РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362) 22-10-74, 26-28-94

Справа № 2-963/11

Номер рядка звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 року                                                                                                    

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

           судді                                            Лопацького В. А.   

          при  секретарі                           Іллюк С.Р.

          з участю: позивача                    ОСОБА_1

            відповідача                               ОСОБА_2

            представника відповідача        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У поданій до суду заяві позивачі просять стягнути з відповідачки борг за договором позики в сумі 2000 грн., суму з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 303, 54 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 101 грн., суму по відсотках облікової ставки НБУ в розмірі 328, 70 грн., моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та судові витрати по справі.    

              В обґрунтування своїх вимог зазначають, що між ними та відповідачкою 30.03.2009 року було укладено договір позики, згідно розписки відповідачка отримала від позивачів позику в сумі  2000 грн., із строком повернення рівними частинами (по 1000 грн.) 10.04.2009 року та 10.05.2009 року. На даний час відповідачка повернула позивачам лише 550 грн.

                     В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просить позов задоволити.

            Позивач ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі.

                 Відповідачка та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази подані сторонами, заслухавши покази свідків суд вважає, що позовні вимоги  підлягають до задоволення частково.  

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_2 брала позику у позивачів розміром 2000 грн. і власноручно писала розписку.

Як встановлено в судовому засіданні, між позивачами та відповідачкою був укладений договір позики, згідно розписки відповідачка отримала від позивачів позику в сумі  2000 грн., із строком повернення рівними частинами (по 1000 грн.) 10.04.2009 року та 10.05.2009 року. Умови договору відповідачка не виконує.   

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві   таку ж суму  грошових коштів (суму позики).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

            Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

             Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором чи законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

             Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов’язання, тобто в наявності порушення права позивачів, за захистом яких спрямоване їх звернення до суду.

           Разом з тим суд вважає, що розрахунок процентів та розміру інфляції позивачкою був проведений не вірно, оскільки позивачка в своїх розрахунках виходила з розміру боргу у 2000 грн., в той же час борг відповідачкою в розмірі 550 грн. був погашений. Тому при перерахуванні розміру процентів та індексу інфляції суд  вважає, що стягненню підлягають 293,54 грн.  -  сума з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 62 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

          На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачки також підлягає до стягнення на користь позивачів сплачені судові витрати у виді витрат з інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

           Крім стягнення боргу та сум за прострочення виконання зобов`язання позивачка також просить суд стягнути з відповідачки 2000 грн. моральної шкоди. Суд вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає –1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Виходячи зі змісту даної правової норми суд вважає, що невиконання або неналежне виконання цивільно-правових зобов`язань не завдає сторонам моральної шкоди і якщо договором за це не передбачено стягнення моральної шкоди, то кредитор не вправі вимагати її стягнення.                                                                                                                                         

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України; ст. 23, 509, 526, 625, 1046-1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          По цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди  позов задоволено частково.

                    Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 борг  в сумі 1450 грн., суму з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 293,54 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 62 грн. та судові витрати по справі у розмірі 120 грн., а всього 1925 грн. 54 коп. ( одну тисячу дев`ятсот двадцять п`ять грн.. 54 коп.), в решті позовних вимог –відмовити.

          В частині позовних вимог  про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 моральної шкоди –відмовити через недоведеність позовних вимог.

                На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                             Лопацький В. А.