспектора ІДР ВДАІ  Київського району м.Харкова Сердюк ОСОБА_2 –про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 17.02.2011 року близько 09 год. 35 хв. він дійсно  керував своїм  автомобілем НОМЕР_1, був зупинений працівником ІОДР ВДАІ Київського району м. Харкова старшим лейтенантом міліції  ОСОБА_3,  на вул. Бажанова у м. Харкові. Згідно слів працівника ДАІ він проїхав перехрестя пров. Фейєрбаха з вул. Харківська набережна на забороняючий сигнал світлофора ( червоний) та чекав дозволяю чого сигналу для руху транспортного засобу безпосередньо на перехресті, чим допустив порушення п. 16.3. ПДР України, внаслідок чого складено протокол серії АХ1 № 172384 про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії АХ1 № 048439 та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500,00 грн., передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з наступних підстав: відповідач порушив вимоги п. 15.1., 15.2., 15.3., 15.5. Наказу МВС № 111 від 26.06.2009 року, а саме сигнал відповідачем про зупинку автомобіля позивача подано не зрозуміло, з лівої від позивача сторони, з боку проїзної частини, де на тротуарі стояв автомобіль марки ОСОБА_4 без спец сигналів, з якого виходив відповідач, крім того місце зупинки його автомобіля вказане жезлом відповідача суперечило п. 15.9 ПДР, відповідач чітко не назвав свого звання. З місця влаштування відповідача не чітко видно дорожню розмітку, місце де стояв автомобіль позивача, світлофор та інше. Відповідачем не надано доказів стосовно порушення позивачем правил дорожнього руху.      

На підставі викладеного зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення,  просив вимоги задовольнити.

                                           ( а.с.3-4 )

           Позивач повністю підтримав вимоги та дав пояснення відповідно до викладених у позові.

Відповідач про час розгляду справи належним чином повідомлений, але в судове засідання не з’явився без поважних причин. Про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Оскільки відповідач є суб’єктом владних повноважень, повідомлений про дату час і місце розгляду справи під розписку, суд розглядає справу за його відсутністю на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача,  вивчивши матеріали справи та надані докази, суд  вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 3 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (далі - Положення №341), затверджену Постановою Кабінету Міністрів України №341 від 14 квітня 1997 року із змінами, одною з основних завдань Державтоінспекції є виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху.

Згідно з пп. 4 п. 4 Положення №341 Державтоінспекція повинна здійснювати контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України "Про дорожній рух", правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, а відповідно до пп. 6 п. 5 - забороняти подальший рух та відстороняти від керування транспортними засобами водіїв у випадках, передбачених Правилами дорожнього руху та іншими актами законодавства.

Судом встановлено, що 17.02.2011 року о 09.40 годин, інспектором ІДР ВДАІ  Київського району м.Харкова Сердюком ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АХ1 № 172384 відносно ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1  17.02.2011 р. в 09 год. 35 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_2, по пров. Фейєрбаха на перехресті з вул. Харківська Набережна в м. Харкові, проїхав світлофор та регульований пішохідний перехід  на забороняючий ( червоний) сигнал світлофора, чекав дозволяючого сигналу світлофора на перехресті,   чим порушив п. 16.3. Правил дорожнього руху України, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, постановою інспектора від 17.02.2011 року АХ1 № 048439, ОСОБА_1  був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу  у розмірі 500 грн., пояснення ОСОБА_1  внесені до протоколу про адміністративне правопорушення. Копія протоколу та постанови надані ОСОБА_1, відповідно до вимог КУпАП, про що свідчить його запис про отримання ним вказаних документів . Крім того є розпис ОСОБА_1, що він ознайомлений з правами та обов»язками, перебаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.  

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд вважає доведеним, що позивач 17.02.2011 р. в 09 год. 35 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_2, по пров. Фейєрбаха на перехресті з вул. Харківська Набережна в м. Харкові, проїхав світлофор та регульований пішохідний перехід  на забороняючий  ( червоний) сигнал світлофора, чекав дозволяючого сигналу світлофора на перехресті, чим порушив п. 16.3. Правил дорожнього руху України,   що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, а у суда не має підстав для недовіри вказаним доказам.

А тому посилання позивача, викладені ним у позовній заяві -  суд вважає надуманими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки повністю спростовуються вище викладеними доказами.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено  ст.122 ч. 2 КУпАП, тобто порушення водіями правил проїзду перехресть.

Згiдно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата i мiсце його складення, посада, прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка склала протокол; вiдомостi про особу, яка притягається до адміністративної вiдповiдальностi (у разі її виявлення); мiсце, час вчинення i суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає вiдповiдальнiсть за дане правопорушення; прiзвища, адреси свiдкiв i потерпiлих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi; iншi вiдомостi, необхiднi для вирiшення справи. Протокол пiдписується особою, яка його склала, i особою, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi; при наявностi свiдкiв i потерпілих протокол може бути пiдписано також i цими особами.

Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 17.02.2011 року, у протоколі зазначені : дата i мiсце його складення, посада, прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка склала протокол; вiдомостi про особу, яка притягалася до адміністративної відповідальності- позивача ; час вчинення i суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає вiдповiдальнiсть за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi; iншi вiдомостi, необхiднi для вирiшення справи. Протокол пiдписаний особою, яка його склала, i особою, яка притягувалася до адмiнiстративної відповідальності.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються  на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним , що позивач  скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена  ст.122 ч.2 КУпАП., в зв’язку з чим  постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно  позивача від 17.02.2010 року –є  законною, а дії  посадової особи інспектора ІДР ВДАІ  Київського району м.Харкова Сердюк ОСОБА_2 відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись   ст. ст. 6-14, 69- 71, 159-163  КАСУ,  ч. 2 ст.122, 251, 252, 247, 256,283, 293 КУпАП, Законом України “Про дорожній рух”, Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ , суд –

                                                  ПОСТАНОВИВ:

                В задоволенні позову  ОСОБА_1 до інспектора ІДР ВДАІ  Київського району м.Харкова Сердюк ОСОБА_2  –про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від  17.02.2011 року   –відмовити.

   Постанова оскарженню не підлягає.

                   Суддя  підпис                                              ОСОБА_5

З оригіналом згідно. Суддя