Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 травня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді: Хилевича С.В.
суддів: Буцяка З.І., Оніпко О.В.
при секретарі судового засідання Панас Б.В.
за участю ОСОБА_1 та представника публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра” –Іванюка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 4 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра” про стягнення заборгованості за банківським вкладом (депозитом), процентів на суму вкладу, трьох процентів річних від простроченої суми та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 4 березня 2011 року зазначені вимоги задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра” (далі - ПАТ „Надра” або Банк) на користь позивача 4 802, 50 гривень процентів по вкладах, 733, 06 гривень трьох процентів річних від простроченої суми та 120 гривень понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з Банку в дохід місцевого бюджету 55, 35 гривень судового збору.
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, позивач подав апеляційну скаргу, де фактично покликався на неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність зроблених висновків обставинам справи.
На обґрунтування скарги зазначав про недонарахування на його користь судом 102, 41 гривень процентів за договором від 09.10.2008 року №653763, не взято до уваги його доводи про необхідність нарахування процентів по вкладу за час з 15.03.2009 року по 10.08.2009 року за договором від 15.12.2008 року №723083. За умовами додаткової угоди №1 (п. 3), якою продовжено дію основного договору, інші умови договору залишено без змін, проте за період з 15.03.2009 року по 10.08.2009 року проценти за користування депозитом відповідач не нарахував, а суд залишив цю обставину без своєї уваги. Суму цих процентів, які підлягають йому до виплати, визначив у 658, 88 гривень. Крім того, вважав, що місцевий суд не врахував те, що сума вкладу у 8 000 гривень була простроченим грошовим зобов’язанням за 147 днів і не нарахував 96, 65 гривень в рахунок трьох процентів річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Наполягав про неврахування судом умов п. 3.3. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і
Справа №22-888-11 Головуючий у суді 1 інстанції: Харечко С.П.
Категорія: 19.27 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
фізичними особами України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516, за яким відповідач повинен був взяти його вимогу про повернення вкладу на облік позабалансового рахунку, виконати її відповідно до умов договору, а після виконання списати вимогу з позабалансового рахунку. Однак на порушення цього Положення Банк списав суми вкладів на поточний рахунок. При цьому відповідачу було відомо, що одержати кошти з поточного рахунку апелянт не мав можливості.
Вказував про порушення судом першої інстанції положень ч. 1 ст. 177 щодо об’єктів цивільних прав, ст. 536 щодо обов’язку боржника сплатити проценти за користування чужими коштами, ч. 1 ст. 625 щодо виконання грошового зобов’язання та ч. 2 ст. 1214 ЦК України щодо нарахування процентів у разі безпідставного збереження грошей. Через ці порушення сума процентів по вкладах за час користування чужими коштами склала 4 152, 89 гривень, а сума трьох процентів річних від простроченої суми –626, 91 гривень.
З наведених міркувань просив змінити рішення Рівненського міського суду від 4 березня 2011 року й додатково стягнути з відповідача на його користь 102, 41 гривень процентів за вклад за договором від 09.10.2008 року №653763 за час з 09.04.2009 року по 31.12.2009 року, 658, 88 гривень суми процентів за користування коштами та 96, 65 гривень трьох процентів річних за договором від 15.12.2008 року №723083 за час з 15.03.2009 року по 10.08.2009 року, 4 152, 89 гривень суми процентів по вкладах за час користування чужими коштами і 626, 91 гривень суми трьох процентів річних від простроченої суми за період користування чужими коштами.
У судовому засіданні ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.
Представник Банку, заперечуючи проти задоволення скарги, посилався на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи апелянта, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з його доведеності і обґрунтованості в частині 4 802, 50 гривень заборгованості Банку на користь позивача по процентах за договорами банківського вкладу та 733, 06 гривень трьох процентів річних. В решті місцевий суд вважав заявлені вимоги такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Проте повністю погодитися з висновками суду попередньої інстанції не може погодитися колегія суддів.
В силу ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, вклад (депозит) - це кошти у готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Матеріалами справи встановлено, що 9 жовтня 2008 року між відповідачем та ОСОБА_1 укладено договір №653763 банківського вкладу, за умовами якого позивач передав ПАТ „Надра” 7 000 гривень строком на шість місяців з депозитною ставкою у 18, 65 відсотків річних.
