Справа №2-794-11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

06  травня 2011 року  Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді   -           Писанець Н.В.

                                                    при секретарі -          Афендіковій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноармійськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Агроресурс»про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Агроресурс»про розірвання договору оренди земельної ділянки, зазначивши в обґрунтування заявлених вимог, що 25.04.2007р. між ним та ЗАТ «Агроресурс»був укладений договір оренди землі, за яким відповідачу було надано у володіння та користування земельну ділянку площею 5,100 га строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку  серії ЯД №128341 від 10.04.2007р. Позивач вважає, що відповідачем не виконуються умови договору, а саме –не сплачується орендна плата, земля використовується не за призначенням, відповідачем ігнорується необхідність розробки проекту землеустрою, з метою охорони земель та дотримання екологічних обмежень у використанні земель. На підставі викладеного, позивач просить розірвати договір оренди землі від 25.04.2007р.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє за дорученням, підтвердив позовні вимоги ОСОБА_1, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3, що діє за дорученням, присутня в судовому засіданні, з позовними вимогами не погодилась та пояснила, що дійсно 25.04.2007р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «Агроресурс»був укладений договір оренди землі, за яким її підприємству було надано у володіння та користування земельну ділянку площею 5,100 га строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За користування земельною ділянкою ЗАТ «Агроресурс»сплачує ОСОБА_1 орендну плату грошовими коштами, згідно п.9 договору у сумі 843,20 грн., або також у натуральній формі продукцією (ячмінь, соняшник та інш.) та відробітковій формі (послугами, роботами) за ринковими цінами на аналогічну продукцію, роботи. Про отримання позивачем орендної плати у них є відповідні розписки та письмові відомості. Використовує землю її підприємство лише за призначенням, та їх визнано лідером у вирощуванні та постачанні зернових та технічних культур на території Красноармійського та Мар»їнського районів. Посилання позивача та його представника на незаконне на їх думку, чергування культур, що нібито викликає знецінення землі –не встановлено жодним нормативним актом та є лише рекомендованим, а не обов»язковим. Також, на підтвердження своїх заперечень щодо використання належної системи сівозміни, надав довідку про систему сівозміни при вирощуванні сільськогосподарських культур в ЗАТ «Агроресурс»Красноармійського району в 2006-2008р.р., затверджену Донецьким інститутом агропромислового виробництва. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.   

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

У відповідності з ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

    Відповідно до ст.762 ЦК України, за  користування  майном  з  наймача  стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з  урахуванням споживчої якості речі та інших обставин,  які мають істотне значення. Плата за користування майном  може  вноситися  за  вибором сторін у   грошовій   або  натуральній  формі.  Форма  плати  за користування майном встановлюється договором найму.

У судовому засіданні встановлено, що 25.04.2007р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «Агроресурс»був укладений договір оренди землі, за яким її підприємству було надано у володіння та користування земельну ділянку площею 5,100 га строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За користування земельною ділянкою ЗАТ «Агроресурс»сплачує ОСОБА_1 орендну плату грошовими коштами, згідно п.9 договору у сумі 843,20 грн., або також у натуральній формі продукцією (ячмінь, соняшник та інш.) та відробітковій формі (послугами, роботами) за ринковими цінами на аналогічну продукцію, роботи (а.с.8-9).

Про отримання позивачем орендної плати свідчать надані суду ксерокопії відомостів за 2010 рік, долучені до матеріалів справи та факт її отримання не заперечувався представником позивача у судовому засіданні.

Суттєвими умовами договору оренди є сплата орендної плати та використання за цільовим призначенням об»єкту оренду.

Встановлено, що ЗАТ «Агроресурс»використовує трипільну систему сівозміни при вирощуванні сільськогосподарських культур –чорний пар, озима пшениця, соняшник. Посилання представника позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 164 від 11.02.2010р. щодо встановлення нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно сільськогосподарських регіонах, згідно якої зазначені допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі та становлять для соняшника не менше ніж через сім років – суд вважає такою, що носить рекомендований характер та не може бути покладена в основу усіх сільськогосподарських робіт. Також, про використання належної системи сівозміни, відповідачем надано довідку про систему сівозміни при вирощуванні сільськогосподарських культур в ЗАТ «Агроресурс»Красноармійського району в 2006-2008р.р., затверджену Донецьким інститутом агропромислового виробництва, яку суд вважає належним доказом по справі про законний характер ви користування земельної ділянки.

Договір вважається укладеним у разі досягнення сторонами домовленості по усіх пунктах договору. У даному випадку, ОСОБА_1, підписавши договір від 25.04.2007р., підтвердив свою згоду з усіма його пунктами, заяв про визнання недійсним такого договору не подав, отримував орендну плату.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не встановлено.

Керуючись ст.ст.130, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 759, 762 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

                    Суддя: