ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2611/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Ворошилові Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , -
В С Т А Н О В И В:
30 березня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за І квартал 2005 року в сумі 167 грн 68 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до статей 14-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Статтею 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов‘язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Але, в порушення вказаних норм відповідач своєчасно не сплатив страхові внески, в зв’язку з чим утворилась недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 1 квартал 2005 року в сумі 167 грн 68 коп.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Повістка та ухвали суду, що направлялись відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".
Суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі –Закон № 1058) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно зі статтею 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що відповідач є фізичною особою - підприємцем та взятий на облік як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 3 частини 1 статті 11 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску
Згідно з пунктом 5.3.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція), страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.
Крім того, зазначені особи зобов'язані подавати до органу Пенсійного фонду до 1 квітня, наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків ( додаток № 26 до Інструкції №21-1).
Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 1 квартал 2005 року та подано звіт, згідно якого сума страхових внесків, що підлягає сплаті, складала 251 грн 52 коп. (з урахуванням часткового погашення заборгованість на дату звернення до суду складає 167 грн 68 коп.), що відповідає положенням статті 4 Закону України "Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування", статті 19 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
Судом встановлено, що вимога про сплату боргу № Ф 716 від 06.03.2007 року на суму 251 грн 52 коп. станом на 28.02.2007 року направлялась позивачем на адресу відповідача та була ним отримана. Копії вимоги та доказів її направлення наявні у матеріалах справи.
Як з’ясовано судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обов’язок по сплаті заборгованості зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування виконала частково, сплативши 83 грн 84 коп., інша сума заборгованості в розмірі 167 грн 68 коп. залишається непогашеною, що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача, копія якого наявна у матеріалах справи.
У матеріалах справи відсутні докази того, що дана вимога оскаржувалась відповідачем до органів Пенсійного фонду або до суду.
Таким чином, сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 1 квартал 2005 року становить 167 грн 68 коп.
Пунктом 7 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинного з 01.01.2011 року) визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно частини 3 статті 106 Закону України № 1058 відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 167 грн 68 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області (рахунок 25609312305 в ОПЕРВ Ощадбанк м. Полтави, МФО 331467, ід. код 22529675) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за І квартал 2005 року в сумі 167 грн 68 коп. (сто шістдесят сім гривень шістдесят вісім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 10 травня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол