Справа  № 2-225/11

Категорія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 травня 2011 р.

Богуславський районний суд  Київської області в складі:

головуючого судді                                                   Якутюка В.С.,

при секретарі                                                              Давиденко М.В.,

з участю представника позивача                                ОСОБА_1,  

відповідачки                                                              ОСОБА_2,

представника відповідачки                                         ОСОБА_3,

представника відповідача                                               ОСОБА_4,

представника третьої особи                                           ОСОБА_5,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богуславі цивільну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ісайки Агро» до ОСОБА_2, управління Держкомзему у Богуславському районі і третьої особи ОСОБА_6 про визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до СТОВ «Ісайки Агро» та третьої особи ОСОБА_6 про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В:          

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за СТОВ «Ісайки Агро» переважне право на поновлення договору оренди землі з ОСОБА_2 та зобов’язати управління Держкомзему у Богуславському районі провести реєстрацію договору оренди землі від 20 грудня 2010 року з відповідачкою та товариством, посилаючись на те, що 06 липня 2005 року між СТОВ «Ісайки Агро» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3, 3435 га, розташованої на території Ісайківської сільської ради Богуславського району, термін дії якого становив п’ять років і який був зареєстрований Ісайківською сільською радою Богуславського району. Після закінчення терміну договору відповідачку було повідомлено в усній формі про закінчення дії договору і про намір товариства продовжити його дію на наступний термін. Відповідачка підписала з товариством новий договір оренди землі 20.12.2010 року на нових умовах, хоча і не повідомила СТОВ «Ісайки Агро» про те, що вона раніше 10.09.2010 року підписала аналогічний договір оренди землі з іншим орендарем ОСОБА_6 на інших умовах. Позивач вважає, що оскільки всі умови попереднього договору зі сторони СТОВ «Ісайки Агро» були виконані в повному обсязі, то відповідачка порушила переважне право товариства на поновлення договору оренди землі відповідно до п.8 Договору оренди землі від 06.07.2005 року, а тому змушений звернутися з відповідним позовом до суду.

В свою чергу відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд відмовити СТОВ «Ісайки Агро» в задоволенні заявленого позову щодо визнання переважного права на поновлення договору оренди та визнати договір оренди землі від 20 грудня 2010 року між нею та СТОВ «Ісайки Агро» недійсним.         

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на вищенаведені обставини і просила суд його задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відповідачки ОСОБА_2 відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що дійсно в 2005 році вона укладала договір оренди земельної ділянки з СТОВ «Ісайки Агро» і відповідно до умов договору позивач сплачував орендну плату. Після закінчення строку договору вона вирішила не продовжувати надалі договір оренди з позивачем і влітку 2010 року в усній формі повідомила керівництво СТОВ «Ісайки Агро» про її небажання поновляти вказаний договір на новий строк, а  тому уклала новий договір оренди землі з іншим орендарем ОСОБА_6, який запропонував їй кращі умови договору. Вона вважає, що оскільки являється власником земельного паю, то має права сама вирішувати кому віддавати його в оренду, а тому просила суд відмовити позивачу в задоволенні заявленого позову, а її зустрічний позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що до відділу земельних ресурсів звернулась з заявою відповідачка з проханням не реєструвати її договір оренди землі з СТОВ «Ісайки Агро», оскільки вона не бажає передавати свою земельну ділянку в оренду даному товариству і під примусом змушена була підписати вказаний договір, тому відповідно до ст.154 ЗК України, органи виконавчої влади без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов’язки чи обмеження.

 Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що кожен власник земельної ділянки вправі розпоряджатися своєю земельною ділянкою на власний розсуд і ніхто не може його примусити передати в оренду землю без його згоди. В даному випадку, відповідачка уклала договір оренди землі з іншим орендарем і це її право.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила факт, що на відповідачку ОСОБА_2 при  укладання нового договору оренди землі ніякого психічного насильства не застосовувалось і відповідачка власноручно підписала договір оренди землі з СТОВ «Ісайки Агро» на нових умовах.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердила той факт, що при видачі зерна кукурудзи на відповідачку здійснювався психологічний тиск, якщо в разу не підписання договору, то кожен орендодавець отримав зерна в меншому розмірі ніж ті, хто цей договір підпише, тому як вона так і відповідачка змушені були підписати вказаний договір оренди землі від 20.12.2010 року.  

Суд, заслухавши сторони, свідків та дослідивши письмові матеріали справи, вважає  за необхідне відмовити СТОВ «Ісайки Агро» в задоволенні позову і також відмовити ОСОБА_2 в задоволенні зустрічного позову, виходячи із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 3,3435 га, розташованої на території Ісайківської сільської ради Богуславського району Київської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №458078, виданого Богуславською районною державною адміністрацією Київської області 22 червня 2005 року.

Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Із ч.1 ст.126 ЗК України видно, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Із копії договору оренди земельної ділянки від 06 липня 2005 року вбачається, що ОСОБА_2 та СТОВ «Ісайки Агро» уклали договір оренди земельної ділянки розміром 3,3435 га ріллі, а також частки спільної власності 48, 9 га багаторічних насаджень та 309, 3 га сіножатель у спільної власності строком на 5 років (до 06.07.2010 року) з виплатою орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 668 грн.50 коп., яку орендар сплачує до 31 грудня кожного року.

Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Із ст.13 Закону України “Про оренду землі” видно, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.18 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про оренди землі», після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має право за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Із ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі», у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутністю письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до п.8 Договору оренди землі від 06.07.2005 року, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, однак цього позивачем зроблено не було, про що підтвердив і представник позивача в судовому засіданні.

Крім того, договір оренди землі від 06 липня 2005 року між сторонами був зареєстрований 29 липня 2005 року за №84 Ісайківською сільською радою Богуславського району, хоча в 2005 році він повинен був бути перереєстрованим в Державному земельному кадастрі, а оскільки позивачем цього зроблено не було, то цей договір слід вважати недійсним, а тому СТОВ «Ісайки Агро» не може мати переважного права на переукладення договору оренди з відповідачкою.  

Щодо задоволення зустрічного позову відповідачки про визнання договору оренди землі від 20 грудня 2010 року недійсним, укладеного між нею та СТОВ «Ісайки Агро», то він не підлягає задоволенню, оскільки на даний час вказаний договір і так являється не дійсним, оскільки відповідно до ст.18 ЗК «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.  

На підставі ст.ст.18, 33 Закону України «Про оренду землі», ст.792 ЦК України,  керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 61, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Головуючий: суддя           ОСОБА_9