15 грудня 2008 року між сторонами укладено договір №723083 банківського вкладу, за яким ОСОБА_1 передав Банкові 8 000 гривень строком на три місяці з депозитною ставкою у 20, 45 відсотків річних. Договірні правовідносини за цим право чином були врегульовані додатковими угодами від 10 серпня 2009 року №№1 і 2, згідно з якими дію основного договору продовжено до 9 грудня 2009 року і зменшено суму вкладу до 4 000 гривень.
25 грудня 2008 року між контрагентами укладено договір №732838 банківського вкладу, за умовами якого ОСОБА_1 передав Банку 25 000 гривень строком на три місяці з 20, 45 відсотків депозитної ставки.
Від вимоги про стягнення сум банківського вкладу ОСОБА_1 відмовився у суді першої інстанції.
Апеляційним судом установлено, що в зв’язку з дією мораторію на задоволення вимог клієнтів, введеного постановою Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 року, суми за вкладами позивача перераховано на його поточний рахунок, зокрема за договором №653763 –31 грудня 2009 року, за договором №723083 – 10 грудня 2009 року, за договором №732838 –31 грудня 2009 року.
Частково погоджуючись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів знаходить такими, що підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 в частині додаткового стягнення 102, 41 гривень процентів за договором № 653763 банківського вкладу від 09.10.2008 року, 96, 65 гривень трьох процентів річних за договором №723083 від 15.12.2008 року за час із 15.03.2009 року по 10.08.2009 року та 626, 91 гривень трьох процентів річних від простроченої суми за період користування чужими коштами.
Так, при вирахуванні суми процентів за договором №653763 місцевим судом було допущено помилку і хибно визначено 852, 75 гривень за час з 09.04.2009 року по 31.12.2009 року, взявши за вихідну дану відсоткову ставку у 16, 65 відсотків. Натомість процентна ставка за цим правочином складала 18, 65 відсотків, а тому донарахуванню підлягає сума у 102, 41 гривень, що обчислюється шляхом множення 7 000 гривень суми вкладу на 18, 65, тобто відсоткову ставку, наступного ділення суми, що утворилась, на 365 днів, тобто кількість днів у році, та множення на 267 днів, тобто на кількість прострочених днів, що остаточно становить 954, 98 гривень. Віднявши від утвореної суми 852, 57 гривень, одержали спірну суму, тобто 102, 41 гривень.
Щодо визначення суми трьох процентів річних за договором №723083 від 15.12.2008 року та від прострочення всієї суми за весь час користування чужими коштами, то апеляційний суд також знаходить доводи скарги обґрунтованими, оскільки коштами за вкладом Банк фактично користувався у позадоговірних відносинах через припинення дії правочинів. Тому відповідно до правил ч. 2 ст. 625 ЦК України на ці кошти повинні бути нараховані три проценти річних як окремий вид відповідальності за порушення грошового зобов’язання.
В той же час, не заслуговують на увагу, позаяк не відповідають обставинам справи та вимогам закону, доводи про додаткове стягнення 658, 88 гривень процентів за користування коштами за договором №723083 від 15.12.2008 року та 4 152, 89 гривень суми процентів за вкладами.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України –за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Оскільки умови договорів банківського вкладу на час, за який просить позивач стягнути проценти, були припинені, тому будь-яких передбачених законом чи угодою підстав для стягнення суми процентів з Банку на користь ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
Судові витрати необхідно стягнути відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід стягнути на користь ОСОБА_1, а судовий збір –в дохід місцевого бюджету.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, змінивши рішення в частині стягнення сум процентів за договором №653763 від 09.10.2009 року та трьох процентів річних.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 4 березня 2011 року змінити в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра” на користь позивача сум процентів за договором банківського вкладу і трьох процентів річних, додатково стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_1 102 (сто дві) гривні 41 копійку за договором №653763 від 9 жовтня 2009 року, 96 (дев’яносто шість) гривень 95 копійок трьох відсотків річних за договором №723083 від 15 грудня 2008 року та 626 (шістсот двадцять шість) гривень 91 копійку трьох процентів річних від простроченої суми за весь період користування чужими коштами.
В решті - рішення суду першої інстанції залишити без змін, а подану апеляційну скаргу відхилити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра” на користь ОСОБА_1 120 гривень понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді та в дохід місцевого бюджету м. Рівного 25 гривень 50 копійок судового збору (ЄДРПОУ: 22586331; банк одержувача: ГУДКУ в Рівненській області; МФО: 833017; рр: 31414537700002; призначення платежу: код платежу 22090100).
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: