Справа №22-ц-643/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Щербина
Категорія - 6 Суддя-доповідач - Маслов
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Маслова В. О.,
суддів - Кононенко О. Ю., Семеній Л. І.,
за участю секретаря - Чуприни В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду у м. Суми цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 28 лютого 2011 року
у справі за її позовом до ОСОБА_2, треті особи: Краснопільська районна державна адміністрація, Осоївська сільська рада, про знесення самочинно реконструйованих та збудованих господарських будівель, відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 28 лютого 2011 року на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 зобов’язано ОСОБА_2 знести самочинно реконструйовані та збудовані з істотним порушенням будівельних норм і правил господарські споруди: сараї “Г”і “Д”, навіс біля сараю “Г”, розташовані за адресою:Сумська область, Краснопільський район, с. Осоївка, вул. Партизанська, 13, які розташовані в безпосередній близькості з належним ОСОБА_1 житловим АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 05 квітня 2011 року постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 751, 00 грн.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині часткового задоволення її позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала доводи скарги, пояснення ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, які висловили свою незгоду з апеляційною скаргою, розглянувши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч. 1 ст. 308 ЦПК України.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, у 1999 році позивачка отримала у спадок після ОСОБА_4 жилий будинок по АДРЕСА_1, в с.Осоївка Краснопільського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та технічним паспортом на будинок (а.с.5-9).
Також на підставі свідоцтва про право на спадщину на ім'я позивачки було видано державний акт на земельну ділянку площею 0,35 га (а.с.10).
Подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_2 придбали господарство у ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1, Краснопільського району. Сумської області, що підтверджується договором купівлі-продажу від 23 січня 2003 року та Державним актом на право приватної власності (а.с 52-58).
Ще до продажу будинку та земельної ділянки, актами про розмежування земельних ділянок закріплені межі земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с. 86-87), в послідуючому вони отримали державні акти про право приватної власності на землю (а.с. 84-85).
Після придбання подружжям ОСОБА_2 домоволодіння по АДРЕСА_1 між останніми та позивачкою стали виникати конфлікти з приводу розміщення господарських будівель належних ОСОБА_5 у безпосередній близькості до межі земельних ділянок між АДРЕСА_1 Краснопільського району Сумської області, як вбачається з заяв ОСОБА_1 на а.с.11-13.
13 липня 2003 року ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне будівництво у вигляді штрафу в сумі 85 грн. на користь держави, згідно з постановою Краснопільської районної державної адміністрації (а.с.14).
Відповідно до копії акта від 19 вересня 2005 року на а.с. 17, за скаргою позивачки була створена комісія по обстеженню домоволодіння ОСОБА_5 (а.с.17), за висновком якої було визнано, що при будівництві господарських сараїв останнім було допущено порушення діючих будівельних норм (ДБН. 79-92 п.2.20) і було зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати господарські будівлі в строк до 19 жовтня 2005 року.
ОСОБА_5 вищевказані вимоги не виконав та позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою.
Згідно з свідоцтвом про смерть (а.с. 239) ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер.
Місцевий суд на підставі ст. 1268 ч.3 ЦК України, залучив його дружину – ОСОБА_2 до участі у справі в якості співвідповідача як спадкоємця, так як згідно вимог вищевказаної статті, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, що було підставою вирішувати спір за участю ОСОБА_2, як співвідповідача по справі.
Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 379/06 та висновку повторної судової будівельно - технічної експертизи № 721 (а.с.140-155, 206-235) від 04 січня 2007 р. та від 25 червня 2007 року , при будівництві та переобладнанні сараїв літери «Г», «Д» та навісу до сараю літера «Г» ОСОБА_5 було допущено порушення будівельних норм.
Довідкою Сумського МБТІ (а.с.112) підтверджується, що сараї під літерами «Г» і «Д» є самовільно побудованими.
Як вбачається з матеріалів справи припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Краснопільського району від 21 травня 2003 року (а.с.102) про знесення будівлі , оформлення документів на будівлю на день розгляду справи в місцевому суді не виконаний.
Згідно з ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Судом встановлено, що ряд допоміжних господарських споруд відповідачки порушують права позивачки, оскільки розташовані у безпосередній близькості до її межі і її будинку, спричиняють шкоду її майновим інтересам. Судова колегія, залишаючи без змін рішення місцевого суду, зважує на те, що ці споруди не є капітального типу, вони не мають глибинних фундаментів і можуть бути перенесені на певну відстань від межі і майна позивачки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1231 ЦК до спадкоємця переходить обов?язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.
За таких обставин місцевий суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_1 в частині зобов’язання ОСОБА_2 знести самочинно реконструйовані та збудовані з істотним порушенням будівельних норм і правил вказані господарські споруди, а в решті позовних вимог щодо стягнення 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди відмовив за безпідставністю.
Відповідачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є хворою людиною похилого віку, яка отримує незначну пенсію. Позивачка всупереч вимозі ст. 60 ЦПК України, не надала суду переконливих доказів про заподіяння їй моральної шкоди діями відповідачки. Отже, постановлення рішення про часткове задоволення позову є достатньою компенсацією для позивачки.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 28 лютого 2011 року в даній справі у оскарженій частині залишити без змін.
Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -