№2-0827/248/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2011 року                                                                                                   м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді                                                                                 Гончар М.С.

при секретарі                                                                                           Мадинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»(надалі –ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2010 року на адресу  суду  поштою (конверт з відміткою поштового відділення від 20.10.2010 року  а.с.13)  надійшов позов  ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, в якому позивач зазначав наступне. Між банком та  ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ZPVCRX00960409 від 26.11.2006 року, банк свої зобов’язання за договором виконав, надав  ОСОБА_2 кредит у сумі 2640,0 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.11.2007 року. Однак, остання не виконувала своїх зобов’язань за договором належним чином, не сплачувала своєчасно щомісячні платежі, у зв’язку із чим, станом на  18.08.2010 року має місце заборгованість 24905,14 грн., яка складається  із  заборгованості за кредитом - 2640,0 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 10320,44 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 506,88 грн., пені за несовєчасність виконання зобов'язань за договором 9775,67 грн., штрафу (фіксована суму) 500,0 грн., штрафу (процентна складова) 1162,15 грн. Тому, позивач у своїй позовній заяві просив стягнути з відповідача  на користь банка заборгованість за кредитним договором у розмірі 24905,14 грн.та понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»повторно не з’явився, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.32), представник позивача за довіреністю (а.с.22) ОСОБА_3 подав суду через канцелярію заяву (а.с.33), у якій зазначав, що позов банк підтримує, просив справу розглядати за відсутністю представника банку, на виконання ухвали суду від 08.12.2010 року надав суду довідку про розмір заборгованості пені за кредитним договором станом на 19.10.2009 року у сумі 5464,53 грн. (а.с.34).

Відповідач ОСОБА_2 у судовому  засіданні  позов визнала частково у частині заборгованості за кредитом 2640,0 грн., підтримала викладене у раніше наданій суду заяві (а.с.24) та у судовому засіданні по цій справі 08.12.2010 року, а саме, що заяву банку на отримкання позики вона писала, позику на придбання товару банк надавав, але вона придбавала товар (мобільний телефон) у кредит не для себе, а для ОСОБА_4, ОСОБА_4 зобов'язався погашати кредит, отриманий на її ім'я, що підтверджується його розпискою від 04.12.2007 року, копію якої вона надавала суду раніше для долучення до матеріалів цієї справи (а.с.25); вона особисто жодного разу по кредитному договору сплат не здійснювала; крім того, просила застосувати строк позовної давності до нарахованих банком штрафних санкцій та пені, зменшити розмір заборгованості за простроченими процентами, які в 5-ть разів перевищуюють заборгованість за тілом кредиту.

При вищевикладених обставинах, суд ухвалив проводити розгляд цієї справи за відсутністю представника позивача на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Заслухавши відповідача,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Встановлено, що між   ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК»(зараз назва банку - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), та ОСОБА_2  укладений кредитний договір № ZPVCRX00960409 від 26.11.2006 року, згідно із яким банк надав  ОСОБА_2 кредит у сумі 2640,0 грн. для придбання товарівпослуг продавця та оплату послуг банку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.11.2007 року (а.с.5-7).

Банк виконав свої зобов’язання за вищезазначеним кредитним договором належним чином.

Проте, відповідач ОСОБА_2, як позичальник, не виконувала своїх зобов’язань за вищезазначеним кредитним договором, не сплачувала своєчасно щомісячні платежі.

У зв’язку із чим, станом на  18.08.2010 року за вищезазначеним кредитним договором утворилась заборгованість 24905,14 грн., яка складається  із  заборгованості за кредитом - 2640,0 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 10320,44 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 506,88 грн., пені за несовєчасність виконання зобов'язань за договором 9775,67 грн., штрафу (фіксована суму) 500,0 грн., штрафу (процентна складова) 1162,15 грн. (розрахунок а.с.4).

