АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2434/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Ліхтанська Н.П.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Крилової О.В.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Бердянського МРЕМ до ОСОБА_3 про спонукання надання доступу до приладу обліку електроенергії та забо роні вчинення перешкод працівникам енергопостачальника при його заміні на інший,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Бердянського МРЕМ звернулося до ОСОБА_3 про спонукання надання доступу до приладу обліку електроенергії та забо роні вчинення перешкод працівникам енергопостачальника при його заміні на інший.
В позові зазначено що ОСОБА_3 проживає в м. Бердянську на АДРЕСА_1 і є споживачем електричної енергії, що поставляється структурним підрозділом ВАТ «Запоріжжяобленерго»- Бердянським міським районом електричних ме реж. 10 травня 2007 року між позивачем ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі БРЕМ та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір про користування електричною енергією № 204090 /011220. 02 лютого 2010 року в ході перевірки було виявлено порушення пломб Держспоживстандарту України на приладі обліку, встановленому по АДРЕСА_1 - квартирі від повідача, про що був складений акт №00108133 від 2 лютого 2010 року.
Відповідно з п. 15 Правил користування електричною енергією для населення - пошкоджені прилади обліку, а також прилади обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту.
Експертиза приладу обліку, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача. За результатами експертизи складається акт. Експертиза проводиться із додержанням вимог Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 червня 2003 року № 322. Так, п. 1.2. Положення обумовлено, що застосування його є обов'язковим для енергопостачальних організацій усіх форм власності та громадян (споживачів). Положення містить перелік підстав для проведення експертизи лічильника (п. 1.3), а також маючи метою встановлення придатності приладу обліку до подальшого застосування (п. 1.4). п .2.2 Положення обумовлено, що у разі виявлення представником енергопостачальника ознак порушень, у т. ч. порушення пломб, такий лічильник протягом трьох робочих днів підлягає зняттю, опломбуванню і направленню на експертизу.
03 лютого 2010 року ОСОБА_3 поштою був направлений лист, в якому повідомлялось, що проведення заміни приладу обліку призначене на 09 лютого 2010 року. Однак, при прибутті працівників БМРЕМ в назначений день, ОСОБА_3 відмовилась від проведення заміни електролічильника та не надала доступ для проведення відповідних дій працівникам БМРЕМ, про що внесений запис в лист-завдання на заміну лічильників № 1000208_ 25259 та особисто підписаний споживачем.
Однак відповідач вчиняє перешкоди (ненадання доступу до приміщення, в якому знаходиться прилад обліку) працівникам для проведення відповідних дій по заміні, про що були зроблені відповідні позначки у завданні та складалися акти. Своїми діями (ненадання допуску працівникам енергопостачальної організації до заміни приладу обліку електричної енергії) відповідач в супереч умов договору ( п.п. 9,1,9,3, 9,9) перешкоджає позивачу здійснити заходи, направлені по заміні приладу обліку електричної енергії. У зв’язку з цим позивач просить зобов’язати відповідача надати безперешкодний доступ працівникам ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Бердянського МРЕМ до приладу обліку електричної енергії, встановленому за адресою мешкання позивача.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2011 року позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_3 надати безперешкодний доступ працівникам ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Бердянського МРЕМ до приладу обліку електричної енер гії, встановленому за адресою її мешкання: АДРЕСА_1 та зобов’язано ОСОБА_3 не чинити будь-яких перешкод працівникам ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Бердянського МРЕМ при заміні приладу обліку електричної енергії за адресою її мешкання: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати, та ухвалити нове як відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив із того, що з вини відповідача позивач як електропередавальна організація не може здійснити заходи, направлені по заміні приладу обліку електричної енергії встановлений в будинку відповідача, а тому відповідач повинна надати представникам позивача до свого приміщення.
Однак погодитися з таким висновком не можна.
Відповідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Згідно з вимогами п. 4.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 серпня 2002 року № 928), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2002 року за № 903/7191, повірка діючих розрахункових засобів обліку забезпечується електропередавальною організацією у відповідності до договору між сторонами; повірка розрахункових засобів обліку має здійснюватись у терміни, встановлені нормативними документами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Якщо повірка розрахункових засобів обліку не виконана в передбачені терміни, електропередавальна організація не має права на виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов'язане з неправильною роботою розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Судом установлено, що 2 лютого 2010 року під час перевірки приладу обліку електричної енергії в будинку відповідача було виявлено порушення пломби державного стандарту на розрахунковому приладі обліку, про що було складено відповідний акт (а.с. 10).
У той же час абз. 4 п. 42 Правил користування електричною енергією для населення (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, передбачено обов'язок споживача забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку у квартирі або на іншому об'єкті споживача. У разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач згідно з п. 14 зазначених Правил зобов'язаний негайно повідомити про це енергопостачальника. Абзацом шостим п. 48 цих Правил передбачено відповідальність споживача згідно із законодавством за пошкодження приладу обліку.
Абзацом третім п. 2 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1999 року за № 919/4212, передбачено, що Методика застосовується у випадку виявлення порушень, зазначених пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, у частині пошкодження приладу обліку, зриву пломби та дій споживача, які призводять до заниження показів приладу обліку.
За змістом ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування енергією тощо.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про користування електричною енергією від 10 травня 2007 року (а.с. 7) відповідач являється споживачем електричної енергії.
За умовами Договору споживач зобов'язується дотримуватись вимог нормативно-технічних документів, Правил користування електричною енергією.
Відповідно до вимог Закону України «Про електроенергетику»споживач забезпечує безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку.
Однак законодавством не передбачено право представників енергопостачальника на примусове проникнення в тому числі і за рішенням суду до приватного помешкання споживача без його згоди.
Оскільки між сторонами виникли договірні цивільно-правові відносини то ці відносини повинні вирішуватись у правовому полі відповідно до умов укладеного між ними договору і законодавства.
При порушенні умов договору в тому числі п. 24.5 за порушення пломб на приладі обліку споживач несе відповідальність визначену умовами договору і законодавством в тому числі і стягнення збитків. Відповідальність передбачена і п. 20 вказаного договору - припинення постачання електричної енергії у разі відсутності доступу представника енергопостачальника. Такого виду відповідальності за порушення умов договору як надання права примусового доступу до житла ні умовами договору ні законом не передбачено.
Примусове проникнення до житла з підстав вказаних позивачем фактично заборонено ст. 41 Конституції України де вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Таким чином, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2011 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий - суддя: Судді: