Справа №2-803/11

Категорія  56

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2011 року                                                                                                       м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі : головуючого – судді Коломієць О.С.  

при секретарі  Расеньчук В.С.  

розглянув у відкритому судовому засіданні  цивільну справу

за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2              

про розірвання шлюбу та встановлення порядку користування квартирою,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

        Сторони перебувають в шлюбі з 1987 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

        Позивач просить шлюб розірвати, посилаючись на ті обставини, що спільне життя з відповідачем не склалось, між сторонами виникли вкрай неприязні стосунки. Причиною того стали непорозуміння, що виникали в сім’ї через різні характери та різні погляди на життя. Тривалий час вони не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства. Подальше сумісне життя і збереження сім’ї вважає неможливим, оскільки сторони втратили один до одного почуття поваги та кохання, шлюб носить лише формальний характер. На примирення не погоджується, наполягає на розлученні.

      Крім того, в період спільного життя 08 травня 1996 року сторони придбали квартиру АДРЕСА_1.  Враховуючи, що між позивачем та відповідачем існують неприязні стосунки, постійно виникають сварки та конфлікти щодо порядку користування спірною квартирою, вирішити питання мирним шляхом неможливо, просила винести рішення яким встановити порядок користування спірним житлом, згідно якого виділити їй в користування жилу кімнату площею 17,4 кв.м., а відповідачу - жилу кімнату площею 14,7 кв.м., решту приміщень просила залишити у спільному користуванні сторін.

        В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з тих же підстав.

        Відповідач та його представник проти розірвання шлюбу не заперечували, зазначили, що наданий судом строк для примирення позитивних наслідків не дав. В частині встановлення порядку користуванні житлом просили відмовити, оскільки запропонований позивачем порядок буде порушувати права відповідача та інших мешканців квартири.  

        Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе визнати позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

        25 жовтня 1987 року сторони по справі уклали шлюб, який був зареєстрований Житомирським міським відділом РАГСу.

        Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. В судовому засіданні було встановлено, що подружжя, хоча і проживає в одній квартирі, проте протягом тривалого часу не підтримують подружніх стосунків та не ведуть спільного  господарства. Судом, відповідно до ст. 111 СК, вживалися заходи до примирення сторін шляхом надання строку для примирення з 23 грудня 2010 року по 21.03.2011 року. Проте зазначені заходи позитивних результатів не дали. За наведених обставин суд приходить до висновку про ухвалення рішення про розірвання шлюбу між сторонами, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам  кожного зі сторін. Після розірвання шлюбу позивачу присвоїти дошлюбне прізвище « Андрейчук».

       Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 08.05.1996р., яка була придбана сторонами під час шлюбу (а.с.5,6)    

        Правовідносини, які склалися між сторонами регулюються ст.ст. 60, 70, 71 Сімейного Кодексу України, де зазначено, що майно, нажите в період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, при поділі майна подружжя частки дружини та чоловіка є рівними. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.  

        У відповідності до ст. 358 ЦК України співвласники майна, що є у спільній  частковій власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, а при відсутності згоди – спір вирішується судом. Як видно з матеріалів справи, спірна квартира в багатоквартирному будинку не може бути поділена в натурі шляхом обладнання окремих ізольованих квартир, тому відповідно до положень п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок» може бути встановлений порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

      Спірна квартира складається з двох жилих кімнат площею 14,7 кв.м. та 17,4 кв.м. з балконом, які є суміжними, а також коридору, кухні, ванної кімнати та туалету (а.с.7-9). Сторонам по справі належить по Ѕ частині квартири чи по 15,75 кв.м. жилої площі (31,5 : 2 = 15,75 кв.м.). Встановлення порядку користування квартирою, шляхом виділення відповідачу кімнати площею 14,7 кв.м. буде порушувати його права, оскільки вхід до цієї кімнати буде здійснюватись через кімнату площею 17,4 кв.м., яку позивач просить виділити в своє користування, і відповідач буде позбавлений можливості користуватися жилою площею, яка відповідає його частці у спільній власності. Відповідно до ст. 312 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здісненні.

       За таких обставин, позов в частині встановлення порядку користування квартирою є безпідставним і до задоволення не підлягає.

      Керуючись ст.ст. 60, 70, 71, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 312, 358 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

В    И    Р    І    Ш    И    В  :

        Позов задовольнити частково.

        Розірвати шлюб між гр. України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та гр. України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований Житомирським міським відділом РАГСу, актовий запис № 2329 від 25.10.1987 року.

        Після розірвання шлюбу присвоїти позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище «Андрейчук».

       В решті позовних вимог позивачу відмовити за безпідставністю.

       Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

       Суддя :