Саме суму цієї заборгованості позивач просив стягнути з відповідача у своєму позові на користь банку, оскільки остання у добровільному порядку погасити її відмовляється.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що заяву на надання позики писала банку, банк суму позики для придбання товару у кредит надавав, однак вона жодного разу не сплачувала заборгованості за кредитом чи відсотків за його користування з дати укладання вищезазначеного кредитного договору.

Цей факт також підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с.4).

При цьому, відповідач  ОСОБА_2 позов визнала частково у у частині заборгованості за кредитом 2640,0 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач ОСОБА_2 посилалась на те, що кошти за вищезазначеним кредитним договором вона отримувала не для себе, а для ОСОБА_4 для придбання останнім мобільного телефону, ОСОБА_4 зобов'язався погашати кредит, отриманий на її ім'я, що підтверджується його розпискою від 04.12.2007 року (копія розписки а.с.25).

Однак, суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача ОСОБА_2 в обгрунтування її заперечень проти позову, оскільки:

- по-перше, судом встановлено, що кредитний договір № ZPVCRX00960409 від 26.11.2006 року був укладений саме між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК»(зараз назва банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_2 (а.с.5-7);

- по друге, вищезазначені обставини, викладені відповідачем відносно відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на спірні правовідносини по цій справі не впливають, розгляду справи не стосуються та не звільняють відповідача від взятих на себе зобовязязань за вищезазначеним кредитним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Встановлено, що у судовому засіданні 08.12.2010 року відповідач ОСОБА_2 подала суду заяву (а.с.24) у якій просила застосувати строк позовної давності до нарахованих банком штрафних санкцій та пені.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давності в один рік до позовних вимог позивача щодо стягнення пені.

Оскільки, позивач на виконання ухвали суду від 08.12.2010 року (а.с.27) безпідставно не надав суду розрахунку розміру пені за один рік до дати звернення до суду із вищезазначеним  позовом банку до відповідача, а лише суму пені станом на 19.10.2009 року 5464,53 грн.  (довідка позивача а.с.34), судом самостійно проведено відповідний розрахунок та встановлено, що пеня за несовєчасність виконання зобов'язань за договором в межах одного року складає 4311,14 грн. (розрахунок: сума пені станом на 18.08.2010 року 9775,67 грн.(позов а.с.1) –сума пені станом на 19.10.2009 року 5464,53 грн. (довідка позивачаа.с.34)).

Підстав для зменшення суми штрафу за вищезазначеним договором судом не вбачається, оскільки його сума  частково є фіксованою, а в іншій частині - розрахована в межах строку позовної давності.  

При цьому, судом також не вбачається законних підстав для зменшення розміру заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом 10320,44 грн., як просила у своій заяві  (а.с.24) відповідач ОСОБА_2

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь  ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»заборгованість за кредитним договором № ZPVCRX00960409 від 26.11.2006 року у сумі 19440,61 грн., а саме: заборгованості за кредитом - 2640,0 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 10320,44 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 506,88 грн., пені за несовєчасність виконання зобов'язань за договором 4311,14 грн.. штрафу (фіксована суму) 500,0 грн., штрафу (процентна складова) 1162,15 грн. в решті задоволення позовних вимог –відмовити за пропуском строку позовної давності, необгрунтованістю та недоказаністю.  

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути понесені позивачем  документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 194,41 грн. –пропорційно до суми задоволених вимог позивача (платіжне доручення а.с.12) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (платіжне доручення а.с.12).

Керуючись ст.ст. 15,16, 526-527, 530, 610-612, 625, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 81, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, не працює, проживає і зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 Фабрична б. 43 кв. 2, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49027 м. Дніпропетровськ а/с 1800, рах. № 29092829003111(для погашення заборгованості) рах.№ 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № ZPVCRX00960409 від 26.11.2006 року у сумі 19440,61 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотиреста сорок гривень шістдесят одна копійка) та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 194,41 грн. (сто де'вяносто чотири гривні сорок одна копійка) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (сто двадцять гривень).

В решті позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні при проголошенні рішення суду, у той самий строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                     М.С. Гончар