УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 10/0690/160/11

Стаття 149 ч.3       Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

                У Х В А Л А

          Іменем  України

 15 квітня 2011 року   колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого................................ Гузовського О.Г.,

суддів..............................Ляшука В.В., Слісарчука Я.А.

з участю прокурора.....................Чуприни А.В.

адвоката........................................ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи за  апеляцією прокурора на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2011 року щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Миколаївка, Борзнянського району, Чернігівської області, громадянина України, українця, одруженого, приватного підприємця, проживаючого в  АДРЕСА_1,

про відмову в задоволенні подання слідчого про продовження строків тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що в квітні 2010 року, невстановлена слідством особа, мешканець м. Рахим ОСОБА_16, Ісламської Республіки Пакистан, громадянин Пакистану на ім’я ОСОБА_17, з метою неодноразового вчинення незаконних угод, об'єктом яких являються декілька людей, а саме громадян Ісламської Республіки Пакистан, пов'язаних із з вербуванням, переміщенням, передачею, з метою подальшої експлуатації їх праці, з використанням обману та уразливого стану осіб, попередньо організував стійку злочинну групу для неодноразового вчинення злочинів на тривалий період, яка характеризувалась наявністю керівника і організатора злочинної групи, розробленого єдиного плану вчинення кожного злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими зв'язками і розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, розподілом між учасниками групи коштів, здобутих злочинним шляхом.

До складу організованої групи крім ОСОБА_17 увійшли громадянин Пакистану, невстановлена слідством особа, яка проживає в м. Лахор Ісламської Республіки Пакистан на ім’я ОСОБА_9, громадяни України ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_6.

З квітня 2010 року вказаними особами вчинялись незаконні угоди, об'єктами яких являлись декілька людей, а саме громадяни Ісламської Республіки Пакистан, пов'язані із з вербуванням, переміщенням, передачею, з метою експлуатації їх праці, з використанням обману та уразливого стану цих осіб.

По вказаному факту 18.02.2011 року проти ОСОБА_6 було порушено кримінальну справу, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, а 28.02.2011 року відносно останнього було порушено кримінальну справу по ч. 3 ст.149 КК України.

18.02.2011 року підозрюваний ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

          21.02.2011 року Корольовським районним судом м.Житомира ОСОБА_6 обрана міра запобіжного заходу - тримання під вартою.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2011 року ОСОБА_6 змінено запобіжний захід тримання під вартою на запобіжний захід – заставу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн.

В апеляції прокурор просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що під час розгляду справи судом було вивчено лише характеризуючи дані обвинуваченого, а саме наявність хронічних хвороб та відсутність судимостей, однак судом не було враховано те, що хвороби обвинуваченого не є перешкодою для утримання його в умовах СІЗО і стаціонарного лікування останній не потребує, а амбулаторне може бути надане і в СІЗО.

По справі потерпілими було заявлені цивільні позови на загальну суму 65000 грн., у відповідності до ст. 1541 КПК України сума застави не може бути меншою розміру цивільного позову по кримінальній справі.

Також не враховано той факт, що підозрюваний перебуваючи на волі має можливість впливати на свідків у справі, здійснювати вплив на хід розслідування, використовуючи свої зв’язки у вищих органах держаної влади.

Адвокат ОСОБА_5 діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав заперечення на апеляцію прокурора, в яких просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову суду без зміни.

Стверджує, що позовні заяви потерпілих, які є в матеріалах справи не обґрунтовані та не були представлені до суду під час вирішення питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 При цьому апелянт не наголошував увагу суду на тому, що в справі є цивільні позови і після доручення до справи квитанції про суму внесених коштів під заставу цьому не заперечував.

Заслухавши доповідача, засуджених, міркування прокурора, слідчого, обговоривши доводи апеляцій та заперечення на апеляцію адвоката ОСОБА_5, перевіривши матеріали подання та кримінальної справи, судова колегія вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні подання та обравши, як запобіжний захід заставу, в сумі 30000 грн, що на думку суду значно перевищує розмір визначений ч.2 ст.1541 КПК України, суд першої інстанції послався на те, що досудовим слідством не надано доказів про можливий вплив ОСОБА_6 на суд та досудове слідство, яке фактично закінчене, ухилення останнього від явки до слідчих органів та суду; що ОСОБА_6 раніш не притягувався до кримінальної відповідальності, є особою похилого віку, має постійне місце роботи та проживання, хворіє на ряд хронічних захворювань.

Судова колегія вважає, що подання, судом розглянуте поверхово, без належного дослідження всіх обставин справи. При цьому, прийнявши до уваги наявність хронічних хвороб та відсутність судимостей, судом залишено поза увагою, що хвороби обвинуваченого не є перешкодою для утримання його в умовах СІЗО і стаціонарного лікування останній не потребує, а амбулаторне може бути надане і в умовах СІЗО.

Крім того, по кримінальній справі потерпілими ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 були заявлені цивільні позови на загальну суму 65000 гривень. У відповідності до вимог ч.2 ст. 1541 КПК України сума застави не може бути меншою розміру цивільного позову по кримінальній справі. Судом при визначенні розміру застави ці обставини та вимоги закону не враховані, сума заявлених цивільних позовів не перевірена.

Відмовляючи в задоволенні подання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 судом залишений поза увагою той факт, що останній раніше застосовував фізичне насильство щодо потерпілого ОСОБА_13 Це має значення для з’ясування питання щодо можливого впливу його на потерпілих та свідків у справі під час її розслідування.  Необхідно враховувати і ту обставину, що злочин пов’язаний із злочинними зв’язками за кордоном, а обрання запобіжного заходу має мету запобігти спробам ухилитися від слідства та суду.

У зв'язку з наведеним судова колегія вважає, що постанова суду про відмову в задоволенні подання слідчого про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд..

На підставі викладеного, керуючись ст. 365, ст. 366, ст. 382 КПК України, колегія апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2011 року, щодо ОСОБА_6 про відмову в задоволенні подання слідчого про продовження строків тримання під вартою – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншому судді.

Судді: