Судове рішення #15088045

     

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

06 травня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів  судової палати з розгляду  цивільних справ апеляційного суду Рівненської області  в складі:         суддів                         Боймиструка С.В., Мельника Ю.М., Рожина Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України  в Радивилівському  районі  Рівненської області на постанову  Рівненського окружного адміністративного суду від  10 липня  2009 року у справі за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49 до управління Пенсійного фонду України  в Радивилівському районі  про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

                                                              ВСТАНОВИЛА:

          Позивачі  звернулись  до суду із адміністративними  позовами, які були об’єднані в одне провадження, та просили відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, та зобов’язати  відповідача здійснити перерахунок та виплатити  їм 30 відсотків  надбавки до пенсії в розмірах, визначених  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2006 –2007 роки в розмірі 2733 грн. 30 коп.

          Вказували, що  відповідач всупереч вимогам ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»та Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року не виплачував їм  надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Строк звернення до суду вважають не пропущеним, оскільки про прийняття неконституційних законів, що обмежують їх права, вони  повідомлені не були. Про порушення своїх прав взнали з місцевої преси в листопаді 2008 року.

          Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року позов задоволено частково. Визнано  протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачам щомісячного підвищення до пенсії в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату на користь позивачів підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 710 грн. 91 коп. З посиланням на ст.87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»місцевим судом зроблено висновок про незастосування строку позовної давності в даному спорі.

У задоволенні решти позовних вимог, зокрема за 2006 рік,  відмовлено.          

          

_____________________________________________________________________________________________

справа № 22-а-1399/2011                                                            головуючий в суді 1-ої інстанції Юрчук М.І.

                                                                                Суддя-доповідач Боймиструк С.В.          





В апеляційній скарзі відповідач зазначав, що оскаржувана постанова є незаконною та не обґрунтованою, оскільки суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та зробив не вірні висновки, порушив ряд норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує на пропуск позивачами річного строку звернення до суду та відсутність підстав для його поновлення судом, про що просив суд і в запереченнях на позови.

          Із цих підстав просив оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачам  в  позові.

          Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню частково з таких підстав.

          Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із того , що порушене право позивачів підлягає захисту шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на користь кожного з позивачів конкретної грошової суми.

          Такий висновок суду не відповідає положенням ст.ст. 21, 105, 162 КАС України , згідно яких, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.

          Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачам сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про виплату їх конкретних розмірів.

          Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що при ухваленні  постанови щодо частини позовних вимог - за 2007 рік, суд не виконав вимог КАС , що призвело до неправильного вирішення частини спору.

          Із матеріалів справи вбачається ,  що позивачі, відносяться до соціальної категорії  громадян «діти війни»і знаходяться на обліку у відповідача.

          Дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до п. 12 ч.1 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік.

           Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст.. 111 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік».          Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачам підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Позивачі за захистом порушеного в 2007 році права на отримання підвищення до пенсії звернулись в кінці грудня 2008 року –через півтора року після винесення рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007року № 6-рп/2007, тобто з пропуском встановленого на той час ст..99 КАС України річного строку звернення за захистом порушеного права.

В запереченнях відповідача на подані позови, містяться вимоги про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду  передбачених ст.100 КАС України та прохання про відмову в його поновленні.

  Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час розгляду справи місцевим судом) пропущення строку звернення до суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду.

  Цю обставину  місцевий суд  належним чином не дослідив та процесуальне рішення щодо його поновлення чи застосування наслідків пропуску строку відповідно до ст.100 КАС України не прийняв.

  Посилання суду в тексті оскаржуваної постанови на ст. 87 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", як на обґрунтування незастосування пропуску звернення до суду, є безпідставним, оскільки вказана норма не підлягає застосуванню до даних правовідносини. Позивачі оспорюють нарахування і виплату не самої пенсії, а підвищення до пенсії, яке не регулюється вказаним Законом.

  Згідно ч.2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів, вирішуючи дану справу, застосовує наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду, а тому вимоги позивачів, що виходять за межі річного строку звернення, згідно вимог  ст. 100 КАС України,  залишає  без розгляду, оскільки підстав для поновлення такого строку не вбачає.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»  набрав чинності з 1 січня 2006 року.

Про порушення свого права позивачі повинні були дізнатися з моменту  неотримання  підвищення до пенсії  після ухвалення Конституційним Судом України рішення  від 9 липня 2007 року.

Посилання позивачів, що їм стало відомо про порушення їх прав в листопаді 2008 року лише з висвітлення в пресі інформації про вказане рішення Конституційного Суду України,  не заслуговує на увагу.

  Враховуючи наведене та дату звернення позивачів до суду, колегія суддів, прийшла до висновку про залишення без розгляду позовних вимог за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року включно.

          Отже, постанова місцевого суду  в частині зобов’язань відповідача не може залишатись чинною, а тому її слід скасувати та  прийняти у справі ухвалу про залишення позову в цій частині без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

          Керуючись ст. 100, 197,  п.4 ч.1 ст. 198,   п.4 ч.1 ст. 202, п.4 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України ,   колегія суддів,

                                                                  У Х В А Л И Л А :          

          Апеляційну  скаргу управління Пенсійного фонду України в Радивилівському  районі Рівненської області –задовольнити частково.                                                                                                    Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від  10 липня 2009 року –скасувати в частині вирішення вимог за 2007 рік.

Позовні вимоги позивачів про зобов’язання  відповідача здійснити перерахунок та виплатити  їм 30 відсотків  надбавки до пенсії в розмірах, визначених  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за  2007 рік - залишити без розгляду.

          В іншій частині постанову Рівненського окружного адміністративного суду від  10 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили .

          Судді:

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація