Брусилівський районний  суд Житомирської області    

                                                                             Справа № 2-а-602/11

ПОСТАНОВА

іменем  України

              04 травня 2011 року                                                                                      смт.Брусилів

       Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області    Грищенко М.  В.  , розглянувши у скороченому провадженні в смт.Брусилів Житомирської області  справу за позовом  ОСОБА_1   до управління праці та соціального захисту населення Брусилівської  районної державної адміністрації  про визнання дій протиправними,  зобов’язання  провести перерахунок та виплату  щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 ОСОБА_2 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",   

                                                          ВСТАНОВИВ:   

        Позивач просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати  відповідача зробити перерахунок та виплату  щорічної допомоги на оздоровлення,  що передбачена ст.48 ОСОБА_2 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  мотивуючи тим, що він має статус громадянина, евакуйованого у 1986 році із зони відчуження,  2-ої категорії.  Йому   виплачувалась шорічна допомога на оздоровлення, на яку він має право згідно ст.48 вказаного ОСОБА_2 в розмірі трьох  мінімальних заробітних плат,  не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно з постановою  КМ України № 562 від 12.07.2005 року в твердій грошовій сумі в меншому розмірі, що призвело до порушення її прав.   

          Позивач просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення  за всі роки з моменту виникнення права на отримання даної допомоги  і зобов'язати в подальшому проводити розрахунки,  не порушуючи  Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".   

       Відповідач надіслав заперечення, в яких з вимогами не погоджується, посилаючись на те, що згідно з бюджетними призначеннями, враховуючи вимоги статей 95, 116 Конституції України, Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту і встановлює розмір окремих видів компенсацій, доплат і допомог, зокрема,  у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Кодекс адміністративного судочинства передбачає шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Допомогу позивачеві було виплачено  за 2008 рік в квітні 2008 року, за 2009 рік в липні 2009 року, час, коли позивач дізнався про порушення своїх прав. Позивач звернувся до відповідача за перерахунком та виплатою допомоги в березні   2011  року, коли термін позовної давності скінчився.

            Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   

     Позов подано до суду 11 квітня    2011 року. Ухвалою  від  04.05.2011 року позов в частині вимог, що стосується періоду з моменту виникнення у позивача права на отримання допомоги і до 2010 року, залишено без розгляду.   

            Суд вважає, що в іншій частині позов слід задовольнити частково з наступних підстав.   

    Згідно даних, зазначених в паспорті позивачки, довідки Брусилівської селищної ради позивачка  зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. .   

       Копією посвідчення  підтверджується, що позивачка є  громадянкою, яка евакуйованою із зони відчуження у 1986  році, 2-ої категорії.  

       Довідкою УПСЗН Брусилівської РДА підтверджується, що позивач  як громадянин, який  евакуйований із зони відчуження у 1986  році, 2-ої категорії  отримав у розмірах, визначених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, допомогу на оздоровлення  за 2010 рік в сумі 75 гривень, яка була  виплачена в вересні  2010 року.

         Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.   

       Відповідно до  ст.48 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення виплачується евакуйованим із зони відчуження у 1986 році  в розмірі  трьох  мінімальних заробітних плат.   

       Вищевказаною статтею 48 закону також визначено, що щорічна  допомога  на оздоровлення виплачується громадянам за місцем  їх  проживання  органами  соціального захисту населення.   

        Розмір мінімальної  заробітної  плати  визначається на момент виплати.   

         Постановою КМ України  № 562 від 12.07.2005 року  всупереч ОСОБА_2 № 796-ХІІ, який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної ОСОБА_2 на час здійснення виплати,  встановлено конкретні розміри такої допомоги для евакуйованих із зони відчуження у 1986 році   –75 гривень.   

         Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.   

          Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 січня 2010 року –869 грн., з 1 квітня 2010 року - 884 грн., 1 липня 2010 року –888 грн., з 1 жовтня 2010 року –907 грн..   

      ОСОБА_2 визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. ОСОБА_2 (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише   роз’яснення порядку застосування    цього ОСОБА_2 та   підвищувати    розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим ОСОБА_2, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає ОСОБА_2.   

        Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

     За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить ОСОБА_2, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.   

       Статтею 62 даного ОСОБА_2 визначено, що роз’яснення порядку застосування цього ОСОБА_2 провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.   

      Відповідно до п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05 (далі –Порядок), розпорядниками коштів за ст.37, 48  ОСОБА_2 є управління праці та соціального захист у населення, а тому нарахування і виплату за вказаними статтями проводить УПСЗН Брусилівської РДА.   

        На підставі викладеного, розмір нарахованої відповідачем  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік  не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про її нарахування та виплату в розмірах, визначених ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за 2010 рік  підлягає задоволенню.   

         Суд вважає, що позовні вимоги щодо перерахунку та виплати допомоги на оздоровлення за 2010 рік заявлені в межах строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, оскільки строк виплати вказаної допомоги визначений календарним роком і закінчується відповідно 31 грудня відповідного року.    

            Із змісту ст.ст.2,6,99 КАС України  вбачається, що суд розглядає справи про захист прав, свобод чи інтересів осіб. Кожна особа має право звернутися до адміністративного  суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Строк звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому вимога про зобов"язання відповідача  в подальшому проводити   розрахунки  щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 ОСОБА_2 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" року є передчасною і задоволенню не підлягає, оскільки законодавством не передбачено оскарження дій, що не відбулися в часі.

         Позивачем не надано доказів про те, що в подальшому нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення  буде проводитися з порушенням вимог ОСОБА_2, а тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.

      Виходячи із вимог ст.48 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач не погоджується із діями відповідача щодо порядку нарахування вищевказаної допомоги на підставі постанови КМ України  № 562 від 12.07.2005 року , а тому, ураховуючи вищевикладене,  дії відповідача є протиправними.   

          Відповідно до абзацу дев’ятого ч.1 ст.256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню.

         Судові витрати по справі слід прийняти на рахунок держави.

      Керуючись  ст.ст.    8-11, 17,18, 21, 71, 122, 159-163,   183-2, 267  КАС  України, суд,   

                                            ПОСТАНОВИВ:   

           Позов задовольнити  частково.   

     Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Брусилівської  районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати  ОСОБА_1   щорічної допомоги на оздоровлення  за 2010 рік у меншому розмірі, який встановлений ст.48 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  протиправними.   

      Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації   провести донарахування та виплату  ОСОБА_1    щорічну допомогу на оздоровлення  за 2010 рік в розмірі, визначеному ст.48 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює трьом  мінімальним заробітним платам, встановленим ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" станом на вересень  2010 року.   

       В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.   

       Постанову в частині зобов’язання донарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення звернути до негайного виконання.

       Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації  подати звіт про негайне виконання судового рішення на протязі двох місяців з дня отримання копії постанови.   

        Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського  апеляційного адміністративного суду  через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.   

         Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті впеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

                     Суддя                                                  Грищенко  М.  В.